Рішення № 4222046, 15.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.07.09 р. Справа № 33/130

Господарський суд Донецької області у складі судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Закритого акціонерного товариства страхова компанія «Енергорезерв» м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Орадон» м. Донецьк

про стягнення 23985грн.88коп.

за участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 06.07.2009р. по 15.07.2009р.

СУТЬ СПОРУ: Закрите акціонерне товариство страхова компанія «Енергорезерв» м. Київ звернулось до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Орадон» м. Донецьк з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 23985грн.88коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов, викладених в договорі ПФ №54/03 про співробітництво по факультативному перестрахуванню (ретроцесії) та додаткових угод до цього договору №1 від 18.03.2003р., №1/1 від 27.05.2003р., №2 від 01.03.2004р., №3 від 20.12.2004р.

Як зазначає позивач, між Закритим акціонерним товариством страховою компанією «Енергорезерв» і Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Оранта – Донбас» в особі Дирекції «Дніпро» був укладений договір про співробітництво по факультативному перестрахуванню (ретроцесії) ПФ №54/03 від 15.01.2003р.

Пунктом 2.2. договору ПФ №54/03 від 15.01.2003р. визначено, що сторони, керуючись своїми інтересами, можуть приймати одна від одної або передавати в перестрахування (ретроцесію) ризики (частини ризиків), визначені в кожному окремому випадку договором перестрахування (ковер-нотою).

В зв’язку зі зміною найменування між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 18.03.2003р. до договору ПФ №54/03 від 15.01.2003р. про внесення відповідних змін в найменуванні відповідача.

Відповідно до умов договору ПФ №54/03 від 15.01.2003р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято на перестрахування страхові ризики позивача за наступним договорами перестрахування (ковер-нотами): договір перестрахування №2425 СА від 05.02.07р. та додаткова угода до нього №1 від 25.04.2007р., частка відповідальності перестраховика (Відповідача) 8%; договір перестрахування №2448 СА від 01.03.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 25%; договір перестрахування №2487 СА від 27.04.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 20%; договір перестрахування №2507 СА від 11.06.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 19%; договір перестрахування №2508 СА від 11.06.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 19%; договір перестрахування №2510 СА від 15.06.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 32%; договір перестрахування №2511 СА від 19.06.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 12%; договір перестрахування №2527 СА від 17.07.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 15%; договір перестрахування №2540 СА від 08.08.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 25%; договір перестрахування №2542 СА від 09.08.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 10%; договір перестрахування №2554 СА від 10.09.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 28%; договір перестрахування №2584/3 СА від 05.10.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 13%; договір перестрахування №2586 СА від 10.07.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) за автомобіль „TOYOTA CAMRY”, р/н. АА 5179 КВ 17%; договір перестрахування №2587 СА від 10.10.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 21%; договір перестрахування №2637 СА від 04.12.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 40000грн. або 7,1329%; договір перестрахування №2640 СА від 06.12.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 7,2%; договір перестрахування №2647 СА від 12.12.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 17%; договір перестрахування №2767 СИ від 10.04.08р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 20%; договір перестрахування №2786/4 СА від 24.04.08р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 9%; договір перестрахування №2788/5 СА від 25.04.08р., додаткові угоди до нього №1 від 18.07.2008р. та №2 від 06.02.2009р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 8%.

В результаті настання страхових випадків за перестрахованими у відповідача договорами страхування позивачем були здійснені виплати страхового відшкодування та понесені додаткові майнові витрати, пов’язані зі здійсненням цих відшкодувань.

Посилаючись на норми пункту 5.3.3 договору ПФ №54/03 від 15.01.2003р. позивач наполягає на стягненні з відповідача заборгованості в розмірі 23985грн.88коп.

Також позивач заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

В обґрунтування поданого клопотання позивач посилався на те, що відповідач ухиляється від здійснення розрахунків з позивачем.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивач не навів фактів, та не надав доказів розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках відповідача; не наведено позивачем і доказів забезпечення збалансованості інтересів сторін у разі застосування заходів забезпечення позову, про які йдеться мова у клопотанні позивача.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

В судовому засіданні від 06.07.2009р. представник відповідача з правовою позицією щодо позовних вимог не визначився.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Закритим акціонерним товариством страховою компанією «Енергорезерв» і Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Оранта – Донбас» в особі Дирекції «Дніпро» був підписаний договір про співробітництво по факультативному перестрахуванню (ретроцесії) ПФ №54/03 від 15.01.2003р.

В розділі 1 договору ПФ №54/03 від 15.01.2003р. (далі – основний договір) визначено, що даний договір є основним документом, який регулює принципи взаємодії сторін в сфері факультативного перестрахування, їх права та обов’язки, взаємну відповідальність, відшкодування збитків і розв’язання суперечних питань.

Згідно з п. 2.1. договору ПФ №54/03 від 15.01.2003р. сторона, яка передає ризик (долю ризику) в перестрахування іменується як страховик (перестрахувальник, цедент), а сторона, що приймає ризик на свою відповідальність – перестраховик (цесіонарій).

Пунктом 2.2. договору ПФ №54/03 від 15.01.2003р. визначено, що сторони, керуючись своїми інтересами, можуть приймати одна від одної або передавати в перестрахування (ретроцесію) ризики (частини ризиків), визначені в кожному окремому випадку договором перестрахування (ковер-нотою).

Відповідальність перестраховика відповідає прийнятій на перестрахування частці ризику (ризиків) і вказується в кожному конкретному договорі перестрахування (ковер-ноті).

В період дії вищевказаного договору перестрахування, 10.02.2003р. Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Оранта – Донбас» змінило найменування на Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Орадон» (свідоцтво про перереєстрацію - додаток №15), і відповідно, Дирекція «Дніпро» Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта – Донбас» була перейменована на Дирекцію «Дніпро» Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Орадон».

В зв’язку зі зміною найменування між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 18.03.2003р. до договору ПФ №54/03 від 15.01.2003р. про внесення відповідних змін в найменуванні відповідача.

Відповідно до умов договору ПФ №54/03 від 15.01.2003р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято на перестрахування страхові ризики позивача за наступним договорами перестрахування (ковер-нотами): договір перестрахування №2425 СА від 05.02.07р. та додаткова угода до нього №1 від 25.04.2007р., частка відповідальності перестраховика (Відповідача) 8%; договір перестрахування №2448 СА від 01.03.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 25%; договір перестрахування №2487 СА від 27.04.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 20%; договір перестрахування №2507 СА від 11.06.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 19%; договір перестрахування №2508 СА від 11.06.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 19%; договір перестрахування №2510 СА від 15.06.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 32%; договір перестрахування №2511 СА від 19.06.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 12%; договір перестрахування №2527 СА від 17.07.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 15%; договір перестрахування №2540 СА від 08.08.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 25%; договір перестрахування №2542 СА від 09.08.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 10%; договір перестрахування №2554 СА від 10.09.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 28%; договір перестрахування №2584/3 СА від 05.10.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 13%; договір перестрахування №2586 СА від 10.07.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) за автомобіль „TOYOTA CAMRY”, р/н. АА 5179 КВ 17%; договір перестрахування №2587 СА від 10.10.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 21%; договір перестрахування №2637 СА від 04.12.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 40000грн. або 7,1329%; договір перестрахування №2640 СА від 06.12.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 7,2%; договір перестрахування №2647 СА від 12.12.07р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 17%; договір перестрахування №2767 СИ від 10.04.08р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 20%; договір перестрахування №2786/4 СА від 24.04.08р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 9%; договір перестрахування №2788/5 СА від 25.04.08р., додаткові угоди до нього №1 від 18.07.2008р. та №2 від 06.02.2009р., частка відповідальності перестраховика (відповідача) 8%.

На підставі та на виконання умов основного договору перестрахування перестраховик (відповідач) приймає на перестрахування ризики перестрахувальника (позивача), прийняті ним за договорами страхування шляхом укладення конкретного договору перестрахування з зазначенням терміну його дії.

Істотними умовами кожного договору перестрахування є передача перестрахувальником (позивачем), за встановлену договором плату, частки свого страхового ризику перестраховику (відповідачу), який, в свою чергу, бере на себе зобов’язання відшкодувати позивачу, визначену договором частину виплаченого ним страхового відшкодування та пов’язаних з цим додаткових майнових витрат.

В результаті настання страхових випадків за перестрахованими у відповідача договорами страхування позивачем були здійснені виплати страхового відшкодування та понесені додаткові майнові витрати, пов’язані зі здійсненням цих відшкодувань.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про страхування» в редакції №2745 – III від 04.10.2001р. (із змінами та доповненнями) визначено, що перестрахування – страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

При цьому, страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

Після виплати страхувальнику страхового відшкодування, відповідно до п. п. 5.1.6., 5.1.7. договору ПФ №54/03 від 15.01.2003р. на адресу відповідача направлялись письмові повідомлення про настання страхових випадків та завірені належним чином ксерокопії документів, що підтверджують факт настання страхового випадку, розрахунок та виплату страхового відшкодування страхувальнику, розрахунок частки відповідальності відповідача, яка підлягає до сплати на користь позивача.

