Постанова № 4220869, 20.07.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2009 р. Справа № 29/42-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Істоміна О. А. , Шевель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача: Загребельний Г.С., довіреність № б/н від 27.01.2009 р.,

відповідача: Панченко Н.В., довіреність № 9 від 27.04.2009 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 970 Х/3 від 15.04.2009 р.) Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», м. Київ в особі Харківської філії, м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2009 р. по справі № 29/42-09,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОАРТ», м. Харків,

до: Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», м. Київ в особі Харківської філії, м. Харків,

про стягнення заборгованості в розмірі 281 445,00 грн.,

встановила:

В лютому 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОАРТ», м. Харків, (далі позивач, ТОВ «АВТОАРТ») - подало до Господарського суду Харківської області позовну заяву про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», м. Київ в особі Харківської філії, м. Харків»(далі відповідач, ТДВ СК «Альфа-Гарант») 281 445,00 грн. заборгованості за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу за № 06-R/09-118-06808. Позивач посилався на недотримання відповідачем зобов’язань за договором страхування транспортного засобу № 06-R/09-118-06808 від 05.06.2008 р. та не здійснення страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2009 р. (суддя Тихий П.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 281 445,00 грн. заборгованості за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-R/09-118-06808 від 05.06.2008 р. , державного мита у розмірі 2 814,45 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивовано тим, що страхувальником були виконані усі вимоги укладеного між сторонами договору та вимоги Умов страхування, а також були надані усі необхідні документи до Харківській філії ТДВ СК «Альфа –Гарант». Крім того, позивачем неодноразово направлялися звернення до СК «Альфа-Гарант»з вимогою виконати умови договору та відшкодувати понесені збитки ТОВ «АВТОАРТ». Але до теперішнього часу СК «Альфа-Гарант»всупереч ст. 526 ЦК України, п. 1 ст. 193 ГГ України, ст. 979, 988, 990 ЦК України, не виконав умови договору страхування та не здійснив страхове відшкодування ТОВ «АВТОAPT».

Відповідач –Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», м. Київ не погодився з рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2009 р. по даній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення. Апелянт зазначає, що рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2009 р. було прийнято необґрунтовано, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, та з порушенням норм матеріального права. Так, відповідач зазначив, що ч.1 ст. 6 Закону України «Про страхування»передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником та страховиком. Ст.16 вказаного Закону передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови страхування. 05.06.2008 р. відповідач (Страховик) та позивач, в особі директора Мірошниченко Олександра Юрійович (Страхувальник), уклали договір №06-R/09-118-06808 добровільного страхування автотранспорту (КАСКО), що не є предметом застави. 30.08.2008 р. о 00 год. 50 хв. на площі Свободи, 7 в м. Харкові, в результаті підпалу невідомою особою був пошкоджений автомобіль ТОЙОТА д.н. 5856 ТВ. Позивач звернувся до страхової компанії 04.09.2008 р., додавши до заяви повідомлення копію договору. Відповідно до договору страхування страхова сума складала 281 445, 00 грн. Згідно п. 5.1.4 Договору страхування безумовна франшиза при пошкодженні, знищенні транспортного засобу складає 0,5 % від страхової суми. 23.09.2008 р. було проведено автотоварознавче дослідження № 291, ринкова вартість автомобіля ТОЙОТА д.н. 5856 ТВ становить на момент підпалу 238 233, 00 грн., сума матеріальної шкоди становить 238 233, 00 грн. Для встановлення вартості неушкоджених залишків автомобіля ТОЙОТА д.н. 856 ТВ також була проведена автотоварознавча експертиза. Згідно Звіту №226 від 22.12.2008 р. ринкова вартість неушкоджених складових складає 35 277, 56 грн. Згідно п. 4.11 у випадку конструктивного знищення ТЗ (коли вартість відновлюваного ремонту без урахування експлуатаційного зносу перевищує 75 % від ринкової вартості ТЗ на момент страхового випадку), Страховик здійснює виплату страхового відшкодування на свій розсуд, обираючи один з наступних варіантів, зокрема, в розмірі страхової суми з Договору страхування, але не більше ринкової вартості відповідного ТЗ на момент настання страхового випадку за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 5% та вартості залишків ТЗ в ушкодженому стані, вартість яких визначається на розсуд Страховика згідно з актом автотоварознавчого дослідження або існуючого на час виплати ринкового попиту на згадані вище залишки. Сума страхового відшкодування склала 281 445,00 грн. х 5% = 14 072, 25 грн., 238 233,00 грн. –14 072,25 грн. = 224 260,75 грн., 224 160,75 грн. –35 277, 56 грн. = 188 883, 19 грн. Так як Харківська філія не має статусу юридичної особи, суд не мав право приймати рішення про стягнення заборгованості з ТДВ СК «Альфа-Гарант»в особі Харківської філії. Крім того відповідач перерахував страхову суму в розмірі 188 883,19 грн. на рахунок ТОВ «УКРПРОМБАНК»в м. Києві 11.03.2009 р. В зв'язку з тим, що банк затримує страхові виплати, позивач не зміг надати суду платіжне доручення, завірене банком.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2009 р. апеляційну скаргу ТДВ СК «Альфа-Гарант», м. Київ прийнято до провадження. Розгляд скарги призначено на 25.05.2009 р., запропоновано сторонам надати до суду додаткові документи.

Сторони частково виконали вимоги ухвали суду та надали витребувані документи, які залучені до матеріалів справи.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких просить рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2009 р. по даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Позивач посилається на те, що страхова сума за договором страхування складає 281 445, 00 грн. П.5 договору передбачені страхові випадки, а саме у відповідності до п.п. 5.1.3 договору, страховий випадок вважається у разі «Пошкодження, знищення транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок противоправних дій третіх осіб». 30.08.2008 р. в результаті підпалу вогнем, було знищено автомобіль ТОУОТА LС 120, (який є предметом страхування) про що було складено комісією акт про пожежу. В акті про пожежу зазначається, що пожежею знищено автомобіль ТОУОТА LС 120. У відповідності до висновку від 26.09.2008 р. експерта Супрун І.А., зробленого у рамках автотоварознавчого вивчення про визначення суми матеріальних збитків зазначається, що матеріальні збитки щодо знешкодженого автомобіля ТОУОТА LС 120 складають 255 190,10 грн. з них 238 274,17 грн. матеріальні збитки та 17 232,73 грн. вартість ремонту. У відповідності до п. п. 4.1. розділу 4 «Умов страхування», Страховик не пізніше через 15 робочих днів з дня отримання від Страхувальника останнього з усіх необхідних документів, перелік яких визначено в розділі 5 цих умов і в розділі 11 Правил, зобов'язаний скласти та затвердити страховий акт або прийняти рішення про відмову, часткову відмову або відстрочку у виплаті страхового відшкодування. Страхове відшкодування сплачується в термін не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати затвердження страхового акту. Страхувальником були виконані усі вимоги Договору та вимоги Умов страхування, а також були надані усі необхідні документи до Харківській філії ТДВ СК «Альфа - Гарант». Незважаючи на умови договору та норми діючого законодавства України, відповідач до теперішнього часу не виконав умови договору страхування та не здійснив страхове відшкодування. У відповідача було достатньо часу для надання доказів та заперечень проти позову у суді першої інстанції, але відповідач у судове засідання не з'явився та витребуваних судом документів не надав. Н твердження відповідача щодо розміру безумовної франшизи у 5% від страхової суми автотранспортного засобу позивач вважає, що у відповідності до п. 5.1.3. договору добровільного страхування, безумовна франшиза складає, 0.5 відсотків від страхової суми.

Для розгляду даної справи ухвалою заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2009 р. було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Бухан А.І., суддя Шевель О.В.

В судове засідання 25.05.2009 р. з’явився уповноважений представник позивача та надав пояснення по справі.

Ухвалою від 25.05.2009 р. розгляд справи було відкладено на 15.06.2009 р. та запропоновано сторонам надати додаткові докази, які мають значення для вирішення спору.

05.06.2009 р. до апеляційного господарського суду від відповідача надійшли уточнення вимог резолютивної частини апеляційної скарги, в яких відповідач просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2009 р. по справі № 29/42-09, замінити неналежного відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант»в особі Харківської філії на належного –ТДВ СК «Альфа-Гарант», направити справу на новий розгляд за підсудністю в господарський суд м. Києва. Відповідачем також були виконані вимоги ухвали суду від 25.05.2009 р. щодо надання необхідних для розгляду справи документів.

Для розгляду даної справи ухвалою заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2009 р. було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Афанасьєв В.В., суддя Такмаков Ю.В.

В судове засідання 15.06.2009 р. з’явилися уповноважені представники сторін та надали пояснення по суті спору.

Представники сторін надали також узгоджене клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги за межами двохмісячного строку, передбаченого ст.69 ГПК України.

В судовому засіданні 15.06.2009 р. розгляд справи було відкладено на 15.07.2009 р. та запропоновано сторонам надати додаткові докази, які мають значення для вирішення спору

Для розгляду даної справи ухвалою заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2009 р. було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Істоміна О.А., суддя Шевель О.В.

Сторони виконали вимоги ухвали суду від 15.06.2009 р. та надали витребувані документи, необхідні для правильного вирішення спору, зокрема відповідач надав копії платіжних доручень про перерахування на розрахунковий рахунок позивача суми страхового відшкодування в розмірі 120 000,00 грн.

Колегія суддів, зважаючи на те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі документами і додатково наданими сторонами на вимогу судової колегії документами.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників позивача, відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2008 р. по справі № 29/42-09 підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача 92 561,81 грн. з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині, виходячи з наступного.

Відповідач створений з метою здійснення на території України страхової діяльності і утворення ринку страхових послуг, зареєстрований як юридична особа відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію серія А00 № 024999 за адресою м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки,26. Основним видом діяльності відповідача згідно довідки № 16065 з ЄДРПОУ, виданою Головним управління статистики у м. Києві є страхування, відповідач здійснює свою діяльність на підставі ліцензії серія АВ № 299018 від 09.11.2006 р., виданої Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг.

Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено місцевим господарським судом, 05.06.2008 р. між Товариством з додаткової відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», м. Київ в особі заступника керуючого Харківською філією Дігтяря С.М., м. Харків (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОАРТ», м. Харків (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу, що не є предметом застави за № 06-R/09-118-06808 (далі Договір).

В розділі 1 зазначеного Договору сторони вказали, що він укладений на підставі Правил страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 06, зареєстрованих Міністерством фінансів України 26.09.2006 р.

Предметом Договору є майновий інтерес, пов’язаний з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом. На умовах Договору застрахованим транспортним засобом є автомобіль TOYOTA LC 120, 2008 року виробництва, державний номер ТВ5856.

Відповідно до розділу 5 Договору страховими випадками за цим Договором є «Пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок ДТП», «Пошкодження чи знищення транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок незаконного заволодіння транспортним засобом (Угон)», «Пошкодження чи знищення транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок протиправних дій третіх осіб», «Пошкодження чи знищення транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок інших випадкових подій: стихійні лиха, пожежа, падіння предметів»

Страхова сума відносно застрахованого транспортного засобу складає 281 445,00 грн., страховий тариф за Договором складає 2,17 % від страхової суми, а страхова премія склала 6 107,36 грн. і була сплачена позивачем на рахунок відповідача платіжним дорученням № 2698 від 05.06.2008 р. (т.2 а.с.3), при цьому судова колегія звертає увагу, що одержувачем платежу була Харківська філія ТДВ СК «Альфа-гарант».

Договором передбачено, що умови страхування № 06-R/3 є додатком № 1 до Договору, а всі взаємовідносини сторін за цим Договором регулюються Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Як свідчать матеріали справи і вірно встановлено місцевим господарським судом, 30.08.2008 р. в результаті підпалу вогнем, було знищено автомобіль TOYOTA LC 120. У позовній заяві позивач зазначав, що відразу після пожежі по телефону було повідомлено страхову компанію «Альфа-Гарант»про страховий випадок. Для реєстрації страхового випадку та отримання консультації спеціалістів було викликано співробітників Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області та Дзержинського РВ ГУ МНС України в Харківській області та співробітників СК «Альфа-Гарант». 30.08.2008 р. комісією у складі: старшого інспектора Дзержинського РВ ГУ МНС України в Харківській області, начальника служби безпеки ТОВ «АВТОАРТ», представника ЗАТ «Готель Харків», начальника служби безпеки ХФ «Кабомба»та інших було складено акт про пожежу. У відповідності до п.п. 2.3. розділу 2 «Умов страхування»було письмово повідомлено страхову компанію.

Листами № 458/10 від 10.10.2008 р. та № 561/11 від 27.11.2008 р. позивач звертався до відповідача з вимогами повідомити про прийняте рішення та виплатити страхове відшкодування.

Позивач посилався на те, що подія яка сталася 30.08.2008 р. з застрахованим транспортним засобом, є страховим випадком, який прямо передбачений договором страхування, а саме «Пошкодження чи знищення транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок протиправних дій третіх осіб». Згідно до п. п. 4.1. розділу 4 «Умов страхування», Страховик не пізніше через 15 робочих днів з дня отримання від Страхувальника останнього з усіх необхідних документів, перелік яких визначено в розділі 5 цих умов і в розділі 11 Правил, зобов'язаний скласти та затвердити страховий акт або прийняти рішення про відмову, часткову відмову або відстрочку у виплаті страхового відшкодування. Страхове відшкодування сплачується в термін не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати затвердження страхового акту. У разі відмови, часткової відмови або відстрочки у виплаті страхового відшкодування - протягом 5 робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити про це Страхувальника з мотивованим обґрунтуванням причин відмови, часткової відмови або відстрочки. Відповідно до п. п. 1.1.1 розділу 1 «Умов страхування», Страховик має право отримати належне йому страхове відшкодування до положень Договору. Крім, цього у відповідності до п.п. 1.5.2. розділу 1 «Умов страхування»обов'язок отримання та оформлення усіх необхідних документів від Страхувальника для здійснення страхового відшкодування при настанні страхового випадку покладений на Страховика. Позивач вважає, що ним були виконані усі вимоги Договору та вимоги Умов страхування, а також були надані усі необхідні документи до Харківській філії ТДВ СК «Альфа –Гарант». На думку позивача, належна йому до сплати сума страхового відшкодування складає 281 445,00 грн.

З цим погодився і господарський суд Харківської області, який в рішенні від 17.03.2009 р. стягнув зазначену суму з відповідача.

Судова колегія, погоджуючись з висновком господарського суду Харківської області про те, що позивачем виконані свої обов’язки за договором та відтак він має право на отримання страхового відшкодування, не може погодитись з висновком суду про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 281 445,00 грн. і вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини в сфері страхування врегульовано Цивільним Кодексом України (глава 67 «Страхування») та законами України, серед яких основним є Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування»

Відповідно до ст.1 вказаного Закону, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст.8. вказаного Закону страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. (ст.16 Закону).

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування (ст.17 Закону).

Правила добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 06 затверджені Генеральним директором ТДВ СК «Альфа-Гарант»Т.В.Соніною 26.09.2006 р. та зареєстровані в уповноваженому органі –Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України -07.11.2006 р. за № 06623549.

Відповідно до п.3.2. вказаних Правил страховим випадком є передбачена договором страхування подія, що відбулася і з настанням якої виникає обов’язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або іншій третій. Підтвердженням визнання події страховим випадком вважається лише затверджений Страховиком страховий акт.

Згідно п.3.1. Правил, страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності і випадковості настання.

Згідно п.6.5. Правил, в договорі страхування за домовленістю сторін може бути передбачена франшиза (умовна та/або безумовна) –частина збитків, що не відшкодовується Страховиком згідно з договором страхування. Франшиза може встановлюватися в різних розмірах для кожного з ризиків та змінюватися за згодою сторін в порядку та на умовах, передбачених договором страхування. При встановленні умовної франшизи Страховик звільняється від відповідальності за збиток, якщо його розмір не перевищує франшизу. При встановленні безумовної франшизи у разі настання страхового випадку Страхувальнику сплачується страхове відшкодування за вирахуванням розміру франшизи.

Згідно п.5.3. Договору, сторони встановили безумовну франшизу для усіх страхових випадків. За страховим ризиком «Пошкодження чи знищення транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок протиправних дій третіх осіб»встановлена безумовна франшиза в розмірі 0,5% від страхової суми за договором (281 445,00 грн.), що складає 1 407,23 грн.

Разом з тим, п.п.4.11. Умов страхування передбачено, що у випадку конструктивного знищення транспортного засобу (коли вартість відновлювального ремонту з урахуванням експлуатаційного зносу перевищує 75 % від ринкової вартості транспортного засобу на момент страхового випадку), Страховик здійснює виплату страхового відшкодування на свій розсуд, обираючи один з наступних варіантів, зокрема, в розмірі страхової суми за Договором страхування (З урахуванням її зменшень, якщо в період дії Договору вже здійснювалося страхове відшкодування, після якого страхова сума поновлене не була), але не більше ринкової вартості відповідного транспортного засобу на момент настання страхового випадку за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 5 % та вартості залишків транспортного засобу в ушкодженому стані, вартість яких визначається на розсуд Страховика згідно з актом автотоварознавчого дослідження або існуючого на час виплати ринкового попиту на згадані вище залишки.

П.7 Договору було передбачено, що розмір збитку визначається відповідно до автотоварознавчого дослідження.

У Правилах добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) наведено зміст поняття «конструктивна загибель транспортного засобу»- це випадок, коли повне усунення завданих транспортному засобу ушкоджень (витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу) перевищується 75 % від його ринкової вартості на момент настання страхового випадку.

23.09.2008 р. суб’єктом оціночної діяльності Шаповаловим В.І., який діє на підставі Сертифікату суб’єкта оціночної діяльності № 6166/07 від 16.10.2007 р., та на підставі листа ХФ ТДВ СК «Альфа-Гарант»від 05.09.2008 р. було проведено автотоварознавче дослідження, і згідно висновку спеціаліста № 291 ринкова вартість автомобіля ТОЙОТА д.н. 5856 ТВ становить на момент підпалу 238 233,00 грн., сума матеріальної шкоди становить 238 233, 00 грн.

Згідно Звіту № 226 від 22.12.2008 р., складеним суб’єктом оціночної діяльності Калиновським С.Ю, що діє на підставі сертифіката суб’єкта оціночної діяльності № 6444/08, виданого Фондом держмайна України 16.01.2008 р., ринкова вартість неушкоджених складових досліджуваного транспортного засобу складає 35 277,56 грн.

25.12.2008 р. відповідачем було затверджено розрахунок страхового відшкодування, згідно з яким сума страхового відшкодування склала 188 883,19 грн. і була обрахована наступним чином: 238 233,00 грн. (страхова сума) - 14 07,25 грн. (5% безумовна франшиза) –35 277,56 грн. (вартість залишків транспортного засобу) = 188 883,19 грн.

Страховий акт № СТ/08/4343 на виплату страхового відшкодування в розмірі 188 883,19 грн. був затверджений Генеральним директором ТДВ СК «Альфа-Гарант»Соніною Т.В. –10.03.2009 р., тобто вже під час провадження у даній справі.

З урахуванням положень Договору № 06-R/09-118-06808 від 05.06.2008 р., Умов страхуванням № 06-R/3 до вказаного Договору, Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 06 затверджених Генеральним директором ТДВ СК «Альфа-Гарант»Т.В.Соніною 26.09.2006 р. та зареєстрованих в уповноваженому органі –Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України -07.11.2006 р. за № 06623549, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 188 883,19 грн., а висновок господарського суду Харківської області про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 288 445,00 грн. суперечить умовам укладеного між сторонами договору страхуванням.

