Рішення № 4223816, 15.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/306

15.07.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб-Трейд»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»

Про

стягнення 2 782,00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача: Івах Н.Р., предст. за дов. № б/н від 10.07.09 р.

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб-Трейд»до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” про стягнення 2 705,52 грн. основного боргу у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору № К 02971 від 02.09.2008 р. і які мають бути повернені позивачу у зв’язку з розірванням зазначеного договору, 62,25 грн. інфляційних нарахувань та 14,23 грн. трьох процентів річних у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/306, розгляд справи призначено на 15.07.09 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 12.06.09 р. у даній справі

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився. Через службу діловодства суду від ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»надійшла заява, в якій відповідач повідомив про те, що відповідач не заперечує проти розгляду даної справи без участі його представника. Крім того, зазначив, що борг перед позивачем визнає частково, в сумі 2 705, 52 грн.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що відповідач не заперечує проти вирішення справи без участі його представника, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хліб-Трейд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»був укладений договір № К 02971 від 02.09.2008 р., відповідно до умов якого відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок клієнта, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно з отриманими платіжними картками.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором комісії.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У відповідності до пунктів 3.2., 3.3. договору № К 02971 від 02.09.2008 р., платіжна картка, видана клієнту, приймається до обслуговування в торгових точках системи «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»наступного дня після її отримання. Платіжна картка видається клієнту в користування, на термін дії договору, після чого має бути повернута відповідачеві.

Згідно з пунктом 7.3. зазначеного договору, відповідач несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на рахунок ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»і, в разі розірвання цього договору, гарантує повернення суми, яка залишилась після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому пунктом 10.2. цього договору.

Пункт 10.2. договору передбачає, що цей договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, або за ініціативою однієї з сторін в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством. Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою, та здати платіжну картку. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжної картки, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника ТОВ «Хліб-Трейд»стверджував, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № К 02971 від 02.09.2008 р. щодо оплати спожитого стисненого газу та послуг відповідача по його доставці шляхом здійснення авансових внесків на рахунок відповідача. У зв’язку з припиненням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань позивач повернув відповідачу 11 пластикових карток. Актом звірки взаєморозрахунків № 0000000681 від 20.05.2009 р. за період з 01.01.2009 р. до 30.05.2009 р. сторони засвідчили, що залишок невикористаних коштів на користь позивача становить 2 705,52 грн., які відповідачем повернені не були, у зв’язку з чим позивач просить їх стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що в договорі (пункт 10.2.) сторони погодили строки повного розрахунку між сторонами у разі розірвання договору –протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту звірки взаєморозрахунків.

Оскільки акт звірки взаєморозрахунків № 0000000681 був підписаний сторонами і цим актом було встановлено борг відповідача перед позивачем у розмірі 2 705,52 грн., то за таких обставин ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»зобов’язане було ці грошові кошти повернути позивачу, проте цього не здійснило.

У зв’язку із неможливістю ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»надавати послуги, що підтверджується його листами, ТОВ «Хліб-Трейд»надіслало письмову заяву вих. № 25/1-02/09 від 25.02.09 р. про розірвання договору № К 02971 від 02.09.08 р. та повернення залишку коштів у сумі 2 705,52 грн., який було вручено відповідачеві 03.03.09 р., докази чого є в матеріалах справи № 37/306.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 2 705,52 грн. грошових коштів, а відповідач цей борг перед позивачем визнає і його розміру не оспорює, то позов ТОВ «ГЛОБИНСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ»визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБИНСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ»просить суд також стягнути з відповідача 62,25 грн. інфляційних нарахувань та 14,23 грн. трьох процентів річних у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за договором № К 02971 від 02.09.2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем зобов’язання по повному взаєморозрахунку з позивачем, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 62,25 грн. інфляційних нарахувань та 14,23 грн. трьох процентів річних за період прострочення виконання зобов’язання з 23.03.2009 р. до 25.05.2009 р.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБИНСЬКИЙ МЯСОКОМБІНАТ»підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1011 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»(03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, кім. 272, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб-Трейд»(79005, м. Львів, вул. Туган-Барановського, 24, код ЄДРПОУ 33419760) 2 705 (дві тисячі сімсот п’ять) грн. 52 коп. основного боргу, 62 (шістдесят дві) грн. 25 коп. інфляційних нарахувань, 14 (чотирнадцять) грн. 85 коп. трьох процентів річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України

Суддя Гавриловська І.О.