Вирок № 42232642, 06.01.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 336/3457/14-к

№ 1-кп/336/591/14

6 січня 2015 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишової І.В.,

за участю прокурора Кравець Л.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Запоріжжі, є громадянином України, українцем, має середньо-спеціальну освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

30.11.2000 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 140 ч.3, 140 ч.2, 143 ч.2 КК України в ред. 1960 року до 3 років позбавлення волі; 15.05.2001 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ст. 142 ч.1 КК України в ред. 1960 року, із застосуванням ст. 43 КК України в ред. 1960 року, до 4 років позбавлення волі; умовно-достроково звільнений 20.05.2004 року на не відбутий строк - 8 місяців 1 день; 05.12.2006 року Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ст. 186 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до 4 років позбавлення волі, звільнений 08.04.2010 року по відбуттю строку покарання; 22.07.2010 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ст. 309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі; 16.02.2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ст. 187 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 70 ч.4 КК України, до 8 років 2 місяців позбавлення волі; звільнений 18.12.2013 року за ст. 84 КК України на підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 17.12.2013 року, 27.11.2014 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі із випробуванням на 1 рік 6 місяців;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2014 року приблизно о 17-00 год. ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись за адресою проживання потерпілої ОСОБА_2, а саме, в будинку АДРЕСА_2 скориставшись відсутністю потерпілої, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, з метою в подальшому розпорядитися їм на свою користь, яке належало ОСОБА_2, а саме:

- конвектор (обігрівач), Saturn ST-HT 8661, в корпусі білого кольору, вартістю 275,50 гривень;

- мобільний телефон «Nokia 1202», в корпусі чорного кольору, імеі НОМЕР_1, із зарядним пристроєм, чорного кольору, вартістю 260,40 гривень;

- пластмасовий фаллоімітатор, вартістю 250 гривень;

- настільний годинник у вигляді дівчини-статуетки прозорого кольору, що цінності не представляє;

- сукню жіночу матеріалу «гіпюр», білого кольору, вартістю 250 гривень;

- бюстгальтер білого кольору, вартістю 60 гривень;

- грошові кошти в сумі 1500 гривень;

- паспорт громадянина України, ідентифікаційний код та свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_3,

чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2595,90 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав відповідні написаному вище свідчення та пояснив, що 13 квітня 2014 року приблизно о 17-00 год. він перебував у своєї знайомої ОСОБА_2 за адресою її проживання, а саме, в будинку АДРЕСА_2 де вона його залишила, бо пішла на роботу. Скориставшись відсутністю потерпілої, шляхом вільного доступу, обвинувачений таємно викрав її майно, гроші та документи, які того ж дня привіз до себе додому з метою в подальшому розпорядитися їми на свою користь. Перелік, найменування та вартість викраденого він не оспорював та про такі обставини підтвердив суду. У скоєному щиро розкаявся.

Зважаючи на відсутність з боку учасників судового розгляду будь-яких заперечень, суд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину при вище викладених обставинах повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, судом визнано його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує вказані обставини, конкретні обставини справи, корисливий характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який закон відносить до злочинів середньої тяжкості, особу раніше судимого обвинуваченого, інші відомості про особу винного: характеризується позитивно, страждає на ряд хронічних захворювань, має на своєму утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, критично ставиться до вчиненого злочину, а тому суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Оскільки обвинувачений після постановлення Хортицьким районним судом м. Запоріжжя вироку від 27.11.2014 року винен ще в злочині, який вчинено ним до постановлення вироку, суд має призначити йому остаточне покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

Під час судового розгляду клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу не надійшло.

Оскільки проведення експертиз здійснювалося за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділялися експертній установі з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 124 КПК України суд має стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати у справі, які складають документально підтверджені витрати на проведення двох експертиз в загальній сумі 762,32 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, на підставі чого призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

В силу ст. 70 ч. 4 КК України, шляхом поглинання вказаним більш суворим покаранням менш суворого за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2014 року, призначити ОСОБА_1 за сукупністю злочинів покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в загальній сумі 762,32 гривень: рахунок № 31116115700009; одержувач УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевче./24060300, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку - ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази, що передані на зберігання потерпілій, залишити останній за їх належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області, шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку обвинувачений та прокурор мають право отримати в суді негайно після його проголошення.

Суддя П.В. Зарютін