Рішення № 4221553, 06.07.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2009 р.

Справа № 17/39-864

Господарський суд Тернопільської області

судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Лучко Р.М.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль

до відповідача Петриківської сільської ради, с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення 30738,46 грн. збитків

За участю представників сторін:

Позивача: Сушко А.С., гол. спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 2/324 від 01.06.07р.;

Відповідача: не з»явився

Прокурор: Янків В.В., старший помічник міжрайонного природоохоронного прокурора, посвідчення № 49 від 20.08.08р.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу та прокурору роз’яснено права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу судом не здійснювалася.

Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор Тернопільської області звернувся до господарського суду Тернопільської області 08.05.2009р. з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль, до відповідача –Петриківської сільської ради, с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 30738,46 грн. збитків, заподіяних порушенням правил складування, розміщення та утилізації відходів.

Позов обґрунтовується актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 26.03.2008р.; претензією № 1-1/1118 від 22.05.2008р.; розрахунком розміру відшкодування збитків; протоколом № 002552 від 31.03.2008р. про адміністративне правопорушення; постановою № 002552 від 31.03.2008р. про накладення адміністративного стягнення; іншими матеріалами.

В судовому засіданні, призначеному вперше на 02.06.2009р. оголошувалася перерва в порядку ст. 77 ГПК України до 10:40 год. 23.06.2009р. та 15:00 год. 06.07.2009р. у зв’язку з необхідністю представлення сторонами додаткових документів, на підтвердження заявлених вимог та заперечень, а також для оголошення повного тексту судового рішення.

Після перерви представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Прокурор, та з огляду на відсутність заперечень, позивач в судових засіданнях підтримали позовні вимоги повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач письмово відзиву на позов не надав. Разом з тим, його представник в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що земельна ділянка недіючого піщаного кар’єру, площею 4,1 га, в якому виявлено контролюючим органом несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів, знаходиться за межами населеного пункту села Петриків, а тому сільська рада не може нести відповідальність у вигляді відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу. На підтвердження своїх доводів відповідачем надано копію рішення двадцятої сесії четвертого скликання Петриківської сільської ради № 367 від 28.07.2005 року «Про внесення корективів в межі населеного пункту», та копії листів № 02-825 від 18.06.2009 року Тернопільської обласної ради, № 02 від 05.01.2006 р. щодо вирішення питання включення в межі села земель резервного фонду Петриківської сільської ради з метою їх індивідуальної забудови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, думку прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановив:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 361 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №548 від 19.12.2006р., є спеціальним підрозділом мінприроди, одним із основних завдань якого у відповідності до абзацу ’’б’’п.п. 1 п. 4 цього Положення є здійснення державного контролю за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами.

- 26 березня 2008 року працівником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Глущенко М.Г., який діяв на підставі направлення на проведення позапланової перевірки №52 від 24.03.2008р., в присутності сільського голови села Петриків Тернопільського району Батька М.Г. проведено перевірку на предмет дотримання Петриківською сільською радою вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено Акт перевірки.

Як випливає з матеріалів справи, зокрема акту перевірки, на території Петриківської сільської ради виявлено несанкціоноване стихійне сміттєзвалище твердих побутових відходів, площею 7200 м.кв., об’ємом 150 м.куб., яке розташоване на землях промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, і розміщене з лівого боку дороги Тернопіль-Дачі (від магазину Мотор) на території недіючого кар’єру, що призвело до засмічення землі, внаслідок чого державі завдано шкоди в розмірі 30 738,46грн. Даний акт підписаний сільським головою Батько М.В. без заперечень.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Згідно ст.66 Конституції України кожний повинен не наносити шкоду природі.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-ХІІ від 25.06.1991р. встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

В силу вимог статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.

Згідно ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров"я людей.

Правове обґрунтування позову полягає в порушенні відповідачем вимог ст.ст. 42, 43 Закону України «Про відходи», ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Згідно положень статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, зазначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Аналогічні приписи містить Закон України «Про відходи», зокрема статті 42, 43, де зазначено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть в тому числі цивільну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; самовільне розміщення чи видалення відходів (пункти "а" та "б" частини першої ст. 42 закону).

Стаття 33 Закону України "Про відходи" регламентує вимоги щодо зберігання та видалення відходів, згідно з якими зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення); забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Пунктом 10 частини 1 статті 21 Закону України «Про відходи»передбачено обов’язок органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечувати, зокрема ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

Неналежне виконання покладених обов'язків на відповідача, передбачених ст. 21 Закону України "Про відходи", зокрема щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, та влаштування несанкціонованого сміттєзвалища твердих побутових відходів на території Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, призвело до засмічення земельної ділянки, чим завдано шкоди навколишньому природному середовищу .

Окрім того, відповідно до п. "в" частини першої ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір заподіяної шкоди середовищу визначено в порядку, передбаченому “Методикою визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997р. № 171, (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007р. №149), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007р. за №422/13689).

Відповідно до проведеного позивачем розрахунку, розмір шкоди заподіяної державі внаслідок засмічення відповідачем земель, складає 30738,46 грн.

Заподіяна шкода навколишньому природному середовищу підтверджується наданими позивачем доказами у справі: актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.03.2008р.; постановою про накладення адміністративного стягнення №002552 від 31.03.2008р. та протоколом про адміністративне правопорушення №002552 від 31.03.2008р. Документи підписані сільським головою с. Петриків без заперечень; доказів оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення відповідачем не надано, а судом не здобуто.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 1-1/1118 від 22.05.08р. на суму 30738,46 грн., яку останнім залишено без відповіді та задоволення.

Даючи правову оцінку запереченням відповідача, господарський суд вважає за необхідне вказати таке.

Згідно довідки Управління Держкомзему у Тернопільському районі Тернопільської області № 902/04/01-28 від 06.07.2009р., наданої на запит прокуратури, слідує, що земельна ділянка відпрацьованого кар’єру, площею 4,0 га, на якій виявлено несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів, знаходиться на території Петриківської сільської ради за межами населеного пункту (довідка знаходиться в матеріалах справи).

Проте, відповідачем у справі як органом місцевого самоврядування не подано, а судом не здобуто належних доказів на підтвердження тієї обставини, що дана земельна ділянка, на якій розміщено сміттєзвалище не відноситься до території Петриківської сільської ради (як-от:- земельно-кадастрової документації, викопіровки місцярозташування земельної ділянки, рішення ради тощо).

Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які уповноважені розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно статті 65 Земельного кодексу України землі промисловості, транспорту зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення –це земельні ділянки, надані у встановленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Натомість, як вбачається з наданого суду рішення двадцятої сесії четвертого скликання №367 від 28.07.05р., Петриківською сільською радою в порядку ст.ст. 122, 123, 124, 149, 151, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України вирішено внести в межі населеного пункту (с. Петриків) землі резервного фонду Петриківської сільської ради, в тому числі піщаний кар’єр, площею 4,1 га, на якому і було виявлено сміттєзвалище.

Отже, заперечення відповідача суд оцінює як такі, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, та суперечать ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Між тим, 31 березня 2008 року головним спеціалістом-державним інспектором Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Глущенко М.Г. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за № 002552 стосовно сільського голови с. Петриків Батька М.В., згідно якої за порушення останнім як посадовою особою ст. 42 Закону України «Про відходи»притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статей 242-1, 283, 284, частини 1 статті 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу в розмірі 87,00 грн.

Як свідчить надана суду позивачем постанова про закінчення виконавчого провадження №7725638 від 18.06.2008р., сільським головою с. Петриків зазначені кошти сплачено згідно платіжного доручення №1460 від 17.06.2008р., що також свідчить про наявність вини та допущенні порушень вимог природоохоронного законодавства.

Надані позивачем та прокурором докази та встановлені судом обставини справи в сукупності підтверджують відсутність з боку сільської ради вчинення контролю щодо поводження з відходами на території села Петриків, запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людей, вжиття відповідачем заходів, направлених на запобігання, зменшення обсягів утворення несанкціонованих звалищ відходів, їх ліквідації та відвернення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище, а тому вина відповідача у виникненні виявленого несанкціонованого звалища твердих побутових відходів є доведеною.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи, що статтею 35 Закону України "Про охорону земель" на землекористувачів земельних ділянок покладений обов'язок забезпечувати захист земель від забруднення і засмічення, господарський суд вважає, що матеріалами справи доведено порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства, сума шкоди в добровільному порядку не відшкодована, відповідачем не надано доказів вжиття заходів по ліквідації виявленого сміттєзвалища, доказів здійснення контролю як органом місцевого самоврядування за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів в порядку, передбаченому ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 30, 40 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” , ст. 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" , а тому позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений та неоспорений відповідачем належними та допустимими доказами.

Сума шкоди підлягає стягненню з відповідача на користь спеціального фонду місцевого бюджету Петриківської сільської ради відповідно до п. 15 ч.1 ст. 48 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2009 рік”, згідно якої грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2009 році.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача у справі.

В судовому засіданні 06.07.2009р. оголошено повний текст рішення господарського суду в порядку ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України «Про відходи», Законом України "Про охорону земель", ст.ст. 1, 2, 20, 22, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 81-1, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Петриківської сільської ради (с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, вул. Шептицького, 118А, ідентифікаційний код 04393597) :

- 30738,46 грн. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства на користь спеціального фонду місцевого бюджету Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, р/р 33118331700541, код бюджету 24062100, УДК у Тернопільській області, МФО 838012, ідент. код 23589225);

- 307,38 грн. державного мита в дохід Державного бюджету України;

- 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід Державного бюджету України (р/р 31214259700002 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119).

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття через місцевий господарський суд.

Суддя Н.О. Андрусик