Постанова № 42240023, 08.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2015 року Справа № 917/2599/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Колесніковій С.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Токарь Є.А. - дов. № 01-11/4195 від 03.04.2014р.,

відповідача - Єжова Н.О. - дов. № 2-48д від 25.12.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №4411П/1-9) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.11.2014 р. у справі № 917/2599/13,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування", м. Полтава,

про викладення неузгоджених положень договору у первісній редакції, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.11.2014 р. (суддя Іваницький О.Т.) провадження у справі припинено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" витрати на сплату судового збору в розмірі 573,50 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" витрати за проведення судової експертизи в розмірі 4 144,00 грн.

Позивач, ПАТ "Полтаваобленерго", з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.11.2014р. скасувати в частині розподілу судових витрат та в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору у розмірі 1 147,00 грн.

Відповідач, ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування", у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що прийнята у відповідності з нормами чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача та у відзиві на неї доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" про викладення неузгоджених положень договору у первісній редакції. Предметом спору є узгодження розбіжностей, що виникли між сторонами під час розгляду договору про приєднання до електричних мереж № 3256 від 01.11.2013р., ініціатором укладення якого був відповідач.

Припиняючи провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, суд першої інстанції виходив з того, що від представника ПАТ "Полтаваобленерго" надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки до позивача надійшов лист ПАТ "Укргазвидобування" №10-8143 від 18.11.2014р., яким відповідач повідомив про те, що у зв'язку з непередбачуваними обставинами зовнішнього характеру, які виникли вже після направлення протоколу розбіжностей, відповідач втратив інтерес до відповідного договору, і тому просить позивача вважати його неукладеним. Тобто, судом першої інстанції було взято до уваги, що на сьогодні між позивачем та відповідачем не залишилося спірних та/або неврегульованих питань щодо приєднання до електромереж відповідного об'єкту будівництва.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

При цьому, суд першої інстанції розподілив судові витрати між сторонами порівну та стягнув з ПАТ "Укргазвидобування" на користь ПАТ "Полтаваобленерго" витрати на сплату судового збору в розмірі 573,50 грн. та з ПАТ "Полтаваобленерго" на користь ПАТ "Укргазвидобування" витрати за проведення судової експертизи в розмірі 4 144,00 грн.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Частиною 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що при винесенні ухвали про припинення провадження у справі мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 49 ГПК України встановлено розподіл господарських витрат, зокрема, частиною першою даної статті передбачено, що судовий збір покладається:

- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що якщо розбіжності між сторонами вирішено частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, то витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін (зокрема, у залежності від кількості пунктів спірного договору, прийнятих судом у редакції позивача і відповідача). Якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Як свідчить позов, правовими підставами позовних вимог позивача стало те, що відповідач не погодився з запропонованими позивачем умовами проекту договору про приєднання до електричних мереж №3256 від 01.11.2013 р. та технічних умов №58/3256 від 01.11.2013 р., у зв'язку з чим відповідач направив позивачу протокол розбіжностей до договору №3256 від 01.11.2013 р.

При цьому, позивачем не було розглянуто зазначені у протоколі розбіжностей пропозиції відповідача в порядку ч. 5 ст. 181 ГК України, а було подано позовну заяву на підставі ч. 7 ст. 181 ГК України, тому, необґрунтованими є посилання позивача у апеляційній скарзі на те, що спір по даній справі виник внаслідок необґрунтованого ухилення відповідача від укладення відповідного договору.

Крім того, позивач погодився з пропозицією відповідача про те, щоб вважати спірний договір про приєднання до електричних мереж №3256 від 01.11.2013 р. та технічні умови приєднання, яке не є стандартним № 58/3256, неукладеним (таким, що не відбувся) та вказав у своєму клопотанні про припинення провадження у справі, що між позивачем та відповідачем не залишилось спірних та/або неврегульованих питань щодо приєднання до електромереж відповідного об'єкту будівництва.

Враховуючи викладене та те, що сторони досягли взаємної згоди вважати договір про приєднання до електричних мереж №3256 від 01.11.2013 р. та технічні умови приєднання, яке не є стандартним № 58/3256, неукладеним (таким, що не відбувся) та те, що відсутній предмет спору у даній справі, суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права в частині розподілу між сторонами судових витрат в рівних частинах.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому ухвала господарського суду Полтавської області від 20.11.2014 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.11.2014 р. у справі № 917/2599/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 08.01.2015 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.