Справа № 509/276/13- ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2014 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бичковського Є.Л.
при секретарі Ауловій О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Овідіополь цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2011 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 10 вересня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та відповідачем було укладено кредитний договір №2439-н, відповідно до якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 985000,00 гривень на придбання частин земельної ділянки площею 0,0597 га (БАДГ) та 0,0500 га (ОСШЦ) за адресою: АДРЕСА_1.
12 вересня 2008 року банк здійснив видачу кредиту готівкою та цього ж дня відповідач уклав з третьою особою по цій справі договір купівлі-продажу зазначених земельних ділянок.
Також 12 вересня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань по кредитному договору, відповідач передав позивачу в іпотеку частини земельної ділянки площею 0,0597 га та 0,0500 га за адресою: АДРЕСА_1.
Обґрунтувавши позовні вимоги тим, що відповідач свої зобов'язання по кредитному договору належним чином не виконує та за ним виникла заборгованість по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним у загальному розмірі 1436649,69 гривень, також він ухиляється від реєстрації свого права власності на передані в іпотеку земельні ділянки, позивач просить суд:
1. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 12 вересня 2008 року, а саме на частини площею 0,0597 га (ЬАДГ) та 0,0500 га (ОСШЦ) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 10 вересня 2008 року №2439-н на загальну суму 1 436649,69 гривень, в тому числі: залишок заборгованості за кредитом - 976518,80 гривень; прострочена заборгованість за кредитом - 7772,67 гривень; заборгованість за пеню по кредиту - 1381,64 гривень; заборгованість по процентам - 392637,94 гривень; заборгованість за пеню по процентам - 58338,64 гривень.
2. визнати вищий пріоритет позивача на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12 вересня 2008 року.
3. встановити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки - продаж позивачем в порядку ст.38 Закону України "Про іпотеку" будь-якій особі покупцеві предмету іпотеки.
4. встановити початкову ціну продажу предмету іпотеки шляхом визначення її незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент такого продажу.
5. передати в управління позивачу предмет іпотеки на період до його реалізації, надавши право вчиняти будь-які юридичні дії стосовно предмета іпотеки, право звернення до уповноважених органів та посадових осіб для отримання будь-яких документів щодо предмета іпотеки, право отримання установах, підприємствах, організаціях та нотаріусів будь-яких документів (їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок) необхідних для управління предметом іпотеки.
Ухвалою суду від 25 квітня 2013 року провадження у справі було зупинено до розгляду по суті цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання недійсним кредитного договору від 10 вересня 2008 року №2439-н та договору поруки.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 03 липня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у задоволенні іх вищезазначеного позову відмовлено.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про підтримання позову, який просив розглянути у його відсутність.
Після відновлення провадження у справі ухвалою суду від 12 листопада 2014 року відповідач та третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки може бути нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
У судовому засіданні встановлено, що 10 вересня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2439-н, відповідно до якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 985000,00 гривень на придбання земельних ділянок площею 0,0597 га та 0,0500 га за адресою: АДРЕСА_1.
12 вересня 2008 року банк здійснив видачу кредитних коштів готівкою та цього ж дня відповідач уклав з представником третьої особи по цій справі ОСОБА_2 договір купівлі-продажу зазначених земельних ділянок у п.2 якого зазначено, що визначену сторонами ціну представник продавця отримав від покупця повністю до підписання цього договору.
Також 12 вересня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань по кредитному договору відповідач передав банку в іпотеку земельні ділянки площею 0,0597 га та 0,0500 га за адресою: АДРЕСА_1.
З рішення Апеляційного суду Одеської області від 03 липня 2013 року вбачається, що вироком Приморського районного суду м.Одеси від 28 вересня 2012 року ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.4, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України, та з вказаної особи на користь Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 26127823,51 гривень, у тому числі 985000 гривень, якими заволоділа ОСОБА_5 за кредитним договором №2439-н від 10 вересня 2008 року, укладеним між банком та ОСОБА_1
Поряд з цим, доказів визнання кредитного договору №2439-н від 10 вересня 2008 року недійсним суду не надано.
Боржником ОСОБА_1 обов'язки по кредитному договору №2439-н від 10 вересня 2008 року не виконуються, у зв'язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 1436649,69 гривень, в тому числі: залишок заборгованості за кредитом - 976518,80 гривень; прострочена заборгованість за кредитом - 7772,67 гривень; заборгованість по сплаті пені - 1381,64 гривень; заборгованість по процентам - 392637,94 гривень; заборгованість по сплаті пені по процентам - 58338,64 гривень.
28 квітня 2009 року позивач направив до відповідача вимогу про погашення заборгованості по кредиту у повному обсязі та попередив, що у іншому випадку він вимушений буде звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Такі вимоги позивача задоволені не були.
З врахуванням вищенаведених встановлених по справі обставин суд вважає, що оскільки обов'язки боржником за кредитним договором №2439-н від 10 вересня 2008 року не виконуються, позивач має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням по кредитному договору шляхом звернення стягнення на передані відповідачем ОСОБА_1 позивачу в іпотеку земельні ділянки.
Пункт 6.5 кредитного договору передбачає право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом продажу від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Згідно з ст.34 Закону України "Про іпотеку" після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.
Згідно з ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Згідно з ст.13 Закону України "Про іпотеку" попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.
Керуючись, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України, на підставі ст. 11, 15, 16, 526, 530, 553, 572, 610, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 5, 13, 33, 39 Закону України "Про іпотеку", суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
В рахунок відшкодування заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором з Відкритим акціонерним банком "Державний ощадний банк України" №2439-н від 10 вересня 2008 року у загальному розмірі 1 436649,69 гривень, яка складається з залишку заборгованості за кредитом - 976518,80 гривень; простроченої заборгованості за кредитом - 7772,67 гривень; заборгованості по сплаті пені по кредиту - 1381,64 гривень; заборгованості по процентам - 392637,94 гривень; заборгованість по сплаті пені по процентах - 58338,64 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки за укладеним між Відкритим акціонерним банком "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 іпотечним договором від 12 вересня 2008 року, а саме частини земельної ділянки площею 0,0597 га (ЬАДГ) та 0,0500 га (ОСШЦ) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, шляхом їх продажу Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною визначеною суб'єктом оціночної діяльності на час продажу.
Передати в управління Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0597 га (БАДГ) та площею 0,0500 га (ОСШЦ) на період до їх реалізації, надавши право вчиняти будь-які юридичні дії стосовно предмета іпотеки, право звернення до уповноважених органів та посадових осіб для отримання будь-яких документів, право отримання в установах, підприємствах, організаціях та у нотаріусів будь-яких документів (їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок) необхідних для управління зазначеним майном.
Визнати вищий пріоритет Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12 вересня 2008 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного банку "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129) судові витрати в розмірі 1820,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Є.Л. Бичковський
The court decision No. 42244099, Ovidiopol District Court of Odesa Oblast was adopted on 18.12.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 509/276/13- ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: