Рішення № 4223379, 16.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2009 р. Справа № 58/151-09

вх. № 4352/3-58

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Плужник О.О., довіреність б/н від 07.04.2009 року

відповідача - Хмеленко Г.П., дов.№06-20/1203 від 01.07.2009 року

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Лозівське АТП - 16309", Харківська область м. Лозова

до Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської райдержадміністрації, Харківська область смт. Близнюки

про стягнення 48138,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 48138,17 грн., у тому числі 36301,00 грн.- основного боргу, 10273,20грн. - інфляційних витрат та 1563,97 грн. - 3% річних за договором № 2 про відшкодування фактично наданих пільг конкретним громадянам, що мають право на пільговий проїзд, укладеним між сторонами 02.01.2007 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

01.07.2009 року до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 "Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету", Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (ст. 64), та Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" № 835-VІ від 26.12.2008 року "розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами...". Відповідач вважає, що позовна заява про стягнення 48138,17 грн. значно перевищить кошторис, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

10.07.2009 року до суду надійшов лист Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської райдержадміністрації, в якому відповідач наголошує, що сума субвенції з державного бюджету місцевому бюджету на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян на 2007 рік становила 98800 грн., та стверджує, що у 2007 році користь ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" на компенсацію за пільгове перевезення окремих категорій громадян Близнюківського району за 2007 р. було перераховано 67649 грн., а іншому перевізнику - Міхеєвському В.А. - 45143,22 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

У відповідності до Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про державний бюджет України на 2007 рік", Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок - субвенції з державного бюджету", іншими нормативно правовими актами, що регулюють процеси перевезення пасажирів, 02.01.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений господарський договір №2 про компенсацію за пільговий проїзд окремими категоріями громадян, які користуються законодавчо-встановленими пільгами в оплаті проїзду згідно додатку № 1 до Договору, що є невід'ємною його частиною.

Зазначений договір був підписаний з протоколом розбіжностей, котрий був складений позивачем після отримання договору та надісланий відповідачу.

Відповідно до вимог п.7 ст. 181 Господарського кодексу України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона — виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Отримавши протокол розбіжностей, відповідач у встановлений законодавством строк та порядок не склав протокол узгодження розбіжностей і не передав неузгоджені розбіжності на розгляд до суду, тому, договір є укладеним в редакції позивача.

На виконання умов Договору ВАТ „Лозівське АТП-16309" в повному обсязі виконав умови договору, з початку 2007 року здійснив безкоштовне перевезення всіх категорій громадян, які користуються встановленими законодавством пільгами щодо оплати проїзду.

У відповідності до ч.2 ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" органи виконавчої влади зобов'язані забезпечувати компенсацію втрат автомобільному перевізникові в результаті перевезення пільгових категорій пасажирів.

Згідно з розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 19.05.2006 року № 268 "Про організацію пасажирських перевезень на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області" забезпечення компенсації втрат автомобільним перевізникам внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів за рахунок і в межах субвенцій з державного бюджету здійснюється шляхом укладення з автоперевізниками відповідних договорів.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про автомобільний транспорт", відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються : перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Нормами статті 29 вищевказаного Закону України встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Стаття 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає засади пільгового перевезення пасажирів автомобільним транспортом, в якій зазначено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Із вищевказаних норм чинного законодавства вбачається, що компенсація збитків, понесених автомобільним перевізником є саме обов'язком органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Проте відповідач, в порушення умов договору та норм чинного законодавства, що регулюють правовідносини сторін у справі, від підписання актів звіряння розрахунків ухилився та не відшкодував позивачеві у повному обсязі збитки від перевезення пільгового контингенту населення в Близнюківському районі.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

За загальним правилом, кожна сторона повинна вжити усіх заходів необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом іншими законами або договором.

В силу положень пунктів 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи встановлено, що ВАТ „Лозівське АТП - 16309" на підставі умов договору та вимог Інструкції направляло на адресу відповідача акти звіряння розрахунків, але відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг з перевезення пільгового контингенту виконав лише частково.

Таким чином, сума заборгованості Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської районної держадміністрації перед ВАТ „Лозівське АТП - 16309" щодо оплати наданих послуг з перевезення пільгового контингенту станом на 01.12.2007 року складає 36 301,00 грн.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 36301,00 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, тому позовні вимоги в частині стягнення 1563,97 грн. річних та 10273,20 грн. інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 481,38 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 29, 31, 37 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 181 ГК України ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації (Харківська область, смт. Близнюки, вул. Комсомольська 39, код 3196372, розрахунковий рахунок № 35417031000562 УДК в Харківській області м. Харків МФО 851011) на користь Відкритого акціонерного товариства "Лозівське автотранспортне підприємство - 16309" (Харківська область, м. Лозова, вул. Польова, 1 , код 14082622, розрахунковий рахунок 260054285 в ВАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629) 36301,00 грн. основного боргу, 1563,97 грн. 3 % річних, 10273,20 грн. інфляційних, витрати по сплаті державного мита у сумі 481,38 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Суддя

Повний текст рішення підписаний ___ липня 2009 року.