Ухвала суду № 42240174, 20.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"20" травня 2014 р. справа № 2а-0870/4332/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. у справі №2а-0870/4332/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виборів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області (правонаступник - Головне управління Міндоходів у Запорізькій області) (далі - відповідач-1), Відділу кримінальної міліції у справах дітей Василівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - відповідач-2),

про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

У червні 2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати нечинним та скасувати рішення про застосування до позивача фінансових санкцій № 080813 від 11 травня 2011 р. на суму 8500 грн. у повному обсязі;

- визнати нечинною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення №007436 від 10.03.2011 р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. в задоволені позову відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що факт продажу пляшки горілки неповнолітній особі без ліцензії на право реалізації алкогольними напоями підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та позивачем не спростовано, тому оскаржені рішення є правомірними.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи. Зокрема, позивач зазначив, що він 10.03.2011 року о 19:30 год. в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з відділу ОСОБА_2 дійсно реалізував пляшку горілки особі яка виглядала, на його думку, на 23-25 років. Кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» належить ОСОБА_2, яка має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними

напоями. Позивач не перебуває в трудових відносинах з ОСОБА_2, орендує, як приватний підприємець, частину цілісного майнового комплексу кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» площею 400 м.кв. та його діяльність не пов'язана з реалізацією алкогольних напоїв, тому, на думку позивача, він не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156, а оскаржені рішення є протиправними.

Позивач та відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач 10.03.2014 року в приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, реалізував неповнолітній особі ОСОБА_3, 1994 р.н., пляшку горілки «Хлібний дар» 0,5 л., про що відповідачем-2 складено протокол про адміністративне правопорушення ЗП №007436 за ч.2 ст.156 КУпАП.

Постановою відповідача-2 від 10.03.2011 року матеріали справи про адміністративне правопорушення направлено до адміністративної комісії м.Дніпрорудне.

Постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради від 24.04.2011 року №05 на позивача відповідно до ч.2 ст.156 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 85 грн.

05.05.2011 року до відповідача-1 від відповідача-2 надійшли матеріали перевірки кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», на підставі яких відповідачем-1 було встановлено, що 10.03.2011 року позивачем було продано пляшку горілки без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями особі, яка не досягла 18 років.

Тому, 11.05.2011 року відповідачем прийнято рішення №080813/0832-03 про застосування до позивача фінансових санкцій на суму 8500 грн., з яких 6800 грн. за продаж алкогольних напоїв особі, що не досягла 18-річного віку та 1700 - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензій.

Відповідно до ч.2 статті 171-2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Отже, постанова суду від 01.11.2011 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 007436 від 10.03.2011 р. перегляду в апеляційному порядку не підлягає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність рішення про застосування до позивача фінансових санкцій № 080813 від 11 травня 2011 р. на суму 8500 грн., з наступних підстав.

Статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, порушення вимог статті 15-3 цього Закону (продаж алкогольних напоїв особам, що не досягли 18 років) - 6800 грн. (п.8 ч.2 ст. 17 Закону).

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Крім того, оскаржуваним рішенням відповідача-1 до позивача застосовано також фінансові санкції за порушення статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі 1700,00 грн.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій. Імпорт тютюнової сировини може здійснюватися лише суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва тютюнових виробів.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700,00 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Факт продажу позивачем алкогольного напою неповнолітній особі підтверджується матеріалами перевірки кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», копії яких наявні в матеріалах адміністративної справи, постановою про адміністративне правопорушення № 007436 від 10.03.2011 р. та постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради від 24.04.2011 року №05.

Відповідно до ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не передбачено звільнення від відповідальності, якщо неповнолітня особа, якій було продано алкогольний напій, на думку позивача, виглядала старше свого віку.

В апеляційній скарзі позивач погоджується з тим, що він не має ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, з власником кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2, у якої була ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, у трудових відносинах не перебував, проте 10.03.2011 року реалізував алкогольний напій особі, яка на його думку, не була неповнолітньою. На підтвердження доводів того, що пляшка горілки була реалізована в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» саме з відділу ОСОБА_2 позивач доказів не надав.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем-1 правомірно застосовано до позивача фінансові санкції за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії в сумі 1700 грн. та за продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, в сумі 6800 грн.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. у справі № 2а-0870/4332/11 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун