Рішення № 42218037, 26.12.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/3533/13 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/783/5007/14 Доповідач в 2-й інстанції: Монастирецький Д. І.

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Монастирецького Д.І.,

суддів: Копняк С.М., Шеремети Н.О.,

секретаря Матяш С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося в суд з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на його користь заборгованість по кредитному договору на загальну суму 241 564,77 грн. та судовий збір в розмірі 2 415,65 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10 вересня 2008 року між Акціонерним комерційним Банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1301/0908/88-162, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 50 000,00 дол. США з розрахунку 12,50 % річних за користування кредитом, на строк з «10» вересня 2008 року по «09» вересня 2018 року. 25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному Кредитному договору. Виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 1301/0908/88-162-Р-2 від «10» вересня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та гр. ОСОБА_5 (Поручитель), ОСОБА_2 (Боржник), та Договору поруки № 1301/0908/88-162-Р-1 від «10» вересня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та гр. ОСОБА_4 (Поручитель), ОСОБА_2 (Боржник). Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 03.09.2013 року за Відповідачем наявна заборгованість у сумі: 241 564,77 грн.

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 ОСОБА_5 (2902308 на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором № 1301/0908/88-162 від 10.09.2008 року у розмірі 241 564,77 грн. (двісті сорок одна тисяча п'ятсот шістдесят чотири гривні 77 коп.).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р НОМЕР_1) понесені позивачем судові витрати у розмірі 2 415,65 грн.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального і матеріального права, судом невірно було встановлено та не досліджено всіх обставин справи. Зазначає, що його довіритель був позбавлений можливості подати докази та заперечення проти позову, оскільки про час і місце судового засідання, у якому було ухвалене оскаржуване рішення та про інші судові засідання, які відбувалися по цій справі його не було належним чином повідомлено. Крім цього, копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками для відповідача не надсилалися та не були ним отримані, чим було порушено його право на судовий захист. Звертає увагу на те, що Банк не надав суду доказів, що підтверджують розмір збитків, завданих Банку неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань та вважає, що сума стягнення боргу по рішенню суду є неправильною. Судом не враховано наявність обставин, які мають істотне значення, що підтверджують ненавмисний характер невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, а саме скрутне матеріальне становище. Просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 березня 2014 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення їм поштових відправлень (а.с. 119, 120, 121, 122, 129,130, 131), в судове засідання апеляційної інстанції вдруге не з'явилися, причину своєї неявки суду не повідомили, матеріалів справи достатньо для розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Частиною 1 ст. 292 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором.

Захист цивільних прав це передбачені законом або договором способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Частинами першою та другою ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку, або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Крім того, важливим є визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин. Саме визначення цих правовідносин дає можливість суду остаточно визначитись, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з вимог ст. ст. 10, 214, 215 ЦПК України, суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом, та встановлювати у рішенні обставини справи (в тому числі пропущення позовної давності), характер правовідносин сторін, правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин, навести мотиви прийнятого рішення: встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої наступне.

10 вересня 2008 року між Акціонерним комерційним Банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 1301/0908/88-162, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 50 000,00 дол. США з розрахунку 12,50 % річних за користування кредитом на строк з «10» вересня 2008 по «09» вересня 2018 року.

25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований за № 1306, 1307 від 25 травня 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_7). Таким чином, керуючись Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора. Отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань, АТ «Дельта Банк» набув права вимоги і по даному Кредитному договору.

Згідно п. 3.1. Договору, позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок № НОМЕР_2 щомісяця, через касу Банку згідно додатку № 1, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору, проценти за користування Кредитом нараховуються виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення.

Згідно п. 3.10. Договору, у випадку порушення умов Кредитного договору та/або умов Іпотечного договору, вимога про виконання порушеного зобов'язання направляється Банком Позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання Банком за адресою Позичальника, зазначеною в реквізитах Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане Позичальником особисто у Банку.

Відповідно до п. 3.10. Договору Банком 30.04.2013 року на адресу Позичальника було направлено повідомлення про порушення основного зобов'язання з вимогою його виконання.

Виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 1301/0908/88-162-Р-2 від «10» вересня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та гр. ОСОБА_5 (Поручитель), ОСОБА_2 (Боржник), згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором № 1301/0908/88-162 від «10» вересня 2008 року. Відповідальність Поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за Договором. Поручитель і Боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність, а Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.

Також виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 1301/0908/88-162-Р-1 від «10» вересня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та гр. ОСОБА_4 (Поручитель), ОСОБА_2 (Боржник), згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором № 1301/0908/88- 162 від «10» вересня 2008 року. Відповідальність Поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за Договором. Поручитель і Боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність, а Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.

Відповідно до п. 2 Договору поруки відповідальність Поручителя і позичальника є солідарною.

Позичальник умови Кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов Кредитного договору. Аналогічні досудові вимоги 30.04.2013 року були направлені і поручителям ( а.с. 28-34 ).

Оскільки зобов'язання належним чином не виконувалось, станом на 03.09.2013 року виникла заборгованість у сумі: 241 564,77 грн.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 20.11.2013 року вбачається, що у жовтні 2013 року відповідачем було проведено останній платіж, яким лише частково було погашено заборгованість за наданий кредит (а.с. 64) у зв'язку з чим сума заборгованості становить 30370,78 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на вищевказану дату дорівнює 242750 грн., оскільки курс долара США до однієї гривні становив 7,9929 грн.

Отже загальна сума боргу по заявленому позову, яка підлягає до задоволення, в межах заявлених позовних вимог, становить 241 564,77 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Згідно цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошима, боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 530 ч. 1 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

За наведених обставин суд першої інстанції правильно - керуючись умовами договору та ст. ст. 526, 530, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України ухвалив рішення про стягнення заборгованості за кредитом, оскільки зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Постановляючи рішення про солідарне стягнення вказаної заборгованості із боржника та поручителів, судом першої інстанції крім умов договору враховані також норми ст. ст. 553, 554 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Разом з тим, суд першої інстанції помилково стягнув солідарно з відповідачів у користь позивача судовий збір, оскільки відповідно до ст. ст. 541, 543 ЦК України передбачена солідарна відповідальність лише за виконання обов?язку, який встановлений законом або договором, а тому з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» слід стягнути понесені ним судові витрати порівну з кожного - по 805,22 грн.

Тому рішення районного суду в цій частині підлягає зміні - викладенню в новій редакції.

Будь-яких належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтом не представлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305 ч. 2, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. 4, 313, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 березня 2014 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р НОМЕР_1) понесених позивачем судових витрат у розмірі 2415,65 грн. змінити, виклавши його в наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р НОМЕР_1) порівну з кожного - по 805,22 грн. (вісімсот п'ять гривень 22 копійки) понесених позивачем судових витрат.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Монастирецький Д.І.

Судді: Копняк С.М.

Шеремета Н.О.