Ухвала суду № 42240200, 07.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"07" жовтня 2014 р.

справа № 811/2964/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 р. у справі № 811/2964/13-а

за позовом Приватного підприємства «Серпантин Транс»

до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

13.09.2013 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати неправомірним та таким, що суперечить вимогам Податкового кодексу України проведення камеральної перевірки та складання на її підставі акта № 441/1520/13752730 від 27.05.2013 року;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.06.2013 року № 141/1520/0 прийняте на підставі акта перевірки № 441/1520/13752730 від 27.05.2013 року, яким позивачеві нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 7140 грн.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 141/1520/0 від 04.06.2013 року в частині нарахування позивачеві штрафних санкцій на суму 5950 грн.

Постанова суду вмотивована тим, що відповідачем не доведено, що протягом року, а саме до 04.06.2013 року, до позивача застосовувалися штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування судом обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що до позивача вірно застосовано штраф в розмірі 1020 грн. за кожне не подання копії реєстру отриманих та виданих податкових накладних, оскільки даному застосуванню передувало застосування штрафних санкцій за аналогічне порушення в сумі 1 грн.

Просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представники відповідача, повідомлений належним чином, про день, час та місце судового засідання, до судового засідання не з’явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 27.05.2013 року відповідачем, на підставі п. 200.10 ст. 200 та в порядку ст. 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за січень, лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року, за результатами якої складено акт № 441/1520/13752730 від 27.05.2013 року.

Відповідно до висновків акта перевірки встановлено порушення з боку позивача пп. 49.18.1 п. 49.8 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, в частині неподання податкової звітності з податку на додану вартість (реєстру отриманих та виданих податкових накладних).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №141/1520/0 від 04.06.2013 року, яким до позивача було застосовано штрафні санкції в розмірі 7140 грн., за неподання податкової звітності.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 та п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 201.14 та п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Контролюючий орган розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

Відповідно до п. 3 та 7 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №1002 від 24.12.2010 року реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді. Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період ( квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Реєстри можуть подаватися: за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби; на електронних носіях.

Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до матеріалів справи позивач, у встановлений законом строк, подавав декларації з податку на додану вартість за січень-лютий 2012 року та за травень 2012 року - вересень 2012 року без копій записів у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, направивши їх в електронному вигляді 29.01.2013 року, таким чином дане порушення можна кваліфікувати, як неподання позивачем податкової звітності, а саме копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року, які повинні подаватись платником податків у складі декларації з податку на додану вартість.

У відповідності до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Відповідно до розрахунку штрафних санкції, доданого до податкового повідомлення-рішення №141/1520/0, позивачеві нараховано штрафні санкції за кожен звітний період окремо в розмірі 1020 грн., тобто відповідачем застосовано штрафні санкції за ознакою повторності вчиненого позивачем порушення після притягнення його до відповідальності за аналогічне порушення.

При обчисленні суми штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 141/1520/0 від 04.06.2013 року відповідач виходив з того, що до позивача раніше вже було застосовано штраф в розмірі 1 грн., отже наступні порушення відповідачем вважались повторними. Проте, колегія суддів звертає увагу, що штраф в розмірі 1 грн. був застосований за тим самим актом перевірки № 440/1520/13752730 від 27.05.2013 року, отже, після накладення штрафних санкцій позивачем не допускалось аналогічних порушень, а тому відсутня ознака повторності для застосування штрафу за п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України. Тому суд дійшов висновку, що до позивача за дане порушення застосуванню підлягає штраф в розмірі 170 грн.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та постановив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року у справі № 811/2964/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун