Постанова № 42235134, 05.01.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2015 року Справа № 904/8868/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання Литвин А.П.

За участю представників сторін:

від позивача: Близнюкова С.І., довіреність №633 від 24.03.14, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014р. у справі №904/8868/14

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м.Енергодар,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс", м.Дніпропетровськ

про стягнення 18960,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014р. у справі №904/8868/14 (суддя Красота О.І.) повернуто позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі п.п. 2, 3, 6 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду мотивована наступним: позовна заява не містить посилання на докази, що підтверджують факт поставки товару з порушенням умов п. 6 спірного договору, відсутні також і посилань на докази, які свідчать про оплату товару; у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; не подано належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та направити матеріали справи для розгляду по суті до господарського суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі вказує на незастосування господарським судом норм матеріального права, а саме: ч. 1 ст. 89 Цивільного кодексу України та п. 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.01.1996 р. № 118 (із змінами і доповненнями). Позивач стверджує, що ним при оформленні позовної заяви було вказано повне найменування відповідача, його місце знаходження, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності, на підставі даних зазначених в договорі та видатковій накладній.

Також позивачем зазначено, що ним при поданні позовної заяви до місцевого господарського суду надано докази в підтвердження надсилання її копії з доданими документами на адресу відповідача, тобто позивачем в повні мірі було виконано процесуальний обов'язок щодо направлення стороні по справі копії позовної заяви, про що було надано відповідні докази.

Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності в позовній заяві посилань на докази, що підтверджують поставку товару з порушенням умов договору, а також оплату товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" відзив на апеляційну скаргу не надало.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали суду, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс", в якому просить суд стягнути збитки в розмірі 18960,00 грн. спричинених протиправною поведінкою відповідача, яка полягає в неналежному виконанні ним своїх зобов'язань за договором №8(2)07УК від 22.01.2007р.

Ухвалою суду від 17.11.14р. позовну заяву повернуто позивачу без розгляду з посиланням на п.п. 2, 3, 6 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вказаної норми Господарського процесуального кодексу України, господарський суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Ухвала про повернення позовної заяви мотивована відсутністю посилання на докази, що підтверджують факт поставки товару з порушенням умов п. 6 спірного договору, а також на докази, які свідчать про оплату товару.

Колегія суддів із законністю та обґрунтованістю вказаного висновку не може погодитись, з огляду на наступне.

У якості доказів на підтвердження викладених у позові обставин, позивач посилається на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.02.13р. по справі №1/331/107/13 (яка є додатком №8 до позовної заяви), відповідно до якої поставлені ТОВ "Нафтобудсервіс" за договором №8(2)07УК від 22.01.2007р. 3 одиниці ЗІП до насосного обладнання вартістю 18960,00 грн., фактично не відповідають умовам укладених договорів поставок, у зв'язку з чим не можуть бути використані на відповідному насосному обладнанні енергоблоків ВП «Запорізька АЕС». При цьому вказані ТМЦ були оприбутковані та сплачені в повному обсязі, шляхом перерахування 2 945 151 грн. на розрахунковий рахунок відкритий ТОВ "Нафтобудсервіс".

Позивачем було зазначено, що оригінали документів, які підтверджують вищевказані обставини, знаходяться в матеріалах справи №1/331/107/13.

За необхідністю суд має можливість витребувати додаткові докази по підготовці справи до розгляду.

В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції зазначено також, що позивачем не надано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки відсутній розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо).

Колегія суддів вважає, що повертаючи матеріали позовної заяви місцевий господарський суд вийшов за межі підстав передбачених ст. 63 ГПК України з огляду на наступне.

Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені ст. ст. 54-57 ГПК України.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

На виконання вимог вищевказаної норми, позивачем у якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви №28-23/25037 від 05.11.14р. з додатками надано опис вкладення від 06.11.14р. та реєстр кореспонденції ВП ЗАЕС, відправленої юридичним управлінням 06.11.2014 р. Зі змісту опису та реєстру вбачається, що на адресу відповідача, відправником направлена позовна заява про стягнення збитків у сумі 18 960, 00 грн. з додатками згідно переліку на 29 аркушах. На вказаному описі міститься відтиск штампу поштового відділення від 06.11.14 р. та підпис працівника зв`язку, який перевірив вкладення.

Таким чином, позивачем дотримана вимога ст. 56, 57 ГПК України.

Щодо повернення позовної заяви з підстав невідповідності зазначеного позивачем у позовній заяві ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, який належить іншій юридичній особі, а також неправильного зазначення юридичної адреси відповідача, колегія суддів зазначає, що позивач надіслав копію позовної заяви на адресу відповідача, з кодом ЄДРПОУ 32350959, яка зазначена в договорі №8(2)07УК від 22.01.2007р., який підписано і скріплено печаткою директора ТОВ «Нафтобудсервіс» з відповідним кодом ЄДРПОУ, який і зазначено у позовній заяві.

При цьому, фактичне місцезнаходження відповідача за іншими адресами, про які зазначає місцевий господарський суд, а також, які не збігаються з зареєстрованою адресою в єдиному державному реєстрі, не має значення для застосування вимог ст. 56 ГПК України. Відповідно до п. 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Пунктом 61 вищезазначених Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно зі ст. 32 ГПК України опис вкладення в цінний лист із відтиском штампу поштового відділення від 06.11.2014 р. є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками. У випадку сумніву його вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд міг витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду.

З огляду на викладене, у суду першої інстанції не було достатніх правових підстав для повернення позовних матеріалів без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області - скасуванню.

Керуючись ст.ст.103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014р. у справі №904/8868/14 скасувати.

Матеріали справи передати господарському суду Дніпропетровської області до розгляду зі стадії прийняття.

Повний текст постанови складено 08.01.2015р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна