Рішення № 4221789, 18.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/263

18.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Целтнієкс»

До Дочірнє підприємство «Капітель»

про стягнення 35384,66 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - Єрьомін О.В. –представник за довіреністю від 12.01.2009р.

Від відповідача - не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості 35384,66 грн. за оплачені, але не виконані роботи по договору підряду № 09-06 від 05.06.2006р., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –353,85 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу - 312,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009р. було порушено провадження в справі № 47/263 та призначено її до розгляду на 02.06.2009р., а ухвалою від 02.06.2009р. було відкладено до 18.06.2009р.

В судовому засіданні 18.06.2009р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що позивачем на виконання умов договору підряду № 09-06 від 05.06.2006р. було перераховано авансовий платіж в сумі 500000,00 грн., але відповідачем було виконано робіт на суму 93385,40 грн., передано матеріалів на суму –16229,94 грн., повернення авансу на суму 220000,00 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає –35384,66 грн. Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення штрафних санкції, за порушення строків виконання умов договору.

Представник відповідача в судові засідання 02.06.2009р., 18.06.2009р. не з’явився, відзив та витребувані судом документи - не надав, причини неявки представників суду не повідомив. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Також, суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2006р. між відповідачем –Дочірнє підприємство «Капітель», як підрядником, та позивачем ЗАТ «Целтнієкс», правонаступником якого відповідно до статуту є - ТОВ «Целтнієкс»як генпідрядником, було укладено Договір підряду № 09-06, який підписано повноважними представниками підрядника та генпідрядника, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого, генпідрядник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання за кошти генпідрядника виконати своїми силами, засобами, із своїх матеріалів будівельно-монтажні роботи.

Умовами договору Договір підряду № 09-06 від 05.06.2009р., сторони погодили, що платіж за роботи, здійснюється за фактично виконані роботи з урахуванням авансування, яке забезпечує виконання робіт (п. 3.1), генпідрядник зобов’язується оплатити підряднику аванс на виконання робіт в розмірі 500000,00 (п’ятсот тисяч гривень 00 коп.), протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору (п. 3.2), термін виконання робіт становить 91 календарний день відповідно до календарного графіку виконання робіт, який є невід’ємною частиною договору, з дня отримання авансу відповідно до п. 3.2 договору та за умови належного виконання генпідрядником умов договору (п. 4.1).

Відповідно до виписки з банку по особовому рахунку ЗАТ «Целтнієкс», позивач на виконання умов договору підряду № 09-06 від 05.06.2006р., 13.06.2006р. перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 500000,00 грн.

14.07.2006р. позивач направив на адресу відповідача лист № 510 від 14.07.2006р., яким повідомив відповідача про те, що останній порушує умови договору підряду № 09-06 від 05.06.2006р., щодо графіку виконання робіт.

16.07.2006р. відповідач направив на адресу позивача відповідь на лист № 510 від 14.07.2006р., яким визнав відставання від затвердженого графіку робіт.

21.07.2006р. позивач направив на адресу відповідача лист № 518, яким вимагав у зв’язку з порушенням умов договору роботи припинити, підготувати акти виконаних робіт, передати закуплені матеріали, повернути залишок авансу.

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт по договору підряду № 09-06 від 05.06.2006р., а саме: № 1 за липень 2006р. від 07.08.2006р. на суму 1278,00 грн., № 2 за липень 2006р. від 08.11.2006р. на суму 25526,40 грн., № 3 за липень 2006р. від 08.11.2006р. на суму 63024,00 грн., № 4 за червень 2006р. від 08.11.2006р. на суму 3557,00 грн. підписаних повноважними представниками позивача (генпідрядника) та відповідача (підрядника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчена копія яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість виконаних відповідачем та прийнятих позивачем робіт складає –93385,40 грн.

Відповідно до видаткових накладних, відповідач передав позивачу матеріали на суму 16229,94 грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 09.11.2006р. по договору підряду № 09-06 від 05.06.2006р., підписаного повноважними представниками позивача (генпідрядника) та відповідача (підрядника), станом на 09.11.2006р. сальдо на користь позивача складає –256236,17 грн.

Відповідно до виписок з банку по особовому рахунку позивача, відповідач здійснив повернення авансу по договору підряду № 09-06 від 05.06.2006р. на загальну суму –220000,00 грн.

Як зазначив позивач у позові, позивачем на виконання умов договору підряду № 09-06 від 05.06.2006р. було перераховано авансовий платіж в сумі 500000,00 грн., але відповідачем було виконано робіт на суму 93385,40 грн., передано матеріалів на суму –16229,94 грн., повернення авансу на суму 220000,00 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –35384,66 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1 статі 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 665 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, ч. 1 - зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; ч.2 - Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як генпідрядник, на виконання умов договору підряду № 09-06 від 05.06.2006р. перерахував відповідачу, як підряднику 500000,00 грн. авансового платежу, що підтверджується платіжним дорученнями. В свою чергу, відповідач, як підрядник, не виконав в повному обсязі роботи передбачені умовами договору підряду № 09-06 від 05.06.2006р., а лише частково було виконано роботи на суму 93385,40 грн., передано матеріалів на суму –16229,94 грн., та частково повернено аванс на суму 220000,00 грн. Доказів виконання робіт або повернення авансу на суму –35384,66 грн., суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми в розмірі 35384,66 грн. (500000,00 (аванс) –220000,00 (сума повернута відповідачем) –93385,40 (сума виконаних робіт) –16229,94 (вартість повернених матеріалів) = 35384,66 грн.), що є авансовим платежем за договором підряду № 09-06 від 05.06.2006р. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме: 35384,66 грн. суму заборгованості.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 47, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Капітель»(код ЄДРПОУ 252811226098, місцезнаходження: 03039, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 60; поштова адреса: 03026, м. Київ, Пирогова, вул. Ставкова, 2, п/р 26007700000801 у Шевченківській філії АКБ «Київ», МФО 380805), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Целтніекс»(код ЄДРПОУ 31171890, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 10, оф. № 83, р/р 26005121164 в КРД ВАТ Райфайзен банк Аваль», МФО 380805) суму заборгованості – 35384 (тридцять п’ять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 66 коп., а також 353 (триста п’ятдесят три) грн. 85 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Станік С.Р.

Підписано: 27.07.2009р.