До апеляційної скарги відповідачем було додано копію платіжного доручення № 851 від 11.03.2009 р. про перерахування на розрахунковий рахунок позивача 188 883,19 грн., проте в судових засіданнях представник відповідача пояснила, що банк не виконав доручення відповідача і не здійснив своєчасно перерахування цих коштів, в подальшому відповідач після винесення господарським судом першої інстанції здійснив перерахування на рахунок позивача суми страхового відшкодування в розмірі 120 000,00 грн., частинами по 20 000,00 грн.. що підтверджується копіями платіжним доручень № 1419 від 04.06.2009 р., № 1476 від 10.06.2009 р., № 1340 від 23.06.2009 р., № 1725 від 30.06.2009 р., № 1753 від 06.07.2009 р., № 1975 від 13.07.2009 р.

Наведене вище не суперечить загальним засадам цивільного судочинства: справедливості, добросовісності та розумності.

Щодо тверджень відповідача про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.28 ГПК України, повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ , якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Згідно ч.4 ст.15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин 1-3 цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

З матеріалів справи вбачається, що Договір № 06-R/09-118-06808 від 05.06.2008 р. добровільного страхування наземного транспорту було укладено в м. Харків зі сторони відповідача –уповноваженою особою –заступником керуючого Харківською філією ТДВ СК «Альфа-Гарант». З Положення про Харківську філію ТДВ СК «Альфа-Гарант», затвердженого загальними зборами учасників Товариства, протокол № 12 від 12.12.2005р. вбачається, що філія є відокремленим підрозділом Товариства, не є юридичною особою та вступає в правовідносини з юридичними та фізичними особами від імені Товариства. Філія в межах наданих їй Товариством повноважень має право укладати від імені Товариства будь-які угоди в межах компетенції, що визначена цим Положенням, наказами Генерального директора Товариства, Статутом Товариства. Відповідно до п.6.1. вказаного Положення, Харківська філія в межах наданих їй повноважень, має зокрема право, приймати участь у захисті інтересів страхувальника в суді, а також забезпечувати захист майнових інтересів та репутації Товариства. Наведене вище дає підстави для висновку про те, що вимоги ст.15 ГПК України щодо правильного визначення територіальної підсудності даного спору не порушені.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2009 р. підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача 92 561,81 грн. і в цій частині в задоволенні позову повинно бути відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2009 р. підлягає залишенню без змін

Питання про судові витрати повинно бути вирішено відповідно до ст.49 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при подання позову сплатив державного мита 2 814,45 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оскільки державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 888,77 грн. та 79,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги в розмірі 1 407,22 грн., судова колегія вважає за необхідне в порядку ч.3 ст.49 ГПК покласти на відповідача повністю, оскільки саме внаслідок несвоєчасного здіснення страхового відшкодування спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 99, п.2 ч. 1 ст. 103, п.3 ч.1 ст.104, ст. 105 ГПК України, ст.ст.979-999 ЦК України, ст.ст.1, 8, 16, 17 Закону України «Про страхування», судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», м. Київ в особі Харківської філії, м. Харків –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2009 року по справі 29/42-09 скасувати в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», м. Київ в особі Харківської філії, м. Харків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОАРТ», м. Харків 92561,81 грн. і в цій частині в задоволенні позову відмовити. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2009 р. по справі № 29/42-09 залишити без змін.

Здійснити перерозподіл судових витрат в порядку ст.49 ГПК України.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» в особі Харківської філії (61000, місто Харків, вулиця Сумська, 13, код ЄДРПОУ 33940633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОAPT»(61072, м. Харків, проспект Леніна, 54, кв. 54, код ЄДРПОУ 33410369) витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 888,77 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 79,18 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати наказ.

Головуючий суддя Погребняк В. Я.

Судді Істоміна О. А.

Шевель О. В.