Рішення № 4221898, 30.06.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" червня 2009 р. Справа № 19/134-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-торг», м. Луцьк

до Закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний

завод», м. Вишневе

про стягнення 116 816 грн. 48 коп.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача –Рабомізо Н.Ф. (довіреність № 36 від 15.06.2009 р.);

від відповідача – не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПОС-торг»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод»(далі-відповідач) про стягнення 116 816 грн. 48 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови договору поставки № 58 від 23.04.2008 р. та повністю не розрахувався за одержаний товар, в зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 65 249,36 грн. За прострочення платежу позивач нарахував відповідачу інфляційні в сумі 8 925,31 грн., 3% річних – в сумі 2169,72 грн. та збитки у вигляді неотриманого прибутку на суму 40 472,09 грн.

Ухвалою від 26.05.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/134-09 та призначив розгляд справи на 18.06.2009 р.

Ухвалою від 18.06.2009 р., відповідно до вимог ст.77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 30.06.2009 р., у зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів.

У судовому засіданні, на підставі ст.22 ГПК України, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в зв’язку з проведеним перерахунком, відповідно до якого 3% річних складають 982,42 грн. та інфляційні –4697,95 грн.

Відповідач в засідання суду двічі не з’явився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі від 26.05.2009 р. та ухвалу від 18.06.2009 р. не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, рішення винесене на підставі вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ОПОС-торг»(далі - постачальник) та закритим акціонерним товариством «Київський м’ясопереробний завод»(далі –покупець) 23 квітня 2008 року було укладено договір поставки № 58.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти і оплатити товар (п.1.1. договору). Предметом постачання є товар , який зазначається у заявках покупця, переданих постачальнику в письмовому вигляді, телефонограмою, шляхом факсимільного зв’язку (1.2. договору). Кількість та найменування товару визначаються сторонами згідно заявок-замовлень, погоджених сторонами (п.2.1. договору). Постачальник відпускає товар по договірним, узгодженим між сторонами цінам, які вказуються в супровідних видаткових накладних, і які є невід’ємною частиною договору (п.4.1. договору).

Згідно з п.4.3. договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем по факту загрузки товару або в іншому порядку –за домовленістю сторін.

Відповідач надіслав на адресу позивача лист за № 347 від 04 липня 2008 р., в якому підтвердив можливість поставки 04.07.2008 р. 19 000 кг м’яса свинини 2-ї кат. за ціною 18,40 грн./кг з ПДВ на умовах DDP –склад покупця (м. Вишневе Київської області, вул. Промислова, 9) з оплатою, згідно викладених умов в комерційній пропозиції від 04.07.2008 р. (протягом 4-х робочих днів з дня отримання товару).

На підставі договору, позивач за видатковою накладною № РН-000149 від 04.07.2008 р. поставив відповідачеві фактично 18 926 кг 600 г м’яса свинини 2-ї кат. загальною вартістю 348 249,36 грн., що також підтверджується актом приймання-передачі товару. За одержаний товар відповідач розрахувався частково, сплативши 283 000 грн.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за поставлений товар, станом на 13.04.2009 р., становив 65 249,36 грн.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 24.12.2008 р. за № 85 з вимогою про сплату боргу, штрафних санкцій та відшкодування збитків. Вказану претензію відповідач задовольнив частково, сплативши 3000 грн. боргу.

У відповідності до п.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач порушив умови договору, повністю за одержаний товар у встановлений строк не розрахувався, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 65 249 грн. 36 коп. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

У відповідності до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір інфляційних, згідно уточненого розрахунку позивача, складають 4 697,95 грн., а 3% річних –982,42 грн., отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 40 472,09 грн. збитків у вигляді неодержаних доходів, посилаючись на те, що товар, який був поставлений відповідачу, отриманий від нерезидента, підтвердженням цього є контракт № PL 26/02/08 між позивачем та фірмою »(Польща) від 26.02.2008 р. На виконання умов даного контракту позивачу 03 липня 2008 року було відпущено 19000,00 кг свинини охолодженої по ціні 31 160,00 EURO, що підтверджується інвойсом № 02/07/08. Так як, відповідач не розрахувався вчасно, то позивач не одержав доходи у тому розмірі, в якому мав би отримати їх при вчасному розрахунку відповідача, тобто різниця у зміні курсу валют вплинула на те, що позивач не зміг в тому ж розмірі придбати валюту і розрахуватися по зовнішньоекономічному контракту.

Суд не погоджується з твердженнями позивача, що неодержані доходи у розмірі 40472,09 грн. мали місце внаслідок неналежного виконання зобов’язань відповідача за договором поставки № 58 від 23.04.2008 р. з наступних підстав.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, – у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов’язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 ЦК України, для стягнення збитків.

Оскільки відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбаченої законом. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов’язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв’язок між правопорушенням і збитками.

Не отриманий дохід (упущена вигода) є таке зменшення майнових прав кредитора, яке ґрунтується на точних даних, безспірно підтверджуючих можливість отримання ним коштів у разі, якщо зобов’язання було би виконано.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Доведення даних обставин, в даному випадку, покладається законом на позивача.

Відповідно до матеріалів справи, дії відповідача щодо несвоєчасного здійснення розрахунків за поставлений товар, згідно договору поставки № 58 від 23.04.2008 р., не можна вважати пов’язаними з контрактом № PL 26/02/08 з фірмою »(Польща) від 26.02.2008 р., оскільки договір поставки не містить посилань на те, що товар буде виробництва Польща та його ціна залежить від курсу іноземної валюти –євро. Натомість, надані докази підтверджують те, що сторонами була узгоджена вартість товару - м’яса свинини 2-ї кат. за ціною 18,40 грн./кг без її подальшого корегування. Крім того, за контрактом № PL 26/02/08 з фірмою »(Польща) позивачу здійснюється поставка товару кількістю 570 000 кг, загальною вартістю 790 000 EUR зі 100% попередньою оплатою кожної партії товару, що також ніяким чином не узгоджується з умовами договору поставки № 58 від 23.04.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Отже, правові підстави для стягнення збитків, у зв’язку з не одержанням доходів, відсутні.

Виходячи з вище викладених обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 9; код 05407953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-торг»(43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. С.Бандери, 5, код 31011337) – 65 249 (шістдесят п’ять тисяч двісті сорок дев’ять) грн. 36 коп. –боргу, 982 (дев’ятсот вісімдесят дві) грн. 42 коп. –3% річних, 4 697 (чотири тисячі шістсот дев’яносто сім) грн. 95 коп. –втрат від інфляції, 709 (сімсот дев’ять) грн. 30 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Карпечкін Т.П.

Рішення підписано

03.07.2009 р.