Вирок № 42218957, 18.11.2014, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1210/14-к

1-кп/683/109/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

з участю прокурора Заремби О.І.

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась і проживає в АДРЕСА_1 українки, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, працюючої робітницею ФАП с.В.Мацевичі Старокостянтинівського району, раніше не судимої,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Начальник відділення поштового зв'язку с.Великі Мацевичі центального відділення поштового зв'язку Старокостянтинів-5 Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" обвинувачена ОСОБА_2, будучи службовою та матеріально-відповідальною особою, в період з 4 листопада 2013 року по 5 березня 2014 року шляхом систематичного привласнення ввірених їй грошових коштів, заволоділа грошима в сумі 5629 грн.75 коп. та шляхом систематичної розтрати ввірених їй грошових коштів заволоділа грошима в сумі 1000 грн., а всього у розмірі 6629 грн.75 коп.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину визнала і підтвердила, що вона, починаючи з 4 листопада 2013 року по 6 березня 2014 року працювала на посаді начальника відділення поштового зв'язку с.В.Мацевичі Старокостянтинівського району і з нею був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, оскільки вона безпосередньо отримувала грошові кошти на виплату пенсій та переказів, а також отримувала гроші від громадян за реалізацію послуг поштового зв'язку та від реалізації різних продовольчих товарів. В цей період вона брала собі як продукти, так і гроші. Крім того, вона передала своєму рідному брату невеликими частинами продукти на на суму 1000 грн.

Незалежно від показань обвинуваченої ОСОБА_2, її винність у вчиненні зазначеного злочину підтверджується наступними доказами.

Так, представник потерпілого - начальник центрального відділення поштового зв'язку ОСОБА_1 показала, що обвинувачена з 4 листопада 2013 року працювала на посаді начальника відділення поштового зв'язку с.В.Мацевичі Старокостянтинівського району. Оскільки в її службові обов'язки входило обслуговування ввірених їй грошових коштів та товарів, з нею був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. На початку березня 2014 року від працівників центрального відділення їй стало відомо, що за обвинуваченою рахується значно більший щоденний залишок коштів, чим встановлений відомчими нормативними актами. Тоді вона призначила ревізію, яка виявила у обвинуваченої нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 6629 грн. 75 коп. За результатами ревізії було проведено службове розслідування, під час якого ОСОБА_2 визнала, що привласнювала ввірені їй кошти та товари. Обвинувачена добровільно відшкодувала 4165 грн.03 коп.

Показання ОСОБА_1 узгоджуються з даними актів ревізії від 6 березня 2014 року та службового розслідування від 26 березня 2014 року.

Як видно з даних договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, 4 листопада 2013 року з обвинуваченою ОСОБА_2 як начальником відділення поштового зв'язку с.В.Мацевичі Старокостянтинівського району укладений вказаний договір.

В судовому засіданні не підтвердились висновки досудового слідства про те, що обвинувачена ОСОБА_2 заволодівала чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, тому дану кваліфікуючу ознаку з її обвинувачення слід виключити.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 у привласненні та розтраті службовою особою чужого майна, яке було ввірене їй, доведена, тому її дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.191 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, зокрема, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 суд визнає щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які обтяжують її покарання у справі не встановлено.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 може бути без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити її від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про застосування амністії в Україні" установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинення діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Як убачається з даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 і серії НОМЕР_2, обвинувачена має неповнолітніх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно з п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Оскільки ОСОБА_2 скоїла умисний злочин, який не є тяжким або особливо тяжким, і на день набрання чинності Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року зазначеного Закону має двох дітей, яким не виповнилося 18 років та просить застосувати до неї амністію, тому суд вважає, що її слід звільнити від відбування призначеного покарання.

Цивільний позов Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Хмельницької дирекції про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2464 грн.72 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки вона заподіяна злочинними діями обвинуваченої ОСОБА_2

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обслуговувати товарно-матеріальні цінності строком на один рік.

На підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 8 квітня 2014 року звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Хмельницької дирекції (р/р2600930110101 в Хмельницькому обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк", МФО МФО 315784, код 21344146) матеріальну шкоду в сумі 2464 грн.72 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Старокостянтинівський райсуд.

Суддя