Рішення № 4221854, 20.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.07.09 р. Справа № 14/164

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, ЄДРПОУ 21560766,

м.Київ

до відповідача Державного підприємства „Артемвугілля”, ЄДРПОУ 32270533,

м.Горлівка

про стягнення 23559 грн. 35 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Войшель А.В.-юрисконсульт

від відповідача: Бабаєв В.В.-юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Державне підприємство „Артемвугілля”, м.Горлівка, про стягнення заборгованості в сумі 23559,35 грн., у тому числі основний борг в сумі 22318,42 грн., пеня в сумі 390,12 грн., інфляція в сумі 753,27 грн. та три проценти річних в сумі 97,54 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про надання телекомунікаційних послуг №766-7/803620-488 від 01.08.2007р., акти здавання-приймання наданих послуг, рахунки, розрахунок суми позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 17.07.2009р. №09-553 повідомив суд про правомірність нарахування позивачем основного боргу, інфляції та трьох процентів річних. Одночасно, у зв’язку з відсутністю вини відповідача у невиконанні зобов’язань перед позивачем, тяжким матеріальним становищем відповідач проти позовних вимог про стягнення пені заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

01.08.2007р. між сторонами був підписаний договір №766-7/803620-488, предметом якого є взаємне надання сторонами телекомунікаційних послуг у точках взаємоз’єднання мереж, організованих для пропуску міжміського та міжнародного телефонного трафіку в м.Горлівка Донецькій області, а також порядок та умови розрахунків за ці послуги.

Згідно з умовами вказаного договору позивач прийняв на себе зобов’язання надавати послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку (телефонні розмови та факсимільний зв’язок у межах області і України, телефонні розмови та обмін іншими повідомленнями з абонентами мереж операторів рухомого (мобільного) зв’язку з використанням кодів їх мереж) та інші телекомунікаційні послуги перераховані у п.п.1.2, 1.3 п.1 договору.

Як встановлено судом, за умовами договору №766-7/803620-488 від 01.08.2007р. позивачем за період з вересня 2008р. по січень 2009р. були надані відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 22318,42 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Факт надання позивачем телекомунікаційних послуг підтверджується актами здавання-приймання основних загальнодоступних та інших основних послуг міжміського та міжнародного телефонного зв’язку від 30.09.2008р., 31.10.2008р., 30.11.2008р., 31.12.2008р. та 31.01.2009р., копії яких надані до матеріалів справи, та з боку відповідача не заперечується.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до п.3.11 договору №766-7/803620-488 від 01.08.2007р. кожного місяця, починаючи з початку дії договору, але не пізніше 7 числа місяця, що настає за звітним, позивач на підставі даних тарифікації надає відповідачу інформацію про надані послуги, на підставі якої визначається вартість цих послуг. Позивач до 7 числа кожного місяця надсилає відповідачу акти здавання-приймання наданих послуг за кожним їх видом за формою, наведеною в додатках №9 та №10.

Підписані сторонами акти здавання-приймання наданих послуг є достатньою підставою для надсилання сторонами рахунків на оплату наданих послуг. До 10 числа місяця, що настає за звітним, сторони надсилають одна одній рахунки за надані у звітному періоді телекомунікаційні послуги відповідно до умов договору (п.3.12 договору).

Відповідно до п.3.13 договору №766-7/803620-488 від 01.08.2007р. оплата сторонами рахунків проводиться протягом 20 днів з дати направлення рахунків, але не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду. Рахунки за отримані послуги сплачуються шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок.

Позивачем з урахуванням підписаних сторонами актів здавання-приймання наданих послуг за період з вересня 2008р. по січень 2009р. були виставлені відповідачу рахунки №09-06206-263584 від 30.09.2008р., №09-06206-266589 від 31.10.2008р., №09-06206-269230 від 30.11.2008р., №09-06206-271910 від 31.12.2008р., №09-06206-274452 від 31.01.2009р.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 22318,42 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 06.11.2008р. по 16.02.2009р. нараховано та пред’явлено до стягнення три проценти річних в сумі 97,54 грн. та інфляцію в сумі 753,27 грн. за період з листопада 2008р. по січень 2009р.

Згідно п.4.2 договору №766-7/803620-488 від 01.08.2007р. позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 390,12 грн. за період з 06.11.2008р. по 06.02.2009р.

Розрахунок суми пені, інфляції та трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 17.07.2009р. №09-553 повідомив суд про правомірність нарахування позивачем основного боргу, інфляції та трьох процентів річних. Одночасно, у зв’язку з відсутністю вини відповідача у невиконанні зобов’язань перед позивачем, тяжким матеріальним становищем відповідач проти позовних вимог про стягнення пені заперечує.

Суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає, враховуючи, що відсутність коштів ніяким чином не звільняє відповідача від обов’язку виконати свої зобов’язання перед позивачем та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язання.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у випадках порушення ним правил господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань.

За приписом ст.594 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 4.2 договору №766-7/803620-488 від 01.08.2007р. сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати послуг, що надаються за цим договором, сторона – боржник повинна сплатити пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день затримки платежу, включаючи день оплати.

Таким чином, внаслідок підписання договору №766-7/803620-488 від 01.08.2007р. відповідач погодився з розміром та можливістю застосування до нього штрафних санкцій.

У відповідності з ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки /штрафу, пені/, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила забов’язання.

Тобто, суд має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки, але при цьому повинен взяти до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Проте, відповідного клопотання про зменьшення заявленої до стягнення суми пені відповідачем заявлено не було.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 23559,35 грн., у тому числі основний борг в сумі 22318,42 грн., пеня в сумі 390,12 грн., інфляція в сумі 753,27 грн. та три проценти річних в сумі 97,54 грн., підлягають задоволенню в повній сумі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ до Державного підприємства „Артемвугілля”, м.Горлівка про стягнення заборгованості в сумі 23559 грн. 35 коп., у тому числі основний борг в сумі 22318 грн. 42 коп., пеня в сумі 390 грн. 12 коп., інфляція в сумі 753 грн. 27 коп. та три проценти річних в сумі 97 грн. 54 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Артемвугілля”, м.Горлівка на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ основний борг в сумі 22318 грн. 42 коп., пеню в сумі 390 грн. 12 коп., інфляцію в сумі 753 грн. 27 коп. та три проценти річних в сумі 97 грн. 54 коп., всього заборгованість в сумі 23559 грн. 35 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 235 грн. 59 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 20.07.2009р.

Суддя