Рішення № 4221606, 27.07.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.09р.

Справа № 35/244-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації "Дніпрогаз",

м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський

агрегатний завод",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 526 048, 98 грн

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства

"Дніпропетровський агрегатний завод", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Дудка Д.В., нач.відділу по роботі з юр.особами, дов.№8юр від 31.12.2008р.

від відповідача - Радіонова А.А., представник, дов.№82/08 від 14.01.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача забор-гованість за поставлений природний газ та послуги з його транспорту-вання - 499 603,09 грн, пеню - 16 712,08 грн, інфляційні втрати - 7649,67 грн, 3% річних - 2 084,14 грн, посилаючись на договори №505/21/84265 від 01.01.2009р. та №505/21/83987 від 01.01.2009р.

10.07.2009р. позивач надав додаткові пояснення, в яких визначив, що пеня та річні нараховані за період прострочення з 06.02. по 23.04.2009р.

Представник позивача підтримав вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач проти вимог заперечує, вважає, що він не повинен оплачувати за спожитий в січні 2009р. природний газ за цінами, що встановлені Постановою НКРЕ України №57 від 29.01.2009р., оскільки відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили.

13.07.2009р. від відповідача надійшов зустрічний позов, в якому він просить визнати недійсним абзац 6 Додаткової угоди від 01.02.2009р. до Договору №505/21/84265 від 01.01.2009р. купівлі-продажу природного газу, обґрунтовуючи невідповідність вказаних положень додаткової угоди статті 58 Конституції України, посилаючись на Постанову НКРЕ України №57 від 29.01.2009р. та ст. 215 Цивільного кодексу України.

Позивач проти зустрічного позову заперечує, вважає, що угода відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки Постановою НКРЕ України №57 від 29.01.2009р. встановлені ціни на 2009р., тобто з 01.01. по 31.12.2009р. та сторони погодили в додатковій угоді застосування такої ціни з 01.01.2009р. Зазначає, що вказана його позиція підтверджена роз’ясненнями НКРЕ України та Міністерства юстиції України.

23.07.2009р. відповідачем заявлено клопотання про розстрочення сплати визнаної ним суми боргу 296 178,72 грн на один рік.

Представник позивача проти задоволення цього клопотання заперечував.

За клопотанням сторін строк вирашення спору продовжено до 31.07.2009р.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" (надалі позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський агрегатний завод" (надалі відповідач) були укладені договори №505/21/84265 від 01.01.2009р. купівлі-продажу природного газу строком дії до 31.12.2009р. з додатковою угодою від 01.02.2009р. та №505/21/83987 від 01.01.2009р. на транспортування природного газу з додатковою угодою від 02.03.2009р.

За умовами п. 1.1. договору №505/21/84265 від 01.01.2009р. позивач зобов’язався передати відповідачу у 2009 році природний газ для вико-ристання, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах договору. Пунктом 1.1. договору №505/21/83987 від 01.01.2009р. перед-бачено надання послуг позивачем по транспортуванню природного газу своїми транспортними мережами до входу в газову мережу відповідача. Відповідач зобов’язався прийняти, оплатити позивачу послуги з його транспортування.

На виконання умов договорів позивачем надано відповідачу послуги з постачання та транспортування природного газу в спірний період з січня 2009р. по березень 2009р. включно на загальну суму 980 320,41 грн, що підтверджується актами виконаних робіт за ці місяці, які підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками.

В зазначених актах вартість газу визначена за ціною, що узгоджена сторонами в додатковій угоді від 01.02.2009р. та відповідає встановленій Постановами НКРЕ України №57 від 29.01.2009р. та №195 від 19.02.2009р. «Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік»

Відповідач в зустрічному позові просить визнати частково недійсними умови додаткової угоди від 01.02.2009р. в частині часу застосування нових цін.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладе-но учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бу-ти на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Підстави недійсності правочину також встановлені ст. 215 Цивільного кодексу України, зокре-ма, якщо правочин не відповідає вимогам, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як на підставу недійсності оспорюваної умови додаткової угоди відповідач посилається на статтю 58 Конституції України, згідно якої за-кони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність осо-би. Разом з тим, Конституцією України гарантується свобода підприєм-ницької діяльності. Статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України перед-бачено, що сторони є вільними в укладанні договору, визначенні його умов, тощо.

В додатковій угоді від 01.02.2009р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств, визначено, що дана додаткова угода поширює свою дію на період з 01.01.2009р. Вказане не суперечить положенням ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України відповідно до яких сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

З огляду на викладене, відсутні підстави для визнання абзацу 6 додаткової угоди від 01.02.2009р. недійсним, та в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

За умовами п.п. 5.1., 5.8. договору №505/21/84265 від 01.01.2009р. та п.п 6.1., 6.3. договору №505/21/83987 від 01.01.2009р. оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться 100% попередньою оплатою грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача. Остаточний розрахунок повинен здійснюватись до 5 числа місяця наступного за звітним відповідно до актів приймання-передачі.

Відповідач за газ та надані послуги розрахувався частково в сумі 480 717,32 грн, заборгованість становить 499 603,09 грн, що підтверджується розрахунком позивача та доведено матеріалами справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти госпо-дарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідально до закону, ін-ших правових актів, договору. До виконання господарських договорів за-стосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з ураху-ванням особливостей, передбачених господарським кодексом України. Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати цієї заборгованості на момент розгляду справи суду не надано та вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 6.2. договору №505/21/84265 від 01.01.2009р. та п.7.1. договору №505/21/83987 від 01.01.2009р. при проведенні несвоєчас-них розрахунків за спожитий природний газ та послуги з його тран-спортування відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Пеня з врахуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ за період прострочення платежів з 06.02.2009р. по 23.04.2009р. становить 16 712,08 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з урахуванням індексів інфляції за лютий –березень 2009р. становлять 7649,67 грн, 3% річних за період прострочення оплати з 06.02.2009р. по 23.04.2009р. – 2084,14 грн.

Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. За приписами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою може розстрочити або відстрочити виконання рішення. В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В своєму клопотанні відповідач не наводить виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду та обставин, які нададуть йому виконати рішення суду в подальшому, не надав жодних доказів на їх підтвердження. Отже, у суду відсутні підстави для розстрочення виконання рішення суду

Керуючись ст. ст. 44, 49, 60, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 207 Господарського кодексу України, ст. ст. 203, 215, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський

агрегатний завод" – 49052, м. Дніпропетровськ, вул. Щепкіна, буд.53, код ЄДРПОУ 14311614 (п/р 26007310192 в ДФ АКБ «Форум»», МФО 306876) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопос-тачанню та газифікації "Дніпрогаз" –49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860 (п/р 26000060007314 в КБ «Приватбанк», МФО 305299) борг - 499 603,09 грн (чотириста дев’яносто дев’ять тисяч шістсот три грн 09 коп), пеню –16 712,08 грн (шістнадцять тисячі сімсот дванадцять грн 08 коп), інфляційні втрати –7 649,67 грн (сім тисяч шістсот сорок дев’ять грн 67 коп), 3% річних –2084,14 грн (дві тисячі вісімдесят чотири грн 14 коп), витрати по сплаті державного мита –5 260,49 грн (п’ять тисяч двісті шістдесят грн 49 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –312,50 грн (триста дванадцять грн 50 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано 24 липня 2009 р.