Постанова № 4222762, 24.07.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2009 р. Справа № 21/67-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Істоміна О. А. , Шевель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача –Вербного Д.С. –дов.

відповідача –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1463Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 27 квітня 2009 р. по справі № 21/67-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холтекс», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанський м'ясокомбінат», м. Вовчанськ Харківської області

про стягнення 650035,25 грн.

встановила:

Позивач, ТОВ «Холтекс», у березні 2009 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь 650035,25 грн. заборгованості та понесені ним судові витрати, посилаючись на порушення відповідачем умов договору постачання №11-08/8-01 від 11.08.2008р. щодо своєчасної оплати товару.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 квітня 2009 р. по справі № 21/67-09 (суддя Пелипенко Н.М.) позовні вимоги задоволені повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 650035,25 грн. основного боргу, 6500,35 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області по даній справі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. У апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Відповідач не заперечує сам факт поставки товару на спірну суму, однак стверджує, що поставка товару здійснювалась позивачем не на підставі договору, а згідно усної домовленості, строк оплати станом на дату подання позову не настав, оскільки будь-якої вимоги чи претензії від позивача на адресу відповідача не надходило. Крім того, відповідач не був повідомлений про час та місце засідання суду, через що не зміг надати докази часткового погашення боргу у розмірі 40000,00 грн.

Відповідачем подано клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представника, яке задоволено апеляційним господарським судом.

Позивач з вимогами апеляційної скарги погодився частково, визнавши, що борг у сумі 40000,00 грн. дійсно був сплачений відповідачем до прийняття рішення по справі, а тому в цій частині просить рішення суду змінити. В іншій частині проти апеляційної скарги заперечує, посилаючись на те, що накладні на відпуск товару містять вказівку на номер та дату укладеного між сторонами договору, крім того, на адресу відповідача направлено лист-вимогу про сплату боргу, який відповідачем був отриманий.

В судовому засіданні 13 липня 2009 р. оголошено перерву до 20 липня 2009 р. для надання позивачу можливості підтвердити факт направлення вищевказаної вимоги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

як свідчать матеріали справи, не заперечується сторонами та вірно встановлено місцевим господарським судом, між сторонами по справі укладено договір постачання №11-08/8-01 від 11.08.2008 р., згідно з яким позивач зобов'язувався поставляти на протязі строку дії договору, а відповідач приймати та оплачувати товар в номенклатурі, асортименті, кількості і по цінам, зазначеним в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Надані разом з позовною заявою до суду першої інстанції докази свідчать, що позивач на підставі договору передав відповідачеві продукцію по видатковим накладним №РН-0000035 від 11.08.2008р. на суму 437520,0грн., №РН-0000036 від 11.09.2008р. на суму 109380,0грн., №РН-0000068 від 17.09.2008р. на суму 104885,33грн., відповідачем частково було повернуто товар на суму 1750,08грн. по видатковій накладній ВН-00000016 від 01.09.2008р., неоплаченим залишився товар на суму 650035,25 грн., яка й була стягнута з відповідача оскаржуваним рішенням.

Дослідженням вищенаведених накладних встановлено, що поставка по ним товару здійснена саме у межах укладеного між сторонами договору, про що міститься посилання у накладних, а саме: в графі «замовлення»міститься вказівка на договір № 11-08/8-01 від 11.08.08. За таких обставин, твердження відповідача, що поставка товару здійснювалась не на підставі договору, а згідно усної домовленості, спростовуються матеріалами справи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що спірним договором не передбачений строк оплати товару, а тому позивачем в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України на адресу відповідача направлена вимога про оплату вартості отриманого товару (арк. справи 14-15). Факт направлення відповідної вимоги та її отримання відповідачем 25.12.2008 р. підтверджується доданими до позовної заяви копією повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 16) та додатково поданими до суду апеляційної інстанції копією опису вкладення, з якого вбачається, що відповідна вимога направлена на адресу відповідача 23.12.2008 р.

Таким чином, твердження відповідача, що ним не отримана від позивача вимога про оплату, а тому строк оплати не настав, спростовуються вищенаведеними доказами.

Разом з тим, як свідчать подані відповідачем до апеляційної скарги платіжні доручення (арк. справи 42-43), 24.03.2009 р. та 24.04.2009 р. (тобто, до прийняття оскаржуваного рішення по справі), відповідачем було сплачено на розрахункові рахунки позивача 40000,00 грн. за отриманий згідно накладної № 35 від 11.08.2008 р. товар, позивач даний факт в судовому засіданні апеляційного господарського суду підтвердив та просив у цій частині рішення суду змінити.

З урахуванням положень ст. 193 ГПК України, ст.ст. 509, 525, 530 ЦК України, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, за мінусом сплаченої відповідачем суми грошових коштів у розмірі 40000,00 грн., а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

В іншій частині (в частині стягнення 610035,25 грн. основного боргу) позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з’ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення в цій частині є законним та обґрунтованим, у зв’язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги в частині стягнення 610035,25 грн. колегія суддів не вбачає.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач безпідставно посилається на те, що він не був повідомлений про час та місце засідання суду першої інстанції, оскільки, відповідно до матеріалів справи (арк. справи 21) ухвалу суду першої інстанції про порушення провадження по справі повноважний представник відповідача Лопатіна отримала завчасно. Саме цим представником також була отримана і вимога позивача про оплату боргу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.4 ст. 103, п. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 27 квітня 2009 року по справі № 21/67-09 в частині стягнення 40000,00 грн. основного боргу, 400,00 грн. держмита та 7,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині (в частині стягнення 610035,25 грн. основного боргу, 6100,35 грн. держмита, 110,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) рішення господарського суду Харківської області від 27 квітня 2009 р. по справі № 21/67-09 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холтекс»(49022 м. Дніпропетровськ вул. Молодогвардійська, 2б, р/рахунок 26004001025816 в ЗАТ «ХоумКредитБанк»МФО 307123 Код 32131031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанський м’ясокомбінат» (62503, Харківська область м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, р/рахунок 2600800934041 в ХД-АД «Індекс банк»МФО 350619 Код 32447115) 200,00 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя Погребняк В. Я.

Суддя Істоміна О. А.

Суддя Шевель О. В.