Рішення № 4222994, 14.07.2009, Господарський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.09                                                                                 Справа № 15/171

за позовом

Державного територіально –галузевого об’єднання «Південно–Західна залізниця», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-Сервіс»,
м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 13 985 грн. 00 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача - Майданік В.В. - юрисконсульт, довіреність № 1739-НЮ від 01.07.09;

від відповідача - Красний В.М., директор ТОВ «Арм-сервіс»згідно наказу № 09 від 01.09.98.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України у засіданні суду було оголошено перерву з 07.07.09 по 14.07.09.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмір 13 985 грн. 00 коп. за неправильно зазначену в накладній № 51426033 масу вантажу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву у минулому судовому засіданні, де проти позову заперечив з підстав, викладених у ньому, та, посилаючись на п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вказав, що суд має право зменшити розмір штрафу, проте клопотання про зменшення штрафних санкцій не заявив.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.

При наданні Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця»послуг з перевезення вантажів товариству з обмеженою відповідальністю «АРМ-Сервіс»в лютому 2009 року відповідно до накладної №51426033 зі станції Сіль Донецької залізниці на станцію Київ-Волинський Південно-Західної залізниці був відправлений вагон № 60689270. Під час слідування вказаного вагону через станцію Основа Південної залізниці було перевірено масу вантажу. При цьому виявлено невідповідність маси вантажу, зазначеної у перевізних документах.

В накладній № 51426033 зазначено нетто вантажу становить 69 000 кг. Маса вантажу була визначена шляхом обміру.

При цьому позивач вказує, що на станції Основа Південної залізниці було перевірено масу вантажу на тензометричній вазі. За результатами перевірки маса вантажу в вагоні № 60689270 брутто становила 96 700 кг, тара –23 500 кг, маса нетто –73 200 кг. На дане порушення станцією Основа Південної залізниці складений акт загальної форми від 11.02.09 № 46.

При контрольному переважуванні вагону № 60689270 на статистичній вазі було виявлено: брутто вантажу –96 700 кг, тара –23 500 кг, нетто вантажу –
73 200 кг, тобто вантажу у вагоні більше, ніж зазначено у перевізних документах та більше вантажопідйомності вагону на 4 200 кг. За даним фактом було складено комерційний акт АА № 058084/4 від 12.02.09.

В запереченнях на відзив відповідача позивач вказує, що надлишок вантажу, порівняно з масою, вказаною у накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межі граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. Даному випадку 0,2% від 69 000 кг становить 138 кг, а перевантаження вагону складає 4 200 кг.

Так, існує факт, що при внесенні інформації до відповідних граф вищезазначеної накладної вантажовідправником –товариством з обмеженою відповідальністю «АРМ-Сервіс»була неправильно зазначена маса вантажу.

Провізна плата вантажу згідно залізничної накладної № 51426033 становить 2 797,00грн.

У зв’язку з наведеним порушенням позивач нарахував штрафну санкцію, встановлену чинним законодавством (2 797,00 грн. х 5 = 13 985,00 грн.), та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 р. № 457 затверджено Статут залізниць України.

Даний Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2).

Згідно з ч. 2 ст. 307 ГК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну; усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Згідно з п. п. 2.1 п. 2 Правил оформлення перевізних документів Вантажовідправник при заповненні комплексу перевізних документів повинен вказати точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - одержувача вантажу, його код та адресу.

Відповідно до п. п. 5.5 п. 5 Правил оформлення перевізних документів у разі, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, відповідно з ст. 118 Статуту.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Положеннями ст. 118 Статуту визначено штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів правильного оформлення перевізного документа на надано.

Заперечення відповідача про те. що переважування вагону мало здійснюватися у той самий спосіб, в який визначалася вага на станції відправлення. судом відхиляються з наступних підстав.

Відповідно до п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Вказана норма не визначає в імперативному порядку обов’язку здійснювати перевірку маси вантажу лише в той самий спосіб. що і на станції відправлення.

В даному випадку маса вантажу за накладною №44793407 була визначена вантажовідправником шляхом обміру без участі залізниці.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Залізниця скористалася своїм правом на перевірку маси вантажу, зазначеної в накладній №51426033, переваживши вагон №60689270 спочатку на тензометричних вагах. які мають велику похибку, а потім, виявивши перевантаження вагону, - на статичних вагах станції Основа. За результатами зважування виявлено масу вантажу в вагоні більше ніж зазначено в перевізних документах та більше вантажопідйомності вагону на 4200 кг., про що складено комерційний акт АА №058084/4.

Вина відправника при заповненні накладної не є обов’язковою передумовою застосування зазначеної штрафної санкції. Отже, доводи відповідача про правильність зазначення в накладній маси вантажу, визначеної шляхом обміру не є підставою незастосування заявленого до стягнення штрафу з огляду на те, що маса вантажу була перевірена більш точним способом.

Метою перевірки є встановлення правильної (найбільш точної) маси вантажу.

При цьому, слід зазначити, що у п. 3.18 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року за № 04-5/601, вказано: якщо у пункті відвантаження масу вантажу визначено шляхом зважування, а у пункті одержання - за обміром або навпаки, то у вирішенні спорів, пов'язаних з недостачею вантажу, слід виходити з того, що зважування є більш точним способом визначення маси вантажу.

Отже, у даному випадку встановлено факт неправильного зазначення маси вантажу в залізничній накладній №51426033, про що, відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, був складений комерційний акт.

Відомості, зазначені в комерційному акті, додатково підтверджуються схоронною розпискою Вантажоодержувача ТОВ «Фомальгаут-Полімін»про отримання надлишку щебеню.

Виходячи з положень Статуту залізниць України обов'язок заповнення відомостей у залізничній накладній, як і відповідальність за неправильно зазначені відомості покладено на вантажовідправника.

Представник відповідача у відзиві, посилаючись на п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вказав, що суд має право зменшити розмір штрафу, проте клопотання про зменшення штрафних санкцій не заявив.

Також, при цьому слід зазначити, що перевантаження вагонів негативно впливає на основні засоби підприємства позивача.

Так, внаслідок перевантаження відбувається підвищений знос рухового складу, залізничних колій і т.і.

Крім того, така обставина може впливати на безпеку руху та завдати шкоду як майну так і життю і здоров’ю людей.

Розмір санкцій визначено чинним законодавством та правильно застосовано позивачем.

Отже, за таких обставин суд не вбачає підстав зменшення розміру стягуваних санкцій.

Крім того, згідно положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання є правом, а не обов’язком судді при прийнятті рішення.

Так, вказана процесуальна норма разом з нормою ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України застосовуються на розсуд суду першої інстанції, який розглядає спір.

Таким чином, оцінивши доводи сторін та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 13 985 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 139 грн. 85 коп. державного мита, а також 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-Сервіс» м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Донецька, б. 37 «А», ідентифікаційний номер 23473764, на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», м. Київ, вул. Лисенка, б. 6, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04713033, штраф у сумі 13 985 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 139 грн. 85 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп. Наказ видати позивачу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України. Рішення підписано 17.07.2009 р.