Рішення № 4222216, 21.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.09 р. Справа № 9/5

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Мельничук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал-центр”, смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка

про: стягнення 103 365грн.81коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Бойко М.І. – начальник відділу з претензійно-позовної роботи (за довіреністю №403/0109 від 19.01.2009р.).

З 06.07.2009р. о 14год.40хв. по 21.07.2009р. о 14год.40хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Універсал-центр”, смт. Ювілейне звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 103 365грн.81коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 89 328грн.60коп., 3% річних в розмірі 1 798грн.81коп. та інфляційних витрат в розмірі 12 238грн.40коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткову накладну №У-90829 від 27.08.2008р., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯОФ №692048/40 від 26.08.2008р., рахунок-фактуру №У-90836 від 27.08.2008р., вимогу №б/н від 27.04.2009р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №645/0144 від 23.06.2009р., відповідно з яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що підставою здійснення оплати отриманої продукції є рахунок-фактура, який відповідачем не отриманий.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №186435 Закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Універсал-центр”, смт. Ювілейне та Закритим акціонерним товариством „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції (електродів).

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 ЦК України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

На виконання умов домовленості позивач поставив відповідачу електроди загальною вартістю 89 328грн.60коп., що підтверджується видатковою накладною №У-90829 від 27.08.2008р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Зазначена накладна підписана уповноваженими на те представниками сторін без заперечень, у зв`язку з чим, суд вважає, що продукція фактично прийнята відповідачем. Крім того, фактичне отримання відповідачем вказаної продукції також підтверджується довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯОФ №692048/40 від 26.08.2008р. на ім`я Черняк Ю.В.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначеної видаткової накладної відповідачем.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Як вбачається з вищезазначеної видаткової накладної, відвантаження відповідного товару виконано згідно рахунку-фактури №У-90836 від 27.08.2008р.

Так, на сплату отриманого товару позивачем на адресу відповідача виставлений рахунок-фактура №У-90836 від 27.08.2008р. на суму 89 328грн.60коп.

Заперечення відповідача щодо неотримання вказаного рахунку-фактури судом не приймаються, оскільки, по-перше, враховуючи те, що видаткова накладна №У-90829 від 27.08.2008р. містить посилання на рахунок-фактуру №У-90836 від 27.08.2008р. та вона підписана уповноваженим представником відповідача, тому при підписанні видаткової накладної відповідач був обізнаний про існування вказаного рахунку-фактури, а по-друге, докази направлення зазначеного рахунку відповідачу наявні в матеріалах справи.

Наразі, рахунком-фактурою №У-90836 від 27.08.2008р. встановлено строк оплати до 27.08.2008р.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, строк оплати за видатковою накладною №У-90829 від 27.08.2008р. наступив 27.08.2008р.

Крім того, позивачем на адресу відповідача направлена вимога №б/н від 27.04.2009р. про погашення заборгованості за поставлений товар (докази направлення вимоги наявні в матеріалах справи). Однак, листом №001/631 від 01.06.2009р. відповідач відмовив у задоволенні цієї вимоги, посилаючись на її необґрунтованість.

За твердженням позивача, на момент подання позовної заяви, відповідачем не сплачена вартість отриманого товару, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 89 328грн.60коп.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання щодо поставки товару, яке виникло за домовленістю сторін. Відповідач своїх зобов’язань щодо оплати продукції не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 89 328грн.60коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 89 328грн.60коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем спірної продукції, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал-центр”, смт. Ювілейне в частині стягнення заборгованості в розмірі 89 328грн.60коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1 798грн.81коп. та інфляційні витрати в розмірі 12 238грн.40коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми, за розрахунком позивача, сума інфляційних витрат становить 12 238грн.40коп. (за період з вересня 2008р. по квітень 2009р.) та 3% річних становлять суму в розмірі 1 798грн.81коп. за період з 04.09.2008р. по 06.05.2009р.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, суд вважає, що зазначені ним суми не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 12 238грн.40коп. та 3% річних в розмірі 1 798грн.81коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 692, 625 Цивільного кодексу України, ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал-центр”, смт. Ювілейне до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 103 365грн.81коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 89 328грн.60коп., 3% річних в розмірі 1 798грн.81коп. та інфляційних витрат в розмірі 12 238грн.40коп. – задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” (за адресою: вул. Металургійна, б.47, м. Макіївка, Донецька область, 86101, р/р 260023107491 в АКБ „Юнекс”, м. Київ, МФО 322539, код ЄДРПОУ 33185989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал-центр” (юридична адреса: вул. Теплична, 27, смт. Ювілейне, Дніпропетровська область, 52005; фактична адреса: вул. Курсантська, б.7, оф.406, м. Дніпропетровськ, 49051; р/р 26007113099001 в Індустріальному відділенні КБ „Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 24445557) суму основного боргу в розмірі 89 328грн.60коп., 3% річних в розмірі 1 798грн.81коп. та інфляційні витрати в розмірі 12 238грн.40коп., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 033грн.66коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312грн.50коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 21.07.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Марченко О.А.