Справа № 509/276/13- ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2014 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бичковського Є.Л.
при секретарі Ауловій О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Овідіополь цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2011 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 10 вересня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та відповідачем було укладено кредитний договір №2439-н, відповідно до якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 985000,00 гривень на придбання частин земельної ділянки площею 0,0597 га (БАДГ) та 0,0500 га (ОСШЦ) за адресою: АДРЕСА_1.
12 вересня 2008 року банк здійснив видачу кредиту готівкою та цього ж дня відповідач уклав з третьою особою по цій справі договір купівлі-продажу зазначених земельних ділянок.
Також 12 вересня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань по кредитному договору, відповідач передав позивачу в іпотеку частини земельної ділянки площею 0,0597 га та 0,0500 га за адресою: АДРЕСА_1.
Обґрунтувавши позовні вимоги тим, що відповідач свої зобов'язання по кредитному договору належним чином не виконує та за ним виникла заборгованість по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним у загальному розмірі 1436649,69 гривень, також він ухиляється від реєстрації свого права власності на передані в іпотеку земельні ділянки, позивач просить суд:
1. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 12 вересня 2008 року, а саме на частини площею 0,0597 га (ЬАДГ) та 0,0500 га (ОСШЦ) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 10 вересня 2008 року №2439-н на загальну суму 1 436649,69 гривень, в тому числі: залишок заборгованості за кредитом - 976518,80 гривень; прострочена заборгованість за кредитом - 7772,67 гривень; заборгованість за пеню по кредиту - 1381,64 гривень; заборгованість по процентам - 392637,94 гривень; заборгованість за пеню по процентам - 58338,64 гривень.
2. визнати вищий пріоритет позивача на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12 вересня 2008 року.
3. встановити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки - продаж позивачем в порядку ст.38 Закону України "Про іпотеку" будь-якій особі покупцеві предмету іпотеки.
4. встановити початкову ціну продажу предмету іпотеки шляхом визначення її незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент такого продажу.
5. передати в управління позивачу предмет іпотеки на період до його реалізації, надавши право вчиняти будь-які юридичні дії стосовно предмета іпотеки, право звернення до уповноважених органів та посадових осіб для отримання будь-яких документів щодо предмета іпотеки, право отримання установах, підприємствах, організаціях та нотаріусів будь-яких документів (їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок) необхідних для управління предметом іпотеки.
Ухвалою суду від 25 квітня 2013 року провадження у справі було зупинено до розгляду по суті цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання недійсним кредитного договору від 10 вересня 2008 року №2439-н та договору поруки.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 03 липня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у задоволенні іх вищезазначеного позову відмовлено.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про підтримання позову, який просив розглянути у його відсутність.
Після відновлення провадження у справі ухвалою суду від 12 листопада 2014 року відповідач та третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки може бути нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
У судовому засіданні встановлено, що 10 вересня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2439-н, відповідно до якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 985000,00 гривень на придбання земельних ділянок площею 0,0597 га та 0,0500 га за адресою: АДРЕСА_1.
12 вересня 2008 року банк здійснив видачу кредитних коштів готівкою та цього ж дня відповідач уклав з представником третьої особи по цій справі ОСОБА_2 договір купівлі-продажу зазначених земельних ділянок у п.2 якого зазначено, що визначену сторонами ціну представник продавця отримав від покупця повністю до підписання цього договору.
Також 12 вересня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань по кредитному договору відповідач передав банку в іпотеку земельні ділянки площею 0,0597 га та 0,0500 га за адресою: АДРЕСА_1.
З рішення Апеляційного суду Одеської області від 03 липня 2013 року вбачається, що вироком Приморського районного суду м.Одеси від 28 вересня 2012 року ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.4, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України, та з вказаної особи на користь Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 26127823,51 гривень, у тому числі 985000 гривень, якими заволоділа ОСОБА_5 за кредитним договором №2439-н від 10 вересня 2008 року, укладеним між банком та ОСОБА_1
Поряд з цим, доказів визнання кредитного договору №2439-н від 10 вересня 2008 року недійсним суду не надано.
Боржником ОСОБА_1 обов'язки по кредитному договору №2439-н від 10 вересня 2008 року не виконуються, у зв'язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 1436649,69 гривень, в тому числі: залишок заборгованості за кредитом - 976518,80 гривень; прострочена заборгованість за кредитом - 7772,67 гривень; заборгованість по сплаті пені - 1381,64 гривень; заборгованість по процентам - 392637,94 гривень; заборгованість по сплаті пені по процентам - 58338,64 гривень.
28 квітня 2009 року позивач направив до відповідача вимогу про погашення заборгованості по кредиту у повному обсязі та попередив, що у іншому випадку він вимушений буде звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Такі вимоги позивача задоволені не були.
З врахуванням вищенаведених встановлених по справі обставин суд вважає, що оскільки обов'язки боржником за кредитним договором №2439-н від 10 вересня 2008 року не виконуються, позивач має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням по кредитному договору шляхом звернення стягнення на передані відповідачем ОСОБА_1 позивачу в іпотеку земельні ділянки.
Пункт 6.5 кредитного договору передбачає право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом продажу від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Згідно з ст.34 Закону України "Про іпотеку" після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.
Згідно з ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Згідно з ст.13 Закону України "Про іпотеку" попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.
Керуючись, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України, на підставі ст. 11, 15, 16, 526, 530, 553, 572, 610, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 5, 13, 33, 39 Закону України "Про іпотеку", суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
В рахунок відшкодування заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором з Відкритим акціонерним банком "Державний ощадний банк України" №2439-н від 10 вересня 2008 року у загальному розмірі 1 436649,69 гривень, яка складається з залишку заборгованості за кредитом - 976518,80 гривень; простроченої заборгованості за кредитом - 7772,67 гривень; заборгованості по сплаті пені по кредиту - 1381,64 гривень; заборгованості по процентам - 392637,94 гривень; заборгованість по сплаті пені по процентах - 58338,64 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки за укладеним між Відкритим акціонерним банком "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 іпотечним договором від 12 вересня 2008 року, а саме частини земельної ділянки площею 0,0597 га (ЬАДГ) та 0,0500 га (ОСШЦ) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, шляхом їх продажу Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною визначеною суб'єктом оціночної діяльності на час продажу.
Передати в управління Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0597 га (БАДГ) та площею 0,0500 га (ОСШЦ) на період до їх реалізації, надавши право вчиняти будь-які юридичні дії стосовно предмета іпотеки, право звернення до уповноважених органів та посадових осіб для отримання будь-яких документів, право отримання в установах, підприємствах, організаціях та у нотаріусів будь-яких документів (їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок) необхідних для управління зазначеним майном.
Визнати вищий пріоритет Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12 вересня 2008 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного банку "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129) судові витрати в розмірі 1820,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Є.Л. Бичковський
Судове рішення № 42244099, Овідіопольський районний суд Одеської області було прийнято 18.12.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 509/276/13- ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: