Рішення № 4222098, 07.07.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" липня 2009 р. Справа № 10/124-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/124-09

За позовом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області,

смт. Козин

до 1) Обухівської районної державної адміністрації Київської області, м. Обухів

2) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Управління земельних ресурсів в Обухівському районі, м. Обухів

про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею та повернення земельної ділянки до земель запасу

Представники сторін:

від позивача: Чимерис Т.П. (довіреність від 18.04.2008р. б/н);

від відповідача-1: не з‘явився;

від відповідача-2: Дроздовський Л.П. (довіреність від 01.06.2009 р. б/н);

від третьої особи: не з’явився.

обставини справи:

20.05.2009 р. Козинська селищна рада Обухівського району Київської області звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області та Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Управління земельних ресурсів в Обухівському районі, про скасування рішення Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 401 від 10 вересня 2002 р., визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 002676, виданий 27 травня 2003 р. та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 27, та повернення земельної ділянки площею 10,0 га до земель запасу позивача.

25.05.2009 р. ухвалою Господарського суду Київської області порушено провадження у справі № 10/124-09 та призначено її розгляд на 09.06.2009 р.

09.06.2009 р. у судовому засіданні представником відповідача-2 було подано заяву, в якій останній просив суд припинити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір є публічно-правовим, тобто спором адміністративної юрисдикції і не може розглядатись господарським судом.

Представник позивача заперечив проти заяви відповідача-2 про припинення провадження у справі, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Суд, розглянувши заяву відповідача-2 про припинення провадження у справі, в зв’язку з непідвідомчістю спору господарським судам, відмовив в її задоволенні, оскільки предмет спору у даній справі, пов’язаний із реалізацією права на користування земельною ділянкою, тобто спірні відносини мають цивільно-правовий характер, даний спір не є публічно-правовим, на який поширюється компетенція адміністративних судів та підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

З тексту позову вбачається, що заявлені позивачем вимоги, які передані на вирішення суду, стосуються єдиного спору про право, який виник у зв’язку з вчиненням відповідачами певних дій, що на думку позивача, були здійснені всупереч положенням чинного законодавства, а саме: прийняття рішення про видачу акту на право постійного користування землею.

Предметом спору в даній справі є правомірність користування земельною ділянкою. Оскільки між сторонами існує спір про право, тому це виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Від третьої особи через відділ діловодства господарського суду надійшов відзив на позовну заяву за вих. № 03-15/1636 від 04.06.2009 р., в якому зазначено, що Державний акт на право постійного користування землею був виданий відповідачем-1 з порушенням вимог п.12 Розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України, а площа вказана в Державному акті не співпадає з площею землекористування, яка рахується за Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця, згідно бази даних Державного земельного кадастру, тому позов визнано обґрунтованим та просить розглядати справу без участі представника Управління земельних ресурсів в Обухівському районі.

Відповідач-1 вимоги ухвали від 25.05.2009 р. не виконав, витребуваних судом документів не подав, у судове засідання не з’явився, в зв’язку з чим ухвалою від 09.06.2009 р. суд відклав розгляд справи на 23.06.2009 р.

23.06.2009 р. представник відповідача-1 подав відзив на позовну заяву, в якому просить в позові відмовити, оскільки позов Козинської селищної ради подано до суб’єкта владних повноважень щодо оскарження розпорядження, яке стосується реалізації його владних повноважень, тому даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а також просить розглядати справу за відсутності представника Обухівської райдержадміністрації.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні подав відзив на позов, в якому позовні вимоги повністю відхилив, оскільки вважає їх безпідставними, незаконними, їх розгляд виходить за межі компетенції господарського суду і щодо них сплинули строки позовної давності.

В засіданні суду, на підставі ч.3 ст.77 ГПК України, була оголошена перерва на 26.06.2009 р.

24.06.2009 р. через відділ діловодства Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, в якій останній просить визнати недійсним рішення Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 401 від 10 вересня 2002 р., всі інші пункти прохальної частини позовної заяви залишити без змін.

Судове засідання 26.06.2009 р. не відбулось, в зв’язку з хворобою судді Привалова А.І., розгляд справи призначено на 07.07.2009 р. о 10:50.

01.07.2009 р. клопотанням, яке надійшло до канцелярії суду, позивач просить виправити допущену в заяві про уточнення позовних вимог описку та визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 401 від 10 вересня 2002 р.

Ухвалою заступника голови Господарського суду Київської області від 02.07.2009 р. залишено без задоволення заяву відповідача-2 про відвід судді Привалова А.І. від розгляду справи та про призначення колегіального розгляду справи.

У судовому засіданні 07.07.2009 р. представник позивача позов підтримав повністю.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв‘язку з уточненням позивачем позовних вимог. Дане клопотання судом було відхилено, як таке, що не впливає на суть спору та спрямоване на затягування судового процесу.

Також відповідачем-2 подана заява про зупинення провадження у справі. Зазначена заява підлягає відхиленню оскільки заявником не додано до неї будь-яких доказів в підтвердження викладених в ній обставин, окрім цього господарським процесуальним кодексом України не передбачено підстав для зупинення провадження у справі, які викладені в заяві.

В цьому ж засіданні представником відповідача-2 заявлений відвід судді.

У судовому засіданні було оголошено перерву до двонадцятої години 07.07.2009 р.