А саме повідомлення - вих. №295 від 02.07.2008р. за договором перестрахування №2425 СА від 05.02.07р. та додатковою угодою до нього №1 від 25.04.2007р.; - вих.438 від 05.09.2008р. за договором перестрахування №2448 СА від 01.03.07р.; - вих. №505 від 03.10.2008р. за договором перестрахування №2487 СА від 27.04.07р.; - вих. №130 від 12.03.2009р. за договором перестрахування №2507 СА від 11.06.07р.; - вих. №327 від 09.07.2008р. за договором перестрахування №2508 СА від 11.06.07р.; - вих. №310 від 02.07.2008р. за договором перестрахування №2510 СА від 15.06.07р.; - вих. №403 від 11.08.2008р. за договором перестрахування №2511 СА від 19.06.07р.; - вих. №68 від 09.02.2009р. за договором перестрахування №2527 СА від 17.07.07р.; - вих. №92 від 03.03.2008р. за договором перестрахування №2540 СА від 08.08.07р.; - вих. №592 від 21.11.2008р. за договором перестрахування №2542 СА від 09.08.07р.; - вих. №51 від 30.01.2009р. за договором перестрахування №2554 СА від 10.09.07р.; - вих. №405 від 11.08.2008р. за договором перестрахування №2584/3 СА від 05.10.07р.; - вих. №139 від 16.03.2009р. за договором перестрахування №2586 СА від 10.07.07р.; - вих. №572 від 11.11.2008р. за договором перестрахування №2587 СА від 10.10.07р.; - вих. №308 від 02.07.2008р. за договором перестрахування №2637 СА від 04.12.07р.; - вих. 342 від 16.07.2008р. за договором перестрахування №2640 СА від 06.12.07р.; - вих. №439 від 05.09.2008р. за договором перестрахування №2647 СА від 12.12.07р.; - вих. №60 від 04.02.2009р. за договором перестрахування №2647 СА від 12.12.07р.; - вих. №264 від 18.06.2008р. за договором перестрахування №2767 СИ від 10.04.08р.; - вих. №72 від 11.02.2009р. за договором перестрахування №2786/4 СА від 24.04.08р.; - вих. №612 від 26.11.2008р. за договором перестрахування №2788/5 СА від 25.04.08р., додатковими угодами №1 від 18.07.2008р. та №2 від 06.02.2009р.

За приписами пункту 5.3.3. договору ПФ №54/03 від 15.01.2003р. відповідач зобов’язаний перерахувати позивачу відповідну долю страхової суми або страхового відшкодування (в межах прийнятого на себе об’єму відповідальності по конкретному договору перестрахування) протягом 15-ти банківських днів після отримання від позивача документів, що засвідчують настання страхового випадку, страхового акту, розрахунку суми відшкодування або затвердженої суми до виплати.

В порушення умов основного договору перестрахування відповідач не виконав свої зобов’язання, вказану частку (суму) відповідальності на користь позивача не сплатив.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

За приписами статей 95, 237, 238, 239 Цивільного кодексу України відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину функцій юридичної особи та має право вчиняти правочини від імені юридичної особи, за якими вона набуває права та несе відповідальність по виконанню зобов’язань.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов’язання, доказів припинення відповідних зобов’язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач не мав підстав для ухилення від виконання обов’язку оплати частки (суми) відповідальності у розмірі 23985грн.88коп. згідно договору про співробітництво по факультативному перестрахуванню (ретроцесії) ПФ №54/03 від 15.01.2003р. та договорів перестрахування.

Враховуючи викладене, суд задовольняє в повному обсязі позовні вимоги Закритого акціонерного товариства страхова компанія «Енергорезерв» м. Київ до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Орадон» м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 23985грн.88коп.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 35, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства страхова компанія «Енергорезерв» м. Київ до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Орадон» м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 23985грн.88коп. – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Орадон» м. Донецьк (83100, м. Донецьк вул. 50-річчя СРСР, буд. 149, ЄДРПОУ 02306513) на користь Закритого акціонерного товариства страхова компанія «Енергорезерв» м. Київ (04070, м. Київ, вул. Братська, 4, ЄДРПОУ 22910777) суму заборгованості 23985грн.88коп., суму державного мита в розмірі 239грн.85коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312грн.50коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 15.07.2009р. проголошений повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя Новікова Р.Г.

Надруковано 3 примірника: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи