Рішення № 42224358, 02.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8090/14 Справа № 429/7821/12 Головуючий у 1 й інстанції - Бабій С. О. Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

02 грудня 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого -

суддів:

при секретарі

Красвітної Т.П.

Михайловської С.Ю., Пономарь З.М.

Безверхому О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційним скаргам ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_6 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИЛА:

30 липня 2012 року позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору № PVH0AK01311424 від 10.11.2005 року, укладеного що між ЗАТ КБ "ПраватБанк", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_6, остання отримала кредит у сумі 53825,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 09.11.2012 року. На забезпечення виконання відповідачкою умов вказаного вище кредитного договору, 10.11.2005 року між банком та ОСОБА_6 було укладено договорір застави рухомого майна № PVH0AK01311424, згідно якого, у випадку порушення заставодавцем/позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов'язаний передати заставодержателю предмет застави - автомобіль ДЕУ СЕНС, модель Т131110, номер кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_6 У зв"язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, станом на станом на 25.06.2012 року, утворилась заборгованость у загальному розмірі 137783,61 грн., яка складається з наступного: 36879,42 грн. - заборгованість за кредитом, 47593,29 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6832,50 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 46478,40 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. У зв"язку з цим, позивач просив суд, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №РVН0АК01311424 від 10.11.2005 року в сумі 137783,61 грн., вилучити у ОСОБА_6 та передати ПАТ КБ "ПриватБанк" предмет застави - вказаний автомобіль, комплект ключів від нього, відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт); звернути стягнення на предмет застави - вказаний автомобіль, шляхом його продажу ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_6 договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України; а також просив стягнути з відповідачки судові витрати.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2014 року позовні вимоги задоволені частково; вирішено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № РУН0АК01311424 від 10.11.2005 року в сумі 88409 гри. 66 коп., яка складається із 30653,75 грн. заборгованості за кредитом, 41327,24 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1388,70 заборгованості по комісії за користування кредитом, 15039,97 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, вилучити у ОСОБА_6 та передати Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк "ПриватБанк" предмет застави: автомобіль марки ДЕУ СЕНС, модель Т13110, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1., що належить на праві власності ОСОБА_6; комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля ДЕУ СЕНС, модель Т131110, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_6; вирішено звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки ДЕУ СЕНС, модель: Т131110, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_6, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України. З відповідачки на пористь позивача стягнуто витрати по сплаті судового збору у розмірі 884,10 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі .

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг, часткової зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що відповідно до кредитного договору № PVH0AK01311424 від 10.11.2005 року, укладеного що між ЗАТ КБ "ПраватБанк", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_6, остання отримала від позивача кредит у сумі 53825,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 09.11.2012 року (а.с.10 - 13).

Згідно п.1.1. кредитного договору, відповідачка зобов"язалась, у період із 21 по 28 число кожного місяця, надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 981,71 гривень для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, комісії та іншим витратам банку відповідно до п.п. 2.2.9, 4.3.

Пунктом 2.2.5 кредитного договору передбачено, що позичальник доручає банку списувати кошти із своїх поточних рахунків, при наявності на них необхідної суми коштів, у межах сум, які підлягають сплаті банку за цим договором, при настання строків платежів.

На забезпечення виконання відповідачкою умов вказаного вище кредитного договору, 10.11.2005 року між банком та ОСОБА_6, у простій письмовій формі, було укладено договорір застави рухомого майна № PVH0AK01311424, згідно якого, у випадку порушення заставодавцем/позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов'язаний передати заставодержателю предмет застави - автомобіль ДЕУ СЕНС, модель Т131110, номер кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_6 (а.с. 16-19).

Позивач зобов'язання за вказаним кредитним договором виконав в повному обсязі та надав відповідачці кредитні кошти, що визнано сторонами.

У зв"язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, станом на станом на 25.06.2012 року, утворилась заборгованость у загальному розмірі 137783,61 грн., яка складається з наступного: 36879,42 грн. - заборгованість за кредитом, 47593,29 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6832,50 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 46478,40 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; наявність та розмір заборгованості стверджуються представленими банком детальними розрахунками та витягом з особового рахунку відповідачки.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 589, 590 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про заставу", у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченою заставою вимоги, якщо інше не передбачене договором застави.

Згідно ч. 1, 6 ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Виходячи з викладеного, встановивши факт неналежного виконання відповідачкою умов кредитного договору, що спричинило виникнення заборгованості перед банком, місцевий суд, з урахуванням вимог кредитного договору та договору застави, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на заставлене майно - автомобіль ДЕУ СЕНС, модель Т131110, номер кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачці.

Разом з тим, суд першої інстанції неправильно визначив початок перебігу строку позовної давності та розмір заборгованості за кредитним договором, безпідставно застосував положення ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Так, статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частина 2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253 - 255 цього Кодексу (а саме перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок).

Згідно із ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; зважаючи, що умови договору відповідачка повинна була виконувати частинами щомісячно; враховуючи, що кредитним договором та договором застави не передбачені збільшені строки позовної давності, а відповідачкою належним чином виконано вимоги ч. 3 ст. 267 ЦК України щодо надання суду заяви про застосування позовної давності (а.с. 95 - 96); приймаючи до уваги, що з даним позовом до суду банк звернувся 30 липня 2012 року, що стверджується штампом вхідної кореспонденції Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (а.с. 2); враховуючи, що, згідно позовної заяви, банк просив стягнути заборгованість станом на 25.06.2012 року, - колегія дійшла висновку, що заборгованість за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом та по комісії підлягає стягненню у межах трирічного строку позовної давності - за період з 30.07.2009 року по 25.06.2012 року, а заборгованість по пені - у межах річного строку позовної давності з 30.07.2011 року по 25.06. 2012 року.

