Рішення № 4223927, 22.07.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2009 р.

Справа № 19/85

Господарський суд Івано - Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання Гринюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ТзОВ "Екстім" вул.С.Стрільців,23, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача ТзОВ "ТрансКомСервіс плюс"

юридична адреса: вул.Промислова,11, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

поштова адреса: вул.Українських Декабристів,45а, м.Івано-Франківськ.

про стягнення заборгованості в сумі 39 774 грн. 85 коп.

Представники:

Від позивача: Деренько В.Д.-представник, (довіреність № 207 від 19.05.09. )

Від відповідача: не з"явилися.

СУТЬ СПОРУ: ТзОВ "Екстім" звернулось в суд із позовом до ТзОВ "ТрансКомСервіс плюс" про стягнення заборгованості в сумі 39 774,85 грн. згідно договору №19/06 від 19.06.08.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються його заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

19.06.08. між сторонами даного спору укладено договір №19/06 відповідно до якого, відповідач доручає та оплачує, а позивач приймає на себе виготовлення, доставку та встановлення металопластикових виробів на об"єкті відповідача за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Тролейбусна,21, згідно двосторонньо погодженої Специфікації, що додається до договору і є його невід"ємною складовою частиною (п.1.1.).

Відповідно до п.1.3. договору №19/06 від 19.06.08. та Специфікації №1 до даного договору вартість договору на момент його підписання складає 305000,00 грн.

В розділі 2 "Порядок розрахунків" вищезазначеного договору, вказано, що замовник зобов"язаний протягом 3-х днів з моменту двостороннього підписання договору перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця в якості авансу 70000,00 грн. Кінцевий термін проведення розрахунків протягом 3-х банківських днів з моменту підписання останнього акта виконаних робіт.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивачем, 22.09.08. передано відповідачу останні металопластикові вироби на суму 32700,85 грн., що підтверджується актом прийому -передачі виконаних робіт по виготовленню та встановленню МПВ № РН-0001718 від 22.09.08., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.18).

Проте в установлений договором термін, відповідач виконані роботи не оплатив, обгрунтування причин неоплати не вказав.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялася відповідачу претензія №146 від 31.03.09., з вимогою сплатити даний борг у повному розмірі протягом семи днів з моменту оримання ним претезії, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.17). Дана вимога станом на 11.06.09. залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення пункту 2.3 договору №19/06 від 19.06.08., а також беручи до уваги підписаний належним чином акт виконаних робіт по виготовленню та встановленню МПВ, заборгованість відповідача перед позивачем становить 32700,85 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов’язань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов’язання, щодо оплати виконаних робіт, тому вимоги позивача про стягнення 32700,85 грн. боргу обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 5.2. договору №19/06 від 19.06.08. сторони узгодили, що у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт відповідач зобов"язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості заборгованості за кожний день прострочення, але не більше 8% від суми заборгованості, обгрунтований розмір якої згідно розрахунку позивача станом на 27.03.09. становить 2616,06 грн. та підлягає задоволенню.

Суд вважає підставним, застосування ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, за вимогою кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки в сумі 3786,01 грн., а також три відсотки річних від простроченої суми, в розмірі 671,93 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 610, 612, 614 Цивільного Кодексу України, ст.173 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервісплюс", вул.Промислова,11, м.Калуш , Івано-Франківська область( код 34519563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Екстім", вул.С.Стрільців,23, м.Івано-Франківськ

(код 22187849) - 39774,85 грн. заборгованості, з яких 32700,85 грн.- основний борг, 2616,06 грн.- пеня, 3786,01 грн.- інфляційні нарахування та 671,93 грн. - три відсотки річних, а також 397,74 грн. судових витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Максимів Т. В.

рішення підписане 24.07.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Матейко І. В.

24.07.09.