Рішення № 4224403, 16.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.09 Справа № 13/217

За позовом Державного підприємства "Сєверодонецька теплоелектроцентраль", м. Сєверодонецьк Луганської області

до Спеціалізованого управління "Сєвєродонецькспецбуд" Відкрите акціонерне товариство "Сєвєродонецькспецбуд", м. Сєверодонецьк Луганської області

про стягнення 2 840 грн. 02 коп.,

Суддя

Яресько Б.В.

Секретар судового засідання Чорна І.М.

За участю:

Від позивача

Мєніна Ю.В., довіреність № 24-01-12301 від

30.12.2008 року;

Від відповідача

представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем подано позов про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 250 грн. 00коп., пені в сумі 268 грн. 93 коп., індексу інфляції в сумі 279 грн. 00 коп., трьох відсотків річних в сумі 42 грн. 09 коп.

Позивач позов підтримав.

Відповідач лисом від 30.06.2009 року № 82 позовні вимоги по справі визнав.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами по справі договору від 10.12.2007 року № 21-33/01 (надалі Договір), позивачем відповідачу у серпні, вересні, жовтні 2008 року надані послуги з утримання дитини працівника відповідача в ДНЗ № 11.

Позивачем, для сплати вартості наданих послуг, відповідачу виставлені рахунки:

від 29.08.2008 року № 33 на сплату 750 грн.;

від 30.09.2008 року № 48 на сплату 750 грн.;

від 31.10.2008 року № 60 на сплату 750 грн.,

на загальну суму 2 250 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.2. Договору, відповідач зобов’язаний щомісячно сплачувати позивачу 100% вартості з утримання дитини відповідно умов даного Договору.

Згідно п. 3.1. Договору (в редакції викладеній у додатковій угоді від 01.02.2008 року), вартість утримання дитини складає 750 грн. в місяць відповідно до калькуляції.

П. 3.3. Договору, встановлено, що оплата здійснюється щомісячно, в термін до 10 числа місяця, незалежно від відвідування дитини.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань, передбачених Договором, відповідно до п. 4.1. Договору винна сторона несе відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно п. 4.2. Договору, у разі прострочення оплати за утримання дитини в ДНЗ № 11 робітника відповідача, сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивачем відповідачу надіслано претензію від 03.04.2009 року № 24-01-387/533 з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги в сумі 2 250 грн. 00 коп.

Відповідач претензію залишив без відповіді, заборгованість не сплатив.

Позивачем 16.06.2009 року подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за надані у серпні, вересні, жовтні 2008 року послуги в сумі 2 250 грн. 00 коп., пені нарахованої відповідно до п. 4.2 Договору за період з 26.11.2008 року по 26.05.2009 року в сумі 268 грн. 93 коп. та індексу інфляції в сумі 279 грн. 00 коп., трьох відсотків річних в сумі 42 грн. 09 коп. нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач позов визнав у повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлений факт прострочення відповідачем виконання зобов’язань по сплаті вартості отриманих за Договором послуг.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приймаючи до уваги, що обґрунтованість позовних вимог підтверджуються матеріалами справи, відповідач визнав позов в повному обсязі, суд відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову повністю.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп.

Керуючись ст. 44,49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкрите акціонерне товариство "Сєвєродонецькспецбуд" в особі Спеціалізованого управління "Сєвєродонецькспецбуд", м. Сєверодонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, будинок 1г, ідентифікаційний код 01240887, на користь Державного підприємства "Сєверодонецька теплоелектроцентраль", м. Сєверодонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 00131050, борг в сумі 2 250 грн. 00коп., пеню в сумі 268 грн. 93 коп., індекс інфляції в сумі 279 грн. 00 коп., три відсотки річних в сумі 42 грн. 09 коп., державне мито у сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., наказ видати.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання рішення

21 липня 2009 року