Постанова № 42240175, 03.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"03" червня 2014 р.

справа № 804/732/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 р. у справі № 804/732/13-а

за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Західно-Донбаське управління механізації»

про накладення арешту на кошти платника податків, -

встановив:

У січні 2013 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках банківських установ:

- № 26000291011700 в банку AT «УкрСиббанк», МФО 351005.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 р. в задоволені позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що реалізація права позивача, передбаченого п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, можливо лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, наявність яких судом не встановлена; позивачем не приймалось рішення про застосування до відповідача адміністративного арешту майна платника податків.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

Представники позивача та відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів

апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 03.08.2010 року перебуває на обліку у позивача як платник податків.

03.07.2012 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено постанову по справі № 2а/0470/5385/12, якою було постановлено стягнути з відповідача з рахунків у банках та за рахунок готівки на користь державного бюджету податковий борг на загальну суму 2 580,42 грн. Платіжні вимоги позивача за вказаним рішенням були повернуті у зв’язку з відсутністю коштів.

Станом на 12.12.2012 р. податковий борг відповідача склав 4412,41 грн.

Оскільки у відповідача відсутнє майно, на яке може бути здійснено стягнення, позивач відповідно до п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України звернувся до суду першої інстанції з заявою про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача.

На підтвердження відсутності у відповідача майна, на яке може бути здійснено стягнення, позивач долучив до позову копії наступних документів:

- довідки Павлоградського МРЕВ від 30.10.12 № 1505 про те, що автотранспорт за ТОВ «Західно-донбаське управління механізації» не значиться;

- довідки Павлоградського МБТІ від 18.10.12р. № 12668 про те, що за ТОВ «Західно-Донбаське управління механізації» право власності на нерухоме майно не значиться;

- довідки Держкомзему у м. Павдоград від 19.10.12р. № 6573/0116 - наявність земельних ділянок згідно державно-статистичної звітності у ТОВ «Західно-Донбаське управління механізації» інформація у відділі Держкомзему у м. Павлоград відсутня;

- довідки Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області від 23.11.12р. № 2875/05/1 про те, що інформація про реєстрацію сільськогосподарської техніки за ТОВ «Західно-Донбаське управління механізації» відсутня.

Судом першої інстанції відмовлено позивачу у задоволенні позову у зв’язку з тим, що позивачем порушено порядок накладення арешту та відсутні підстави, передбачені п. 94.2. ст. 94 20 ПК України.

Проте, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин, податковий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться у банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За визначенням п. 94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

У пункті 94.2 цієї статті передбачені обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Згідно з пп. 94.6.1 та 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

При цьому, ч. 2 п. 94.6 ст. 94 ПК України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування:

1) арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;

2) адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (в залежності від виду майна).

Отже, пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлені окремі, відмінні від передбачених пунктом 94.2 ст. 94 ПК України, підстави для застосування арешту коштів на рахунку платника податків.

Позивач звернувся до суду першої інстанції відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України та, за висновком колегії суддів, довів існування необхідних підстав для застосування арешту на кошти та інші цінності відповідача відповідно до вказаного положення ПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.

Керуючись ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 р. у справі № 804/732/13-а скасувати.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-Донбаське управління механізації» (ЄДРПОУ 37172774), що знаходяться на рахунку № 26000291011700 в банку AT «УкрСиббанк», МФО 351005.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун