Ухвала суду № 42240077, 02.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2014 рокусправа № 2а-7100/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року у справі № 2а-7100/10/0870 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Токмацький завод "Прогрес" до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізької області, за участю прокурора Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Завод Прогрес" (правонаступником є Публічне акціонерне товариство "Токмацький завод "Прогрес") (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області державної податкової служби (правонаступником є Токмацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізької області) (далі - відповідач) від 01.03.2010р. №0000012302/0-542, від 26.03.2010р. №0000012302/1-867, від 11.06.2010р. №0000012302/2-1692, від 27.08.2010р. №0000012302/3-860.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року позов було задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 01.03.2010 №0000012302/0-542, від 26.03.2010 №0000012302/1-867, від 11.06.2010 №0000012302/2-1692, від 27.08.2010 №0000012302/3-860 частково в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 391 024 грн. (в тому числі 1 594 016 грн. - основного платежу та 797 009 грн. - штрафних (фінансових) санкцій). В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що проведеною перевіркою встановлено, що господарські операції позивача з контрагентом ТОВ "Кастіон" не мали реального характеру.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Прокурор підтримав апеляційну скаргу відповідача, просив скасувати оскаржену постанову, у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова документальна перевірка ЗАТ "Завод Прогрес" з питань взаємовідносин з ТОВ "Кастіон" за період з 01.02.2007 по 30.09.2008 проведена відповідно до наказу Токмацької ОДПІ від 26.01.2010 № 23 та у зв'язку з отриманням постанови слідчого Мелітопольської ОДПІ щодо здійснення позапланової перевірки ЗАТ "Завод Прогрес" у зв'язку з порушенням кримінальної справи по відношенню до головного бухгалтера ЗАТ "Завод Прогрес" ОСОБА_1 та заступника директора ЗАТ "Завод Прогрес" ОСОБА_2 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.358 КК України.

За результатами перевірки складено акт від 22.02.2010 № 65/23/02969981.

В акті перевірки зазначено, що ЗАТ "Завод Прогрес" мало взаємовідносини з ТОВ "Кастіон" на підставі договору від 01.02.2007 року № 01-02/02/07. Згідно з умовами договору оплата здійснюється у безготівковій формі, передача товару здійснюється в пункті поставки.

ЗАТ "Завод Прогрес" згідно з первинними бухгалтерськими документами отримувало від ТОВ "Кастіон" метал в асортименті.

Згідно з наданими до перевірки документами ТОВ "Кастіон" протягом перевіреного періоду поставило ЗАТ "Завод Прогрес" товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 10 283 762,49грн., у тому числі 1 713 960 грн. ПДВ, на що виписало податкові та видаткові накладні (перелік наведено в таблиці по тексту акта перевірки).

Суми податку по зазначених податкових накладних ЗАТ "Завод Прогрес" включило до складу податкового кредиту, що відповідає даним податкових декларацій відповідного періоду та додатку 5 до декларації (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).

Позивач здійснив оплату отриманого від ТОВ "Кастіон" товару на розрахунковий рахунок відповідно до платіжних доручень (перелік наведено в таблиці по тексту акта перевірки) всього в сумі 9 960 317грн. (в т.ч. ПДВ 1 660 052,6 грн.).

На підставі інформації, наданої Мелітопольською ОДПІ, встановлено, що проведеною плановою перевіркою ТОВ "Кастіон" за період з 13.02.2006 по 30.09.2008 (акт перевірки від 05.03.2009 № 296/23/34126678) встановлено, зокрема, відсутність операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та реалізації товарів. Фактично згідно з податковою звітністю та наявною інформацією у ТОВ "Кастіон" відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, а саме: відсутні трудові ресурси, необхідні основні фонди та обладнання для здійснення діяльності. Згідно з наданими ТОВ "Кастіон" до Мелітопольської ОДПІ податкових розрахунків комунального податку за період з 13.02.2006 по 30.06.2008 на підприємстві відсутні наймані працівники. Власні офісні, складські, виробничі приміщення на ТОВ "Кастіон" відсутні.

В акті перевірки ТОВ "Кастіон" від 05.03.2009 вчинено запис, що перевіркою встановлено ведення підприємством діяльності, яка пов'язана з недотриманням податкової вигоди, проведення безтоварних операцій. Правочини між ТОВ "Кастіон" та іншими суб'єктами не спричинили реального настання правових наслідків.

Перевіркою зроблено висновок про порушення ЗАТ "Завод Прогрес" п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1615277 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 01.03.2010 № 0000012302/0-542 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2422916 грн., в тому числі 1615277грн. - основного платежу та 807639грн.- штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами апеляційного оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. Відповідачем за результатами розгляду скарг позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.03.2010 №0000012302/1-867, від 11.06.2010 №0000012302/2-1692, від 27.08.2010 №0000012302/3-860.

Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з наступного.

Статтею 203 ЦК передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1 - 3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не передбачено.

Несплата податків однією із сторін правочину, чи їх приховування, не є підставою для висновку про нікчемність такого правочину.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пред'явлені до перевірки документи підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат та податкового кредиту вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Акт перевірки не містить висновків, що надані позивачем первинні документи не відповідають вимогам, наведеним у ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В даній справі розглядається питання правомірності формування позивачем податкового кредиту, а не валових витрат. Як встановлено матеріалами справи та не заперечується відповідачем питання правомірності формування валових витрат в акті перевірки не досліджувалося і позивачу не визначалося податкове зобов'язання з податку на прибуток.

Таким чином, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо підтвердження свого права на формування податкового кредиту у перевіряємий період.

З огляду на не доведеність відповідачем правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, заявлені позивачем вимоги щодо їх скасування підлягали задоволенню.

Мотивація та доводи, наведені у апеляційній скарзі, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року у справі № 2а-7100/10/0870 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 18.12.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак