Рішення № 4223051, 07.07.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.07.2009 Справа № 8/48

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К”, с. Чайка Київської області

до відповідача Приватного підприємства „Конвалія-Медікал”, м. Виноградів

про стягнення в сумі 9493,50 грн., в т.ч. 8157,77 грн. – основного боргу, 706,69 грн. – пені, 82,47 грн. – 3% річних та 546,57 грн. – інфляційних

Суддя В.С. Русняк

Представники:

Від позивача – не з’явився;

Від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Артур-К”, с. Чайка Київської області заявлено позов до Приватного підприємства „Конвалія-Медікал”, м. Виноградів про стягнення в сумі 9493,50 грн., в т.ч. 8157,77 грн. основного боргу, 706,69 грн. пені, 82,47 грн. 3% річних та 546,57 грн. інфляційних

У судовому засіданні 24.06.09 представником позивача позов підтримано, посилаючись на підтвердження підстав позовних вимог доданими до матеріалів справи документальними доказами. Просить стягнути заборгованість та відшкодувати судові витрати.

Відповідач вимоги ухвал суду від 03.06.09 та 24.06.09 по справі №8/48 щодо подання витребуваних документів та забезпечення участі свого уповноваженого представника на засідання суду не виконав. Ухвали суду, надіслані рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу відповідача, повернулись з довідкою, що підприємство не працює.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (інформаційний лист ВГСУ 02.06.2006р. №01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”.

За таких обставин, суд вирішує спір у даному судовому засіданні в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Артур-К” (Продавцем) та Приватним підприємством „Конвалія-Медікал” (Покупцем) укладено Договір купівлі-продажу №6277 від 11.05.07. Відповідно до умов Договору продавець зобов’язується поставляти та передавати у власність (повне господарське відання) Покупця лікарські засоби та інші товари медичного призначення (далі –товар) протягом дії Договору, а Покупець зобов’язується приймати товар та оплачувати його на умовах даного Договору. Ціна на кожну поставку визначається відповідною накладною і є твердою, незмінною. Загальна сума Договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних на кожну партію відвантаженого товару за весь період дії Договору. Порядок оплати: Покупець зобов’язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця суму, визначену в відповідній накладній, в обумовлений нею строк.

На підставі вищезазначеного Договору та згідно з товарно-транспортними накладними Покупцю поставлено товар на загальну суму 8157,77 грн. Матеріалами справи підтверджено факт порушення Покупцем умов Договору щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару. Зокрема, як випливає з матеріалів справи, у відповідача утворився борг перед позивачем у розмірі 8157,77 грн. (підтверджено розрахунком суми боргу по позовній заяві №439 від 14.05.09 та копіями товарно-транспортних накладних №0ЛВ0099026 від 02.12.08, №0ЛВ0101364, №0ЛВ0101376, №0ЛВ0101394, №0ЛВ0101396 та №0ЛВ0099026 від 02.12.08, копією картки рахунку : 36). У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Крім того, відповідно до п. 8.2 Договору передбачено, що Покупець несе наступну відповідальність: за несвоєчасну оплату поставленого товару він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежу.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, позивачем нараховано відповідачу 706,69 грн. пені, 82,47 грн. 3% річних та 546,57 грн. інфляційних.

Оцінивши докази на предмет їх допустимості та доказової сили, суд дійшов до слідуючих висновків.

Аналізуючи наявність господарського правопорушення в сфері грошових зобов’язань, суд виходить з приписів положень ст. 526 ЦК України, де зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться. З огляду на унормування черговості пріоритету виконання зобов’язань ст. 526 ЦК України визначає обов’язковість до застосування спочатку „Закону”, далі акту планування договору чи вимог, що звичайно ставляться”. Таким чином, результати оцінки ваги доказів, обставин справи, мотивації правових обґрунтувань позицій сторін щодо вимог і заперечень позову зобов’язує суд констатувати про правомірність вимог позивача, і як наслідок – задоволення позову в повному обсязі.

Отже, вимога позивача належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростована, проаналізована судом, а отже підлягає задоволенню повністю. Стягується сума 9493,50 грн., в т.ч. 8157,77 грн. основного боргу, 706,69 грн. пені, 82,47 грн. 3% річних та 546,57 грн. інфляційних

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України з огляду його вини у виникненні спору в розмірі 414,50 грн., в т.ч. 102 грн. по оплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Конвалія-Медікал” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Мондока, 5, код 32858056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К” (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. В.Чайки, 4, код 21643699, р/р 26006010027836 у ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 322313) суму заборгованості 9493,50 (дев’ять тисяч чотириста дев’яносто три гривні п’ятдесят копійок) грн. (в т.ч. 8157,77 грн. основного боргу, 706,69 грн. пені, 82,47 грн. 3% річних та 546,57 грн. інфляційних) та суму 414,50 (чотириста чотирнадцять гривень п’ятдесят копійок) грн. відшкодування судових витрат (в т.ч. 102 грн. по оплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Видати наказ.

Суддя В.С. Русняк