Ухвала суду № 42216872, 18.12.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/5189/14 Головуючий у 1 інстанції: Чемодурова Н.О.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Науково-дослідницький інститут високих напруг» на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Науково-дослідницький інститут високих напруг» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначав, що він працював у відповідача з 16 травня 1975 року по 03 квітня 2012 року, з 24 жовтня 2005 року по день звільнення займав посаду фрезерувальника шостого розряду на ділянці механічної обробки. 03 квітня 2012 року він був звільнений з посади на підставі ст. 38 КЗпП України. На час звільнення відповідач не виплатив всіх сум,

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд, стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 1 861 грн. 17 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 03.04.2012 року по день винесення рішення в розмірі 60169 грн. 20 коп., моральну шкоду у розмірі 1 500 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 400 грн.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 жовтня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1 861 гри. 17 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.04.2012 року по 08.10.2014 рік в розмірі 60 169 грн. 20 коп., моральну шкоду в розмірі 500 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 146 грн. 16 коп.. а всього 62 676 грн. 53 коп.

Стягнуто з державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» на користь держави на р/р 31210206700075, банк отримувача -ГУ ДКСУ у Донецькій області, отримувач - Слов'янське УК (Слов'янськ), код отримувача -37803368, МФО - 834016, код класифікації доходів бюджету - 22030001 судовий збір у сумі 863 гри. 90 коп.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ДП «Науково-дослідницький інститут високих напруг» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на 07 серпня 2014 року заборгованість по заробітній платі позивача становить 1 861 грн. 17 коп., що підтверджується довідкою № 03-25 від 18 серпня 2014 року та сторонами не оспорюється.

За ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Суд першої інстанції правильно визначив, що порушення справи про банкрутство відповідача та затвердження реєстру боржників, до якого включений і позивач ОСОБА_3 не є остаточним рішенням про стягнення цієї заборгованості, та не позбавляє позивача звернення до суду за захистом порушених прав. Крім того, позивач ставив питання і про відшкодування моральної шкоди, факт та розмір якої відповідачем оспорюється.

Суд також надав правильну правову оцінку запереченням щодо пропуску строку звернення позивача з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди, пославшись на рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року по справі № 1-5/2012 р. в частині ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, про застосування тримісячного строку звернення до суду щодо стягнення моральної шкоди, за яким наведений строк обраховується з моменту фактичного розрахунку із працівником. В даному випадку фактичний розрахунок дотепер не проведений. За роз'ясненнями п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", на які також правильно послався суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. До того ж, частиною п'ятою ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. За структурою КЗпП України ст. 117, якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відноситься до розділу VII "Оплата праці" вказаного Кодексу. Отже, виплата за затримку розрахунку при звільненні, яка пов'язана з трудовими правовідносинами, є оплатою праці, а тому положення наведеного вище Закону України на ці правовідносини не поширюються.

Судом було зроблений правильний розрахунок обчислення середнього заробітку, моральна шкода, завдана працівникові визначена з урахуванням вимог розумності та справедливості а також чинного національного та міжнародного законодавства.

Мотивованими та обґрунтованими є висновки суду щодо стягнення судових витрат.

Таким чином, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачем у відповідності із процесуальним законом, і керувався принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Наведені вище обставини свідчать про те, що суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення, вірно проаналізував норми закону та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З оглялу на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задвоовлення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідницький інститут високих напруг» відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 жовтня 2014 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: