Рішення № 4221634, 23.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.09 Справа№ 32/110

Суддя Сухович Ю.О. розглядаючи матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства „Долмарт Україна”, м.Київ.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Делікат Лайн” в особі Філії №1, м.Львів.

про стягнення 39 667,21 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Різник А.О. –представник (довіреність „1131/08 від 19.02.2009р.).

від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Дочірнє підприємство „Долмарт Україна”, м.Київ звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „Делікат Лайн” в особі Філії №1, м.Львів з позовом про стягнення 39 667,21 грн., з яких 37 897,95 грн. основний борг, 1 769,26 грн. пеня.

Ухвалою суду від 18.05.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.06.2009р. Розгляд справи було відкладено на 23.06.2009р. Рішення прийнято 23.06.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 10.06.2009р. подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу, крім того подав клопотання вих. №048/09 від 09.06.2009р. про уточнення суми заборгованості, в зв»язку з частковою проплатою відповідачем боргу на суму 7 249,99 грн., просив суд стягнути 28 914,96 грн. основної заборгованості, 1 769,26 грн. пені та судові витрати по справі.

В судовому засіданні 23.06.2009р. представник позивача подав клопотання вих..№066/09 від 22.06.2009р. про уточнення позовних вимог в якому просить стягнути з відповідача 28 307,78 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 419,73 грн. пені за невиконання відповідачем своїх зобов»язань та судові витрати.

Крім того, представник позивача надав суду акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2009р. по 19.06.2009р. підписаний сторонами згідно якого борг відповідача становить 28 307, 78 грн.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, проти позову не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Станом на 23.06.2009р. заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи від нього не надходили, відтак суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд,-

встановив:

01.01.2008р. між Дочірнім підприємством Долмарт-Україна»(постачальник) в особі директора Крістіни Ксініас та Філією № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Делікат Лайн»(покупець) в особі директора філіалу Коренєва Сергія Джерменовича, який діє на підставі доручення ВКС № 177585 від 10.12.2007р. посвідченого нотаріусом Нарохою О.В. та Положення про філію, було укладено договір поставки № 316108 (далі по тексту –договір) згідно якого постачальник постачає, а покупець приймає та зобов»язується оплатити на умовах, визначних даним договором товар в асортименті, кількості і по цінам, вказаним в накладних, які свідчать про передачу-прийом товару від продавця до покупця і є невід»ємною частиною договору. Сукупність усіх сум, вказаних в накладних за поставлений товар є ціною даного договору.

Відповідно до п.3.3. договору постачальник постачає товар покупцю на умовах відстрочки платежу строком на 60 календарних днів з моменту поставки товару. Товарний кредит не може перевищувати сто п»ятдесять тисяч гривень, поставка товару понад встановлений товарний кредит не здійснюється.

Згідно протоколу розбіжностей № 01 підписаного сторонами до договору, було погоджено, що відстрочка оплати товару становить 75 днів.

Відповідно до п.3.5. договору у випадку затримки оплати товару, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми відповідної накладної за кожний день прострочки платежу.

Між сторонами було підписано додаток № 02 до договору в якому було вказано уповноважених відповідачем осіб на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на суму 72 101,63 грн. згідно наступних накладних: №Д-00144 від 15.01.08 на сум 9 952,68 грн., № Д-01279 від 18.03.08 на суму 7150,01 грн., № Д-02526 від 27.05.08 на суму 23 180,00 грн., № Д-02687 від 12.06.08 на суму 4 167,04 грн., № Д-04017 від 03.07.08 на суму 3968,05 грн., №Д-04099 від 03.07.08 на суму 164,30 грн., № Д-04415 від 23.07.08 на суму 1607,26 грн, № Д-04602 від 06.08.08 на суму 1170,94 грн.,№ Д-04800 від 18.08.08 на суму 3 532,85 грн., № Д-04951 від 28.08.08 на суму 2 948,48 грн., № Д-05146 від 17.09.08 на суму 3 792,66 грн., № Д-05592 від 08.10.08 на суму 2 899,85 гри., № Д-05766 від 21.10.08 на суму 2 210,51 грн., № Д-06031 від 30.10.08 на суму 1808,84 грн., № Д-06409 від 18.11.2008р. на суму 3 548,16 грн.

