Ухвала суду № 42240169, 18.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"18" листопада 2014 р. справа № 811/2983/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Олександрійського міськрайонного центру зайнятості в Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі № 811/2983/13-а

за позовом Олександрійського міськрайонного центру зайнятості в Кіровоградській області

до ОСОБА_1

про стягнення коштів, -

встановив:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з відповідача кошти, які були ним отримані в зв'язку з умисним не виконанням своїх обов'язків та зловживанням в розмірі 3058 гри. 23 коп.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року в задоволені позову відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що відповідач на день набуття статусу безробітного не був зайнятою особою, тому правомірно отримав статус безробітного та допомогу по безробіттю. Висновки акту перевірки №234 від 26.07.2013 року є помилковими, а стягнення коштів за його висновками - неправомірним, оскільки до правовідносин з приводу набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю позивачем застосовано норми Закону України «Про зайнятість населення», який набув чинності з 01.01.2013 р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

Учасники процесу, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів

апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 26 січня 2006 року відповідач звернувся до Олександрійського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення». Відповідач в заяві зазначив, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.

З 26 січня 2006 року відповідачу надано статус безробітного, та відповідно до відповідно до статті 2, підпункту «а» пункту 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», підпунктів 1, 3, 4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», підпункту 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю, що підтверджено даними витягу із наказів про прийняті рішення по відповідачу (а.с.11).

Згідно довідки про дохід у січні-листопаді 2006 року відповідач отримав допомоги по безробіттю у загальній сумі 3058,23 грн.(а.с.10).

З 29 листопада 2006 року відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(а.с.11).

В порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, Олександрійським міськрайонним центром зайнятості було проведено перевірку за результатом якої було складено акт перевірки обґрунтування виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за №234 від 26.07.2013 року.

При перевірці Олександрійським міськрайонним центром зайнятості було виявлено факт приховування відомостей про те, що відповідач здійснював догляд за дитиною-інвалідом та отримував державну соціальну допомогу з 07.02.2006 року по 08.04.2007 року згідно листа управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради №1940/21 від 23.07.2013 року (а.с. 18,20).

На підставі акту перевірки, 26.07.2013 року директором Олександрійського міськрайонного центру зайнятості було прийнято наказ №130726Р1 про відшкодування коштів у розмірі 3058,23 грн.(а.с.12).

Згідно довідки про матеріальне забезпечення, виплачене відповідачу (а.с. 10), сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю та дотації за період з 07.02.2006 року по 26.11.2006 року становить 3058,23 грн.

З метою досудового врегулювання питання про добровільну сплату незаконно отриманих коштів, на адресу відповідача було направлено лист-повідомлення від 26.07.2013 року вих. 03-15/2426/03 про необхідність добровільного повернення коштів, сплачених як допомога по безробіттю на рахунок центру зайнятості (а.с. 13).

На час ухвалення оскарженої постанови відповідач в добровільному порядку отриману допомогу по безробіттю відповідачем не сплатив.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржену постанову суду першої інстанції прийнято судом з порушенням норм процесуального права, з наступних підстав.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення» N 5067-VI від 05.07.2012 р., що набув чинності 01.01.2013 р., центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері соціальної політики, державної податкової політики та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а в разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції до змін, внесених Законом України «Про зайнятість населення» N 5067-VI від 05.07.2012 р.) функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття (п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в редакції до змін, внесених Законом України N 107-VI від 28.12.2007 р.)

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 р. пункт 5 частини 2 статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» доповнено словами: "проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням Фонду".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни до пункт 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визнані неконституційними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» 25.12.2008 р. N 799-VI пункт 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» викладено в такій редакції: « 5) контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників».

Відповідно до п.п.12 п.4 Положення про Олександрійський міськрайонний центр зайнятості центр, відповідно до покладених на нього повноважень, контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття та проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення;

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (ч.1 ст.100 КАС України).

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (ч.2 ст.100 КАС України).

З наведеного вбачається, що неправомірність виплати відповідачу допомоги по безробіттю у січні-листопаді 2006 року позивач мав право та обов'язок встановити ще у 2008 році, проте, позивач провів розслідування обґрунтованості виплат та звернувся до суду першої інстанції лише у 2013 році.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було пропущено без поважних причин строк звернення до адміністративного суду, тому відповідно до ст.100 КАС України позов слід залишити без розгляду

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 198, 202, ст.205, ст.206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Олександрійського міськрайонного центру зайнятості в Кіровоградській області задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі № 811/2983/13-а скасувати.

Позов залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун