Рішення № 4223902, 16.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.09 Справа № 11/161

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс-Центр», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУГІНКОМ»,м. Луганськ

про стягнення 16577 грн. 05 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Шубіна І.В.

в присутності представників сторін:

від позивача – Сич М.В., дов. б/н від 19.01.2009;

від відповідача – не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за укладеним сторонами у справі договором поставки у розмірі 10000 грн. 00 коп., а також 5000 грн. 00 коп. штрафу за невиконання умов договору, 828 грн. 49 коп. пені за порушення грошових зобов’язань, 645 грн. 00 коп. .інфляційних нарахувань на суму заборгованості та 103 грн. 56 коп. 3% річних.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою процесуальних документів господарського суду.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом невиконання відповідачем зобов’язань за укладеним з позивачем договором поставки № 19 від 16.01.2009.

Письмовою заявою від 16.07.2009 позовні вимоги позивачем були конкретизовані та до стягнення з відповідача заявлено 10000 грн. 00 коп. заборгованості за договором поставки, а також 5000 грн. 00 коп. штрафу за невиконання умов договору, 828 грн. 49 коп. пені за порушення грошових зобов’язань, 645 грн. 00 коп. .інфляційних нарахувань на суму заборгованості та 103 грн. 56 коп. 3% річних

Заява позивача відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому приймається господарським судом до розгляду.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем не надані, у зв’язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

16.01.2009 сторонами у справі був укладений договір поставки № 19 (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1 якого Продавець (позивач у справі) зобов’язався поставити Покупцю (відповідачу у справі), а відповідач – прийняти та оплатити на умовах договору рибу та морепродукти (товар).

Відповідно до умов пункту 5.1 договору Покупець повинен був оплатити партію товару не пізніше 10 банківських днів з дати поставки товару Продавцем.

Умовами пункту 7.1 договору його сторони встановили, що за порушення зобов’язання з оплати Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 50% від суми невиконаного грошового зобов’язання.

За накладною № 167 від 29.01.2009 на суму 20000 грн. 00 коп. позивачем відповідачеві був поставлений обумовлений договором товар, який відповідачем був оплачений частково, а саме у розмірі 10000 грн. 00 коп. (квитанція № 308 від 03.02.2009 –а.с. 14).

Факт поставки товару за вказаною вище накладною підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачем під час судового розгляду справи не спростований.

У зв’язку з неповною сплатою поставленого товару позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №1 від 11.03.2009, яка відповідачем була визнана. Листом –відповіддю на претензію (а.с. 15) відповідач зобов’язався сплатити залишок заборгованості у сумі 10000 грн. 00 коп. до 22.02.2009.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору , інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10000 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Обґрунтованою є і вимога позивача про стягнення з відповідача 5000 грн. 00 коп. штрафу, оскільки застосування такого виду штрафних санкцій передбачено договором сторін та не суперечить приписам чинного законодавства.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До стягнення з відповідача позивачем заявлені інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 645 грн. 00 коп. та 3% річних у розмірі 103 грн. 56 коп. згідно наданого суду розрахунку вказаних нарахувань суми інфляційних нарахувань та 3% річних розраховувалися позивачем виходячи з заборгованості у розмірі 15000 грн. 00 коп. Вказаний розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи та є необґрунтованим, оскілки доведена матеріалами справи сума боргу відповідача складає не 15000 грн. 00 коп., а 10000 грн. 00 коп.

З урахуванням умов пункту 5.1 договору оплата поставленого товару повинна здійснюватися не пізніше 10 банківських днів з моменту поставки товару. Поставка за накладною № 67 на суму 20000 грн. 00 коп. була здійснена 29.01.2009, таким чином, останнім днем для оплати отриманого товару було 12.02.2009, з 13.02.2009 розпочалося прострочення оплати товару.

Таким чином, з урахуванням розміру суми боргу –10000 грн. 00 коп. , та дати, з якої почалося прострочення оплати товару, за розрахунком суду інфляційні нарахування на суму боргу за лютий – квітень 2009 року становлять 384 грн. 73 коп. (10000 х 101,5% х 101,4% х 100,9%=10384, 73; 10384,73-10000=384,73), 3% річних становлять 61 грн. 64 коп.

До стягнення з відповідача позивачем також заявлено 828 грн. 49 коп. пені.

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Сторонами у справі угода щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені укладена не була, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 828 грн. 49 коп. пені є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 10000 грн. 00 коп., штрафу у розмірі 5000 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 384 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 61 грн. 64 коп. В решті позову слід відмовити.

На підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лугінком», м. Луганськ, вул. Дзержинського, буд. 35, код 10004007473, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс-Центр», м. Київ, вул.. Горького, 13, оф. 3, код 31516926, заборгованість у розмірі 10000 грн. 00 коп. , штраф у сумі 5000 грн. 00 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 384 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 61 грн. 64 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 154 грн. 46 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 291 грн. 19 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення – 20.07.2009.

Суддя М.О. Москаленко