Зважаючи на умови п.3.3 договору, строк повного розрахунку за весь товар закінчився 31.01.2009р.

Позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 1169/08 від 27.11.2008р. на яку було отримано відповідь вих. № 402 від 16.12.2008р. про визнання відповідачем боргу, та поясненням, що прострочення виконання зобов»язання по оплаті сталося в зв»язку з скрутним фінансовим становищем, яке зумовлено світовою фінансовою кризою, призупиненням надання кредитних послуг банками. Відповідач зобв»язувався погасити заборгованість у короткі строки.

Станом на 13.04.2009р. (дата позовної заяви) відповідач розрахунок за товар здійснив частково на суму 34 203,68 грн., відтак борг станом на 13.04.2009р. становив 37 897,95 грн.

Під час розгляду справи судом, відповідач частково сплатив борг, відтак станом на 23.06.2009р. основний борг становить 28 307,78 грн.

За прострочення відповідачем оплати за товар, позивач керуючись п. 3.5. договору нарахував пеню за період з 01.02.2009р. по 10.05.2009р., яка згідно поданого ним уточненого розрахунку становить 2 419,73 грн.

Отже заборгованість відповідача станом на 23.06.2009р. складає 30 727,51 грн. з яких 28 307,78 грн. основний борг та 2 419,73 грн. пеня.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627,628,629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Не допускається одностороння відмова від виконання договору чи зміна умов його виконання (ст.525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав. Факт поставки товару на суму 72 101,63 грн. підтверджується видатковими накладними №Д-00144 від 15.01.08 на сум 9 952,68 грн., № Д-01279 від 18.03.08 на суму 7150,01 грн., № Д-02526 від 27.05.08 на суму 23 180,00 грн. № Д-02687 від 12.06.08 на суму 4 167,04 грн., № Д-04017 від 03.07.08 на суму 3968,05 грн., №Д-04099 від 03.07.08 на суму 164,30 грн., № Д-04415 від 23.07.08 на суму 1607,26 грн, № Д-04602 від 06.08.08 на суму 1170,94 грн.,№ Д-04800 від 18.08.08 на суму 3 532,85 грн., № Д-04951 від 28.08.08 на суму 2 948,48 грн., № Д-05146 від 17.09.08 на суму 3 792,66 грн., № Д-05592 від 08.10.08 на суму 2 899,85 гри., № Д-05766 від 21.10.08 на суму 2 210,51 грн., № Д-06031 від 30.10.08 на суму 1808,84 грн., № Д-06409 від 18.11.2008р. на суму 3 548,16 грн. та не заперечується відповідачем.

Факт часткової сплати відповідачем боргу підтверджується банківськими виписками долученими до матеріалів справи.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 23.06.2009р. сладає 28 307,78 грн., відображений в акті звірки взаєморозрахунків підписаним сторонами, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом п.3.5. договору встановлено, що у випадку затримки оплати товару, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми відповідної накладної за кожний день прострочки платежу.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня, яка згідно поданого позивачем уточненого розрахунку становить 2 419,73 грн.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення суми позовних вимог та поданого до неї розрахунку, є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 30 727,51 грн. з яких 28 307,78 грн. основний борг та 2 419,73 грн. пеня.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі сплаченій позивачем, оскільки часткова сплата боргу відбулась після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116, 121 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю з врахування заяви про зменшення позовних вимог.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делікат-Лайн», вул. Магістральна, 74-б, м.Запоріжжя (код ЄДРПОУ 25219917) в особі філії № 1, вул.Городоцька, 87-89, м.Львів (р/р 2600440004847 в Львівській філії ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 385468, код ЄДРПОУ 35627577) на користь Дочірнього підприємства «Долмарт Україна», бул.Лепсе, 4, м.Київ (р/р 26002380817081 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 19349691) 28 307,78 грн. основного боргу, 2 419,73 грн. пені, 396,67 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.