Постанова № 42240165, 10.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"10" червня 2014 р.

справа № 2а-646/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 р. у справі № 2а-646/10/0870

за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області

про визнання нечинним припису,-

встановив:

У лютому 2010 року Дочірнє підприємство «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі – позивач) звернулось до суду першої інстанції з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області (правонаступник - Державна фінансова інспекція в Запорізькій області) (далі - відповідач), в якому просило визнати нечинним припис відповідача від 05.02.2009 р. №08-06-14-14/725 «Про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни» в частині пункту 7 щодо відшкодування Службі автомобільних доріг у Запорізькій області та іншим Замовникам вартості завищення виконаних робіт.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 р. в задоволені позову відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що вимоги відповідача є законними та обґрунтованими, тому позов задоволенню не підлягає.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду матеріалам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце

розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідно до пункту 2.17 Плану контрольно-ревізійної роботи КРУ України на IV квартал 2008 року, апаратом Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності ДП «Запорізький облавтодор» за період з 01.01.2006 р. по 01.10.2008 р.

За результатами ревізії складено Акт від 26.12.2008 № 060/0017 «Ревізії фінансово- господарської діяльності ДП «Запорізький облавтодор» за період з 01.01.2006 по 01.10.2008», який підписаний 09.01.2009 посадовими особами об'єкта контролю з запереченнями.

21.01.2009 вих.№9/77, відповідачу були направлені Заперечення та пояснення до акту КРУ від 26.12.2008 № 060/0017 ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Запорізький облавтодор» за період з 01.01.2006 по 01.10.2008, які були розглянуті, та в частині пункту 7 відхилені КРУ, про що видано висновки від 02.02.2009 №08-06-14-14/627 «Про результати розгляду заперечень».

За результатами висновків, 05.02.2009 р. був виданий припис №08-06-14-14/725 «Про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни», п.7 якого позивача зобов’язано відшкодувати Службі автомобільних доріг у Запорізькій області та іншим Замовникам вартість завищення виконаних робіт та не допускати в подальшому випадків недостовірного внесення даних в акти виконаних робіт про понесені витрати будівельних матеріалів, використаних машин та механізмів, тощо.

Зі змісту п.7 припису від 05.02.2009 р. №08-06-14-14/725 «Про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни» вартість яких саме робіт було завищено позивачем та які суми він повинен відшкодувати.

З позову, пояснень відповідача, акту перевірки від 26.12.2008 р. №060/0017 та заперечень відповідача вбачається, що вимоги п.7 припису від 05.02.2009 р. №08-06-14-14/725 стосуються наступних порушень, виявлених відповідачем, а саме:

- в філії «Пологівський РАД» внаслідок включення до актів виконаних робіт форми №КБ-2в будівельних матеріалів (суміш асфальтобетонна, щебінь, бітум) в кількості та вартості, що перевищує кількість та вартість за даними бухгалтерського обліку допущено завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 18182,46 грн. на замовлення Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, в тому числі: 2006р. - 13452,27 грн.; 2007р. - 78,70 грн.; за 9 місяців 2008 р. - 4 651,40 грн., що є порушенням п.3.3.10.1. ДБН.Д.1.1.-1-2000;

- в філії «Гуляйпільський райавтодор» внаслідок завищення в актах виконаних робіт форми № КБ-2в кількості та вартості матеріалів, використаних при виконанні робіт на замовлення Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 21 901,80 грн. (за 2006 рік - 10 551,01 грн., за 2007 рік - 11 350,80 грн.), що є порушенням п.3.3.10.1 ДБН ДЛ.1-1-2000;

- в філії «Токмацький РАД» включення до актів виконаних робіт форми №КБ-2в будівельних матеріалів (щебінь, бітум, суміш асфальтобетонна) в кількості та вартості, що перевищує кількість та вартість за даними бухгалтерського обліку, призвело до завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за 9 місяців 2008 року на загальну суму 1658,53грн., що є порушенням п. 3.3.10.1 ДБН ДЛ.1.-1-2000. Із загальної суми завищення: по роботам виконаним на замовлення Служби автомобільних доріг - 170,9грн., на замовлення інших замовників - 1487,61 грн.

Колегія суддів приходить до висновку про правомірність вимог позивача, з наступних підстав.

За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до частини 1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

В постанові №21-63а14 від 15 квітня 2014 року Верховний Суд України прийшов до висновку «про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути кошти на відшкодування виявлених в ході перевірки збитків». «Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.»

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскарженої вимоги відповідача, оскільки її обґрунтованість може бути перевірена лише під час розгляду справи про стягнення за відповідним позовом органу фінансового контролю, що і є належним способом захисту державних інтересів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 р. у справі № 2а-646/10/0870 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області від 05.02.2009 р. №08-06-14-14/725 «Про обов’язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни» в частині пункту 7 щодо відшкодування Службі автомобільних доріг у Запорізькій області та іншим Замовникам вартості завищення виконаних робіт.

Постанову апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун