Рішення № 4221500, 09.06.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" червня 2009 р. Справа № 4/136-09

Суддя господарського суду Київської області Щоткін О.В, розглянувши справу

За позовом

Відкритого акціонерного товариства Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського, м. Київ

до

ТОВ "Київпроменергобуд", с. Русанів

про

стягнення 5787,16 грн.

за участю представників:

від позивача

Чуприна В.В. –предст. дов. № 2049/04 від 20.10.2008р.

від відповідача

не з’явився

Обставини справи:

Відкритим акціонерним товариством Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського, м. Київ (далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпроменергобуд", с. Русанів (далі відповідач) про стягнення суми заборгованості за невиконання умов договору № 24453 від 25.01.2008р. в розмірі 5787,16 грн., з яких 3 004, 14 грн. основного боргу, 3 % річних на суму 40,93 грн., 224,74 грн. інфляційних витрат та 2 477,35 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за договором від 25.01.2008р. № 24453, а саме: не оплатив вартість виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2009р. було порушено провадження у даній справі.

09.6.2009р. відповідач в засідання суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки відповідач документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позовну заяву не надав, справа відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,

встановив:

25 січня 2008 року між ВАТ Укрндіпроектстальконструкція імені В.М.Шимановського (Відкрите акціонерне товариство Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського - (Виконавець), м. Київ та ТОВ "Київпроменергобуд", с. Русанів (Замовник) було укладено договір № 24453 (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт по тиражуванню документації замовника з матеріалів та на устаткуванні виконавця..

Відповідно до умов п.п. 2.1. Договору сторони домовились, що орієнтовно ціна договору становить п’ять тисяч гривень. Оплата здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт.

Договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2008р.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт та відповідно до рахунків № 199 від 22.09.2008р., № 222 від 21.10.2008р., № 238 від 19.11.2008р. на загальну сум 3044, 14 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата за виконані роботи здійснюється замовником на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт та наданих виконавцем рахунків відповідно до кошторису, але не пізніше 10 банківських днів з дня одержання замовником даних рахунків.

Виходячи з наведеного пункту договору, за рахунком №199 в сумі 125,14 грн. відповідач повинен був здійснити розрахунок до 07.10.2008р.; за № 222 в сумі 1 804 грн. До 1804,99 грн.; № 238 в сумі 1114, 10 грн. До 04.12.2008р.

За договором № 24453 відповідач свої зобов’язання взагалі не виконав, основний борг відповідача за договором становить 3044,14 грн., про що також свідчить гарантійний лист № 40 від 30.01.2009р., в якому відповідач заборгованість визнає та зобов’язується погасити її до 20.03.2009р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, позовні вимоги не спростував та доказів по оплаті вказаних робіт не надав.

З огляду на викладені обставини, судом встановлено факт невиконання ТОВ "Київпроменергобуд", с. Русанів своїх зобов’язань за вищевказаними договорами.

Приписами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в розмірі 3 044,14 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, і відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 224,74 грн. –інфляційних втрат, та 40,93 грн. –3 % річних.

На підставі вказаних норм закону вимоги позивача про стягнення з відповідача 224,74 грн. –інфляційних втрат та 40,93 грн. –3% річних (розмір є обґрунтованим) визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 477,35 грн.

Згідно п.5.2 договору № 24453 у разі несплати у визначений п. 2.2 даного договору термін виконаних і прийнятих робіт замовник платить виконавцю неустойку у розмір 0, 5% від неоплаченої суми за час прострочки за кожен день прострочки.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Відповідно вищезазначених норм законодавства при розрахунку суми пені позивачем застосовано подвійну облікову ставку НБУ.

Розрахунок позивача є не вірним, та таким, що не відповідає вимогам законодавства, а тому суд, враховуючи вищевказані норми законодавства, здійснив власний розрахунок пені, який не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України та становить 329,92 грн.

Таким чином, заявлена до стягнення з відповідача сума пені 2477,35 грн. підлягає задоволенню частково в розмірі 329,92 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського, м. Київ заборгованості за договорами № 24453 від 25.01.2008р. є обґрунтованими, документально підтверджуються, і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВ "Київпроменергобуд" (07453, Київська облБроварський р-н, с. Русанів, вул.. Леніна, 20, код ЄДРПОУ 30536978) на користь Відкритого акціонерного товариства Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського (02660, м. Київ-02, МСП-660, пр-т Визволителів, 1, код ЄДРПОУ 02494934) –3 044 (три тисячі сорок чотири) грн. 17 коп. боргу, 224 (двісті двадцять чотири) грн.. 74 коп. інфляційних втрат, 40 (сорок) грн.. 93 коп.. 3% річних, 329 (триста двадцять дев’ять) грн.. 92 коп. пені, 62 (шістдесят дві) грн. 90 коп. державного мита та 74 (сімдесят чотири) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання: 23.06.2009р.