Рішення № 42207520, 04.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/115/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2014 Справа № 908/4628/14

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Розівського району електричних мереж (70300, смт. Розівка Запорізької області, вул. Б.Хмельницького, 97)

до відповідача: Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про стягнення заборгованості в сумі 5295,86 грн.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Рей А.І., довіреність № 38 від 31.12.2013 р.;

від відповідача - не з'явився;

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Розівського району електричних мереж звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 5295,86 грн. заборгованості за договором № 24 від 01.02.2012 р., в т.ч.: 4327,76 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 370,06 грн. боргу за перевищення договірної величини електроспоживання, 354,70 грн. пені, 47,61 грн. - 3% річних та 195,73грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 276 Господарського кодексу України, ст. ст. 230, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та умови укладеного між сторонами договору. За твердженням позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у останнього перед постачальником електроенергії існує борг за спожиту активну електроенергію в сумі 4327,76 грн. За доводами позивача, несплата вартості спожитої електроенергії є підставою для покладення на відповідача додаткової відповідальності у вигляду передбачених договором та законом санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.11.2014 р. порушено провадження у справі № 908/4628/14, присвоєно справі номер провадження № 30/115/14, розгляд якої призначено на 04.12.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

За письмовим клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав вимоги позовної заяви. Наголошує на тому, що направлені на адресу відповідача рахунки за спожиту електроенергію за період з березня 2013 року по вересень 2014 року в повному обсязі не сплачено, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача залишається непогашеною, про що надано відповідну довідку.

Відповідач - Дочірнє підприємство «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - у відзиві на позов заборгованість визнає в повному обсязі. Посилаючись на ст. 83, 121 ГПК України, просить відстрочити виконання судового рішення строком на три місяці у зв'язку з наявністю обставин, які ускладнюють виконання судового рішення.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні відповідач не скористався, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Станом на дату прийняття рішення по даній справі, ухвала господарського суду про порушення провадження у справі направлялась учасникам судового процесу за визначеними у позовній заяві та в правовстановлюючих документах адресами, відповідачу на адресу: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, що співпадає з адресою місцезнаходження відповідача за відомостями, визначеними у ЄДР, та зазначеною ним самим у відзиві та інших документах. Направлена на адресу відповідача кореспонденція до суду не поверталась.

Таким чином, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті. Свою позицію щодо позовних вимог відповідач висловив у направленому на адресу суду відзиві на позов.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 04.12.2014 р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2012 р. між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Розівського району електричних мереж (Постачальником електричної енергії, позивачем у справі) та Дочірнім підприємство «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 24 про постачання електричної енергії (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник електричної енергії зобов'язався здійснювати продаж електричної енергії Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач - своєчасно оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами даного договору (п. 1 Договору).

За змістом Розділу 2 Договору Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «порядок розрахунків за електричну енергію» та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії».

Частиною 6 розділу 7 Договору передбачено, що порядок зняття показів розрахункових засобів та відомості про точки розрахункового обліку Споживача та субспоживачів наведені в додатку № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» і в додатку № 6.1 «Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії».

Також, в розділі 7 Договору визначено, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Договору оформлюється та надається «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» (Додаток № 5.1).

Додатком № 4 до Договору сторонами передбачено:

1. Розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця.

5. Споживач не пізніше 12-00 годин першого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою: «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою Додатка № 5.1; «Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної Постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу» за формою додатка № 5.5 (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу); Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

7. За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

10. Рахунки або платіжні вимоги - доручення направляються Постачальником електричної енергії Споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику Споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою Постачальника електричної енергії журналі.

11. Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату.

12. Якщо Споживач не надав «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електричної енергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу - доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електричної енергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 6 Додатку № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» без подальшого перерахунку.

Пунктом 1 додатка № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» передбачено, що для визначення обсягів споживання активної електричної енергії за розрахунковий період о 24-00 год., в останній день місяця Споживач самостійно або в присутності представника Постачальника (Субспоживача) відповідно до точок розрахункового обліку, що наведені в п. 6, 7, 8 цього додатка здійснює зняття показів розрахункових засобів обліку, що відповідають споживанню активної електричної енергії. Зафіксовані покази оформлюються "Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" (Додаток № 5.1) у 2-х примірниках.

В розділі 9 Договору сторони визначили, що Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про відмову припинення його дії.

Договір є діючим з огляду на відсутність відповідних заяв сторін.

За поясненнями позивача, згідно з Актами про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію відповідачем спожито активної енергії:

- у березні 2014 р. у кількості 742 кВт/год. на суму 919,25 грн.,

- у квітні 2014 р. у кількості 595 кВт/год. на суму 737,14 грн.,

- у травні 2014 р. у кількості 457 кВт/год. на суму 593,36 грн.,

- у червні 2014 р. у кількості 399 кВт/год. на суму 542,92 грн.,

- у липні 2014 р. у кількості 784 кВт/год. на суму 1115,88 грн.,

- у серпні 2014 р. у кількості 298 кВт/год. на суму 424,15 грн.

На підставі зазначених актів позивачем складено відповідні рахунки за вказаний період, які вручені представнику відповідача під підпис.

Наведені обставини підтверджуються наданими до матеріалів справи засвідченими копіями цих актів та рахунків (арк. справи 26-38). Направлені відповідачу рахунки залишено без оплати.

Позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 2595,86 грн. заборгованості за договором № 24 від 01.02.2012 р., в т.ч.: 4327,76 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 370,06 грн. боргу за перевищення договірної величини електроспоживання, 354,70 грн. пені, 47,61 грн. - 3% річних та 195,73грн. інфляційних втрат, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правовідносини сторін у справі врегульовані договором № 24 про постачання електричної енергії від 01.02.2012 р.

Статтею 629 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов Договору, не виконав свої зобов'язання щодо оплати рахунків за спожиту електроенергію.

Так, на підставі складених Актів за спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію, позивачем було виставлено відповідачу рахунки за період з квітня 2014 р. по серпень 2014 р., включно, на суму 4332,70 грн., сплачено - 4,94 грн.

Складені акти та рахунки на оплату за відповідні місяці отримано представником відповідача особисто, про що свідчить підпис повноважного представника відповідача на долучених до матеріалів справи копіях зазначених документів.

Пунктом 11 додатку № 4 до договору № 24 передбачено, що споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів;

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

- при направлені нарочним - дата вручення споживачу.

Пунктом 1.21 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" №2346-ІІІ від 05.04.2001 р. та п. 1.4 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. визначено, що операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Відповідачем частково оплачено заборгованість у розмірі 4,94 грн. Таким чином, залишок заборгованості за договором № 24 за спожиту з березня по серпень 2014 року електроенергію, включно, складає 4327,76 грн.

За приписами ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт порушення умов, визначених змістом зобов'язання, позивачем доведений та документально підтверджений. Розрахунок розміру вартості спожитої електроенергії за період з березня по серпень 2014 р. здійснено позивачем вірно, у відповідності до вимог діючого законодавства, що складає 4327,76 грн.

Наведені обставини відповідачем не заперечуються.

Доказів погашення суми боргу за отриманий товар відповідачем суду не надано.

Також, суд приймає до уваги, що згідно з підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 03.12.2014 р. заборгованість відповідача за Договором перед позивачем становить 4327,76 грн.

Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Проте, в розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає правомірними позовні вимоги ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Розівського району електричних мереж про стягнення з відповідача 4327,76 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію і задовольняє їх в повному обсязі.

За приписами п. 8 Додатку № 4 Договору, у разі перевищення Споживачем договірної величини споживання електричної енергії, що визначається Постачальником електричної енергії при підбиті підсумків розрахункового періоду на основі «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію», сума платежу для остаточного розрахунку збільшується на величину вартості, визначеної виходячи із середньозваженого тарифу, різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачу було доведено договірну величину електроспоживання на липень 2014 року в обсязі 500 кВт/год., на серпень 2014 року в обсязі 270 кВт/год., про що зазначено в Додатку № 1 до Договору.

Обсяг фактичного споживання відповідачем електроенергії склав: у липні 2014 р. - 784 кВт/год., у серпні 2014 р. - 270 кВт/год., про що зазначено в Актах за цей період.

Для оплати боргу за перевищення договірної величини електроспоживання відповідачу виставлено відповідні рахунки: № 24/7п від 31.07.2014 р. на суму 336,85 грн., № 24/8п від 02.09.2014 р. на суму 33,21 грн., які залишено останнім без оплати.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 4327,76 грн. та суму заборгованості за перевищення договірної величини електроспоживання в розмірі 370,06грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 354,70 грн. пені, 47,61 грн. - 3% річних та 195,73 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до Розділу 4 Договору за недотримання термінів сплати рахунків платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 10 Додатка № 4 ) Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по оплаті в розмірі 0,5% від суми платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені, інфляційних втрат та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" з урахуванням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд дійшов до висновку, що вони є вірними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 354,70 грн. пені, 47,61 грн. - 3% річних та 195,73 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 4327,76 грн. основного боргу, 370,06 грн. боргу за перевищення договірної величини електроспоживання, 354,70 грн. пені, 47,61 грн. - 3% річних та 195,73 грн. інфляційних втрат обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

04.12.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відстрочити виконання судового рішення на три місяців. Обґрунтовуючи своє клопотання відповідач посилається на те, що Службою автомобільних доріг у Запорізькій області не сплачено в повному обсязі кошти за виконані обсяги дорожніх робіт підрядника ДП «Запорізький облавтодор», тому підприємство не може виконати свої договірні зобов'язання, сплатити податки до бюджету та інші платежі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення.

Розглянувши клопотання ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, виходячи з наступного.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено про те, що ПАТ «Завод напівпровідників» знаходиться в простої та тяжкому фінансовому становищі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Надання відстрочки виконання рішення можливе за наявності обставин, що ускладнюють або роблять його неможливим. Відсутність грошових коштів для сплати кредиторських зобов'язань не є достатньо обґрунтованою підставою для надання відстрочки виконання рішення.

Будь-яких доказів в обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання рішення, ускладнення його виконання або наявності обставин, які роблять неможливим його виконання відповідачем не надано. Посилання відповідача на відсутність коштів та нездійснення розрахунків за виконані роботи, без надання відповідних документів на підтвердження цих обставин, не є належним доказом в обґрунтування відстрочки виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги фінансовий стан обох сторін, строк існування заборгованості перед відповідачем, суд відмовляє у задоволені клопотання відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення.

Відповідач не позбавлений права в подальшому на звернення з відповідною заявою про розстрочку або відстрочку виконання рішення в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності належних та допустимих доказів в обґрунтування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Розівського району електричних мереж (смт. Розівка Запорізької області) до Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Розівського району електричних мереж (70300, смт. Розівка Запорізької області, вул. Б.Хмельницького, 97; код ЄДРПОУ 00130926; п/р зі спеціальним режимом використання №260353141411 у Філії ЗОУ АТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 4327 (чотири тисячі триста двадцять сім) грн. 76 коп. боргу за спожиту активну електроенергію та 370 (триста сімдесят) грн. 06 коп. боргу за перевищення договірної величини електроспоживання.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Розівського району електричних мереж (70300, смт. Розівка Запорізької області, вул. Б.Хмельницького, 97; код ЄДРПОУ 00130926; п/р № 26004420372 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 354 (триста п'ятдесят чотири) грн. 70 коп. пені, 47 (сорок сім) грн. 61 коп. - 3% річних, 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 73 коп. інфляційних втрат та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 09.12.2014 р.