Ухвалою заступника голови Господарського суду Київської області від 07.07.2009 р. залишено без задоволення заяву про відвід судді Привалова А.І. від розгляду справи.

Після перерви у судовому засіданні відповідачем були заявлені заяви про витребування доказів та відвід судді.

Відповідно до частини третьої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, сторони можуть заявити відвід судді з підстав, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до Інформаційного листа № 01-8/622 від 03.08.2007 р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування статті 20 господарського процесуального кодексу України», у випадку якщо на порушення приписів останньої з наведених норм ГПК України учасник судового процесу вдається до відвертого зловживання своїми правами шляхом заявлення численних відводів судді (суддям), явно спрямованих на свідоме затягування судового процесу, господарський суд не позбавлений права і можливості продовжити розгляд справи, в якій заявлено відвід, у тому ж засіданні з обов'язковим зазначенням про це в судовому рішенні та з наведенням у ньому відповідних мотивів.

На підставі викладеного, враховуючи численні заяви, які спрямовані на свідоме затягування судового процесу, останні судом були відхилені.

У судовому засіданні було оголошено перерву до чотирнадцятої години 07.07.2009 р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховної Ради України № 2179-111 від 21.12.2000 р. «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місць розташування об'єктів»було попередньо погоджено місце розташування спортивно-оздоровчого табору «Медик»Національному медичному університету ім. О.О. Богомольця на землях Київського держлісгоспу (6,8 га лісів І групи) та землях запасу Козинської селищної ради (3,2 га земель) Обухівського району Київської області.

Розпорядженням Обухівської райдержадміністрації № 401 від 10.09.2002 р. було надано в постійне користування Національному медичному університету імені О.О. Богомольця земельну ділянку загальною площею 10,0 га під розміщення спортивно-оздоровчого табору «Медик».

27.05.2003 р. відповідачу-2 видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-КВ № 002676. Відповідно до зазначеного акту, землю надано в постійне користування під розміщення спортивно-оздоровчого табору «Медик»відповідно до розпорядження Обухівської райдержадміністрації № 401 від 10.09.2002 р. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 27.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2002 р., до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земельних ділянок комунальної власності.

Крім того, згідно пункту 12 «Перехідних положень»Земельного кодексу України, відповідні сільські, селищні, міські ради до розмежування земель державної і комунальної власності здійснюють також повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів.

Таким чином, дане положення спрямоване на визначення повноважень щодо управління земельним фондом у межах та поза межами населених пунктів.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка, на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, знаходилась в межах смт. Козин, це підтверджується листом Управління земельних ресурсів в Обухівському районі вих. № 03-15/508 від 23.02.2009 р. та наданим проектом землеустрою з відведення у постійне користування. Згідно з планом зовнішніх меж землекористування, земельна ділянка знаходиться в межах Козинської селищної ради та межує з землями загального користування Козинської селищної ради, землями водного фонду Козинської селищної ради.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Згідно п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності до ст. 35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень.

Виходячи з приписів вище наведених норм, прийняття рішення про передачу земельної ділянки у постійне користування є компетенцією позивача, а не відповідача-1. Таким чином, розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 401 від 10.09.2002 р. «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки Національному медичному університету ім.О.О.Богомольця та надання її в постійне користування під розміщення спортивно-оздоровчого табору «Медик»в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області»суперечить вимогам Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»щодо порядку прийняття рішень про надання земельної ділянки в користування.

Відповідно до пункту г) ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України, позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

З урахуванням вище наведених обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 401 від 10 вересня 2002 р. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею від 27 травня 2003 року серії ІІ-КВ № 002676, суд задовольняє їх з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

У відповідності з п. 1 ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Тобто єдиним документом, підтверджуючим право користування земельною ділянкою, наявним у користувача такої земельної ділянки, є державний акт. Оскільки Державний акт на право постійного користування землею від 27 травня 2003 року серії ІІ-КВ №002676 був виданий на підставі розпорядження Обухівської райдержадміністрації № 401 від 10.09.2002р. «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки Національному медичному університету ім. О.О. Богомольця та надання її в постійне користування під розміщення спортивно-оздоровчого табору «Медик»в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області», то у разі визнання недійсним вищезазначеного розпорядження державний акт на право постійного користування землею не може залишатись чинним.

Оскільки суд вбачає підстави для визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 401 від 10.09.2002 р. «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки Національному медичному університету ім. О.О. Богомольця та надання її в постійне користування під розміщення спортивно-оздоровчого табору «Медик»в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області»та визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею від 27 травня 2003 року серії ІІ-КВ №002676, тому підлягають задоволенню також позовні вимоги щодо повернення вказаної земельної ділянки до земель запасу Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Судові витрати, відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача-1, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 401 від 10.09.2002 р. «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки Національному медичному університету ім. О.О.Богомольця та надання її в постійне користування під розміщення спортивно-оздоровчого табору «Медик»в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області».

3. Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею ІІ-КВ № 002676, виданий 27 травня 2003 р. та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 27

4. Повернути земельну ділянку площею 10,0 га до земель запасу Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

5. Стягнути з Обухівської районної державної адміністрації Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Малишко, 10) в доход державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита. Видати наказ.

6. Стягнути з Обухівської районної державної адміністрації Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Малишко, 10) на користь Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (08711, Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Партизанська, 2; код 04362697) 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Привалов А. І.