Вирок № 42217960, 29.12.2014, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа №459/3439/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2014 року Червоноградський міський суд Львівської області

у складі: головуючого судді Новосада М.Д.

при секретарі Смолій О.Я.

з участю: прокурора Пастуха А.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Червонограді кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140150001146 від 05.07.2014 року про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого, освіта середня-технічна, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого: -

- 31.01.1994 року засуджений Червоноградським міським судом за ст. 206 ч. 2, 19, 140 ч.2, 144 ч.3 КК України (в редакції КК 1960 року) до 3 років позбавлення волі,

- 02.06.1999 року тим же судом за 141 ч.2, 193 ч.3, 42 КК України (в редакції КК 1960 року) до 2 років позбавлення волі,

- 25.12.2000 року тим же судом за ст. 206 ч.1 КК України (в редакції КК 1960 року) до 1 року та 6 місяців позбавлення волі,

- 21.02.2005 року тим же судом за ст. 15, 186 ч. 3, 186 ч.2, 122 ч.1, 70 КК України до 4 років та 6 місяців позбавлення волі,

- 17.09.2010 року тим же судом за ст. 296 ч.1КК України до покарання у виді штрафу 8500 гривень,

- 13.02.2013 року тим же судом за ст. 190 ч.2 КК України до обмеження волі на 1 рік, постановою Долинського районного суду Ів.- Франківської області від 20.11.2013 року невідбуту частину покарання замінено на 240 (двісті сорок) годин громадських робіт,

про обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 04.07.2014 року, о 21:00 год. шляхом вільного доступу зі сходів будинку, що по АДРЕСА_2, таємно викрав належний ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Нокіа -112», ІМЕІ: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2, в якому була сім картка мобільного оператора «Лайф» НОМЕР_3 вартістю 10 грн., на балансі якої було 15 грн., сім картка оператора «МТС» вартістю 10 грн., номер якої невідомий, після чого із викраденим втік. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 435 грн.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних на особу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину свою у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, підтвердив, що наведені в обвинувачені обставини дійсно мали місце. Вказав, що 04.07.2014 р. на сходах будинку по АДРЕСА_2 виявив мобільний телефон, який в подальшому таємно викрав і продав таксистові. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 подала до суду заяву в якій вказала, що матеріальна шкода їй відшкодовано повністю, претензії матеріального та морального характеру до обвинуваченого відсутні.

Оцінюючи всі здобуті по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчиненій повторно, у судовому засіданні доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Щире каяття у вчиненому та відшкодування матеріальної шкоди потерпілій, як обставини, що пом'якшують його покарання.

Рецидив злочинів, як обставину, що обтяжує його покарання.

Разом з тим суд враховує і особу обвинуваченого, що є середнього віку, не працює, характеризується посередньо.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 лише в умовах його ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді арешту.

Керуючи ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком 4 (чотири) місяці.

На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 13.02.2013 року, де відповідно до п.4 ч.1 ст. 72 КК України, 1 дню арешту відповідають 8 годин громадських робіт та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотири) місяці 15 (п'ятнадцяти) днів арешту.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий:М. Д. Новосад