Виходячи з представлених банком розрахунків розміру заборгованості за вказаним кредитним договором, колегія дійшла висновку, що розмір заборгованості відповідачки за період з 30.07.2009 року по 25.06.2012 року за тілом кредиту складає 26094,19 грн., за відсотками за користування кредитом - 41526,30 грн., по комісії - 5254,40 грн., заборгованість по пені за період з 30.07.2011 року по 25.06.2012 року дорівнює 22195,53 грн., а загальній розмір заборгованості, станом на 25.06.2012 року, складає 95070,42 грн.

Колегія наголошує, що в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представником банку визнано наведений вище розмір заборгованості відповідачки за визначений судом період, з урахування строків позовної давності; викладене стверджується журналом та звукозаписом судового засідання.

Доводи представника відповідачки щодо неправильного розрахунку розміру заборгованості є безпідставними, недоведеними та спростовуються наданим банком детальним розрахунком заборгованості, який складено у відповідності до умов кредитного договору. Будь-які докази на підтвердження власної позиції щодо розміру заборгованості відповідачкою суду не надані, клопотання про призначення відповідної судової експертизи не заявлене.

Безпідставними є доводи представника банку щодо переривання строку позовної давності пред"явленням 23.10.2009 р. позову до відповідачки про стягнення заборгованості за даним кредитним договором, оскільки ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 17.01.2012 р. зазначений позов залишено без розгляду, а, відповідно до ч. 1 ст. 265 ЦК України, залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності (а.с. 85).

Доводи представника банку про вчинення відповідачкою дій, що свідчать про визнання боргу не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки меморіальний ордер від 09.04.2010 року, згідно якого на погашення заборгованості за вказаним вище кредитним договором (на підставі пункту п.2.2.5 щодо договірного списання коштів) банком зараховано 130,94 грн., не доводить факту свідомого волевиявлення відповідачки щодо погашення заборгованості.

Колегія звертає увагу, що представлена банком копія меморіального ордеру не є допустимим доказом у розумінні ст. 59 ЦПК України, оскільки не містить даних про підписання ордеру уповноваженою особою банку - не зазначено про наявність самого підпису а також посади, прізвища та ініціалів працівника банку.

Крім того, згідно пояснень представника банку та письмової відповіді банку від 19.11.2014 року на ухвалу суду про витребування доказів, рахунок, з якого 09.04.2010 року були перераховані на погашення кредитної заборгованості 130,94 грн., є транзитним і слугує для зарахування заробітної плати. Однак, згідно трудової книжки відповідачки, копія якої долучена до матеріалів справи, у 2010 році ОСОБА_6 у трудових стосунках не перебувала, що свідчить про неотримання нею заробітної плати. Більше того, банком відмовлено суду у виконанні ухвали про витребування доказів в частині надання виписки по вказаному транзитному рахунку з посиланням на ч. 1 ст. 61 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (обов"язок банку щодо збереження банківської таємниці).

Посилання банку на здійснення відповідачкою 11.11.2008 р. платежу на погашення боргу у сумі 2000,0 грн. не впливає на викладений вище висновок суду щодо періоду стягнення заборгованості, оскільки дата внесення вказаного платежу перебуває за межами трирічного строку позовної давності.

Викладене свідчить про недоведеність тверджень банку щодо вчинення відповідачкою дій, що свідчать про визнання боргу, які впливають на застосування позовної давності.

Колегія звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Однак, розмір неустойки за період з 30.07.2011 року по 25.06.2012 року, з урахуванням позовної давності, складає 22195,53 грн., що свідчить про відсутність ознаки значного перевищення розміру збитків та відсутність підстав для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України. Більше того, відповідачкою не доведено наявність поважних причин, які б свідчили про можливість зменшення розміру неустойки; факт неперебування відповідачки у трудових стосунках та неотримання заробітної плати (доходу) самий по собі не є поважною причиною несплати кредитної заборгованості.

Враховуючи необхідність зміни оскаржуваного рішення в частині розміру заборгованості за кредитним договором, зважаючи на положення ст. 88 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що рішення підлягає зміні і в частині стягнення судових витрат - з відповідачки на користь банку підлягають стягнення витрати зі сплати судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 950,7 грн.

Колегія наголошує, що відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного вище, вимог ст. 303 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що рішення місцевого суду підлягає частковій зміні, а апеляційні скарги - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" - задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2014 року в частині встановленої суми заборгованості за кредитним договором № РVН0АК01311424 від 10.11.2005 року, укладеним між ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "Приватбанк", що підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" в сумі 88409 грн. 66 коп., яка складається із 30653,75 грн. заборгованості за кредитом, 41327,24 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1388,70 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 15039,97 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та в частині стягнення судового збору з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" в розмірі 884,10 грн., - змінити, встановивши розмір заборгованості за кредитним договором № РVН0АК01311424 від 10.11.2005 року, станом на 25.06.2012 року, в розмірі 95070 (дев'яносто п'ять тисяч сімдесят) грн. 42 коп., яка складається із 26094,19 грн. заборгованості за кредитом, 41526,30 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 5254,40 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 22195,53 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; та змінити розмір судових витрат, що стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" з 884,10 грн. на 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн. 70 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Т.П.Красвітна

Судді С.Ю.Михайловська

З.М.Пономарь