Рішення № 42232318, 02.12.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 грудня 2014 року м. Ужгород

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Власова С.0.,

суддів- Дроботі В.В., Бисаги Т.Ю.

при секретарі - Чучка Н.В.,

з участю: представника позивача-Пантьо М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Закарпатської області на рішення Хустського районного суду від 26 вересня 2014 року у справі за позовом Закарпатського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі: Березівської сільської ради Хустського району та Головного державного управління охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області до ОСОБА_2 про стягнення шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року В.о. Закарпатського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері О.Дербак в інтересах держави в особі: Березівської сільської ради Хустського району та Головного державного управління охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області пред'явив до ОСОБА_2 позов про стягнення шкоди.

Позивач зазначав, що 02.02.2014 року ОСОБА_2 проводив на річці Ріка, околиця с. Березово Хустського району, вилов риби: - ялець -андруга європейський на одну поплавкову вудочку, в результаті чого, з порушенням встановлених законодавством вимог, незаконно виловив 10 рибин вказаного виду, що призвело до їх загибелі. Зазначений вид риб занесено до Червоної книги України. Своїми діями відповідач допустив незаконне вилучення риби з природного середовища.

Постановою Хустського районного суду від 27 лютого 2014 року ОСОБА_2 протягнуто до адміністративної відповідальності за ст.90 КУПАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. з конфіскацією незаконно здобутої риби.

У відповідності до вимог постанови КМ України від 01.06.1993 року за №399 ( у редакції від 16.03.1999 р.), фахівцями Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області ОСОБА_2 нараховано до сплати 8200,00 грн. в якості шкоди, заподіяної внаслідок незаконного рибного промислу. Вказані збитки ОСОБА_2 в добровільному порядку не відшкодовані.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету Березівської сільської ради 8200,00 грн. завданих збитків.

Рішенням Хустського районного суду від 26.09.2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Березівської сільської ради 4100,00 грн. шкоди за незаконний вилов риби.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із таким рішенням місцевого суду, заступник прокурора Закарпатської області М.Хиля в інтересах держави в особі: Березівської сільської ради Хустського району та Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області, подав апеляційну скаргу, згідно якої вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що суд першої інстанції неправомірно зменшив розмір спричиненої відповідачем шкоди, оскільки це є пряме порушення вимог ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 20 Закону України "Про Червону Книгу України", так як шкода винним повинна відшкодовуватися в повному обсязі.

З цих підстав просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в ній.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, що не перешкоджає апеляційному суду на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України розглянути справу в його відсутності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи доведено, що 02.02.2014 року біля 15.30 год. ОСОБА_2, знаходячись на річці Ріка, околиця с. Березово Хустського району, здійснював любительський лов риби на одну поплавкову вудочку, в результаті чого виловив 10 рибин виду ялець-андруга європейського, занесеного до Червоної книги України, що призвело до їх загибелі.

Дана обставина стверджується протоколом № 0693 від 02.02.2014 року про адміністративне правопорушення, складеним Головним державним інспектором Закарпаттярибохорони Регуш І.І., в присутності порушника ОСОБА_2, який підписав протокол (а.с.10).

Відповідно до п.4.10 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 р. за №19, забороняється любительський лов таких водних ссавців, риб і водних безхребетних як дельфінів, тюленів, усіх видів осетрових та їх гібридів, лосося, камбали-калкан ( в Чорному морі), вирезуба, кутума, шемаї (в Чорноморському регіоні), річкової міноги, форелі, харіуса, чопа, рибця звичайного, вусача (крім нижнього Дніпра), минька, всіх видів крабів, устриць та інших видів, занесених до Червоної книги України.

Постановою Хустського районного суду від 27.02.2014 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.90 КпАП України з накладенням

адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. з конфіскацією незаконно добутого-10 рибин ялець-андруга європейський (а.с.12).

Державним агентством рибного господарства України в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області у відповідності до Постанови КМУ від 21.11.2011 р. за №1209 , ст.ст.14,16 Закону України "Про Червону Книгу України" та Постанови КМУ від 07.11.2012 року за №1030 - за незаконний вилов риби занесеної до Червоної книги ОСОБА_2 нараховано 8200,00 грн. завданих збитків державним рибним ресурсам, що стверджується відповідною довідкою Закарпаттярибохорони за №04-09/62 від 03.02.2014 року (а.с.9). Розмір нарахованої шкоди сторони не оспорюють.

Вказана шкода в добровільному порядку ОСОБА_2 відшкодована не була, що не заперечувалося відповідачем в ході розгляду справи у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції встановивши факт обґрунтованості позовних вимог, задовольнив позовні вимоги частково, стягнувши з ОСОБА_2 4100,00 грн., тобто зменшивши розмір завданої шкоди, при цьому послався в рішенні на положення ч.4 ст.1193 ЦК України, згідно якої суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкода завдана вчиненням злочину.

З вказаним висновком суду не погоджується колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.20 Закону України "Про Червону Книгу України" визначено, що шкода, завдана незаконними добуванням, знищенням або пошкодженням видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, погіршенням середовища їх перебування (зростання), відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про тваринний світ" відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об"єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, грунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про мисливське господарство та полювання" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1 ст.9 ЦПК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Так, статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному розмірі.

Таким чином, суд першої інстанції не вірно застосував норми ЦК України і зменшив розмір нарахованої шкоди, оскільки дані правовідносини врегульовані нормами вищезгаданого спеціального закону, який підлягав застосуванню.

Крім цього, колегія констатує, в рішенні суд першої інстанції не послався на жодні докази, які б стверджували тяжкий матеріальний стан відповідача.

В матеріалах справи містяться документальні дані про те, що ОСОБА_2 не одружений, займається веденням домашнього господарства (а.с.33,34).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів змінює оскаржуване судове рішення та задовольняє позов прокурора повністю, оскільки такий доведено зібраними по справі доказами, які перевірено апеляційним судом.

Сплату судового збору у розмірі 365 грн. 40 коп. слід віднести на відповідача.

Відповідно до положень ч.2 ст.309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.304, п.3 ч.1 ст.307, 313, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати ,-

РІШИЛА :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області - задовольнити.

Рішення Хустського районного суду від 26 вересня 2014 року змінити, стягнувши з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця: АДРЕСА_1) на користь Березівської сільської ради Хустського району (МФО:812016, р/р:31112106700057, код платежу: 37713243, код ЄДРПОУ: 37891119 в ГУДКУ у Закарпатській області) 8 200,00 грн. (вісім тися двісті грн. 00 коп.) шкоди за незаконний вилов.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця: АДРЕСА_1) на користь держави 365,40 грн (триста шістдесят п'ять грн. 40 коп.) судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді :