Ухвала суду № 42215256, 29.12.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Копія

Справа № 133/2881/14-ц Провадження № 22-ц/772/3806/2014Головуючий в суді першої інстанції Крейдін О. О.Категорія 27Доповідач Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від "29" грудня 2014 р.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Медяного В.М.,

Суддів : Пащенко Л.В., Ковальчука О.В.,

при секретарі : Агеєвій Г.В.,

за участю сторін у справі: представника ПАТ «КБ «Приватбанк» - Олішевського Д.А., відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 листопада 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ПАТ «КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Посилається на те, що 19.08.2006 року між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №VIKWAK07740817, згідно умов якого ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 31016, 70 доларів США строком до 17.08.2013 року та зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Однак, в порушення умов кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість в розмірі 21355,42 долара США, що за курсом 11,83 відповідно до службового розпорядження НБУ від 02.07.2014 року складає 252634,62 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 листопада 2014 року позов ПАТ «КБ «Приватбанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 217682 грн. 77 коп. за кредитним договором №VIKWAK 07740817 від 19.08.2006 року. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк судовий збір у розмірі 2 176 грн. 83 коп.

В апеляційній скарзі скаржник відповідач у справі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції від 17 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «Приватбанк» у зв'язку із спливом строку позовної давності. Зазначає, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду щодо обставин справи не відповідають дійсності.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_3 апеляційну скаргу повністю підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник позивача ПАТ «ПриватБанк» - Олішевський Д.А. апеляційну скаргу не визнав та заперечив проти її задоволення, посилаючись на її безпідставність на необґрунтованість. Просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «КБ «Приватбанк», суд першої інстанції встановив та виходив з того, що 19.08.2006 року між банком і відповідачем по справі ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №VIKWAK07740817, згідно якого ОСОБА_3 було надано кредит у розмірі 31 016,70 доларів США (а.с.9-10).

Відповідач по справі від виконання взятих зобов'язань за договором ухиляється і станом на 02.07.2014 р. має заборгованість - 21355,42 доларів США, що становить 252634,62 грн., яка складається з : 7882,57 доларів США - заборгованість за кредитом; 6190,81 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 7282,04 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору, при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки.

Тому місцевий враховуючи те, що розмір пені за період з 05.09.2013 р. по 05.09.2014 р. за кожний день прострочення згідно договору становив 0,15 %, нарахування пені проведено за формулою: Пеня = С*РП*Д:100 , де С - сума боргу, РП - розмір пені, вказаний в договорі, кількість днів прострочки, прийшов до висновку, що розмір пені становить 51 194,69 грн. (93250,80*0,15*366:100)=51194,69 грн. Тобто, сума загальної заборгованості ОСОБА_3 перед банком складає 217 682,77 грн. (93 250,80 + 73 237,28 + 51 194,69).

Судом першої інстанції не було взято до уваги доводи відповідача про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» у зв'язку із пропуском строку позовної давності, так як кредитний договір був укладений в термін до 17.08.2013 р., тобто, право вимоги щодо сплати заборгованості за кредитним договором позивач не втратив, так як строк позовної давності згідно вказаного кредитного договору через невиконання позичальником своїх зобов'язань розпочався з 18.08.2013 року.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, частиною 1 статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно п.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не сприяв здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, призначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1056-1 ЦК України передбачає, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов'язує його сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України цього Кодексу. Також боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до положень ч.1 ст. 546 ЦК України та ст. 549 ЦК України, виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Вимоги ч.2 ст. 258 ЦК України про строк позовної давності є обов'язковими для суду, нарахування пені не може перевищувати одного року, незалежно від того, чи заявлено стороною про застосування строку позовної давності.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Отже, стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Пунктом 5.1. кредитного договору передбачено, що договір кредиту набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Тому суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ "КБ "Приватбанк", належним чином врахував, що предметом спору є заборгованість за кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем, та дійшов правильного висновку про те, що у даному випадку мають місце порушення прав позивача з вини відповідача щодо погашення заборгованості. Так як воля сторін кредитного договору на момент його укладення полягала в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки за договором, що й було здійснено ОСОБА_3 та банком. Ця воля була взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети. Правочин вчинено у формі, встановленій законом і спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а твердження відповідача щодо звернення банком до суду із зазначеним позовом з пропуском строку позовної давності, є безпідставними.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об'єктивний склад, права та обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а викладені доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :підпис. В.М. Медяний

Судді :підписи. Л.В. Пащенко

В.В. Жданкін

Згідно з оригіналом.

Суддя: В.М. Медяний