Постанова № 42207008, 25.12.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2014 р. справа №818/3509/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Васильченко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3509/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 05.11.2014 року №0054851701 та стягнення з державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1435грн. Свої вимоги мотивує тим, що податковий орган дійшов помилкового висновку про безтоварність господарської операції з придбання у ПП «Сталь плюс» стальних листів у березні 2012р. на суму 8938,94 грн. На думку позивача, фактичність виконання вказаної господарської операції підтверджується необхідними первинними бухгалтерськими документами, а також товарно-транспортними накладними.

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Сталь - Плюс» до ФОП ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Крім того, перевіркою ТОВ «Сталь - Плюс» проведено аналіз матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів та встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області у своєму відгуку на позов зазначає, що жодних законних інтересів позивача не порушувало.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Васильченко М.П. позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що державною податковою інспекцією в м. Суми Головного управління Міндоходів у Сумській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного ті іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за березень 2012р., за результатами якої складено акт від 16.10.2014р. № 4132/18-19-17-01-17/2344804920/200 (а.с.13-20).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 05.11.2014р. № 0054851701, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1435 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 717,50 грн. (а.с.21).

Як зазначено в акті перевірки, встановлено порушення п. 198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого було донараховано до бюджету податку на додану вартість за березень 2012 р. на суму 1435 грн.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V Кодексу.

Згідно п.п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Аналіз вказаних норм свідчить, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

Відповідно до п. 198.3 ст. 193 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За приписами п.198.2 ст.198 Податкового кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З наведених положень вбачається, що право на податковий кредит у позивача виникає у зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару (послуг), що підтверджується податковими накладними. При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету.

Податковий кредит березня 2012р. у розмірі 1435 грн. виник у ФОП ОСОБА_3 у зв'язку з передплатою на користь ПП «Сталь плюс» вартості стальних листів у березні 2012р. на суму 8938,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.06.2012р. №754.

Факт здійснення вказаної господарської операції підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами, у тому числі: рахунком-фактурою від 06.03.2012р. № СФ-0000431, видатковою накладною від 27.03.2012р. № РН-0000335, податковою накладною від 19.03.2012р. №75, розрахунком кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 27.04.2012р. №33, рахунком на оплату від 26.03.2012р. №СУ0001435, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.03.2012р. № СУ0001391 щодо перевезення вантажу, податковою накладною від 26.03.2012р №768 виданою перевізником ТОВ «Транспортна компанія «САТ», товарно-транспортною накладною від 23.03.2012р. №ДП0102714, товарно-транспортною накладною від 22.03.2012р. №ЗПО105057, платіжним дорученням від 26.03.2012р. № 767 (а.с.22-33).

Тому суд вважає, що висновки податкового органу про завищення суми податкового кредиту за березень 2012р. на суму 1435 грн. по взаємовідносинах позивача з ПП «Сталь плюс» є безпідставними.

Посилання податкової інспекції на відсутність у ТОВ «Сталь плюс» основних засобів (складських приміщень, виробничих потужностей) для здійснення будь-якого виду діяльності та на дані проведеного аналізу постачальників, з яких вбачається проведення транзитних фінансових потоків, що не мають реального товарного характеру, як на підставу зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1435,00грн. та нарахування штрафної санкції у розмірі 717,50 грн., суд вважає не обґрунтованими з огляду на таке.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг).

Такі висновки суду кореспондуються з практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге , а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 05.11.2014 року №0054851701.

На підставі ст. 94 КАС України з Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір в розмірі 182,70 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 05.11.2014 року №0054851701.

Стягнути з державного бюджету України (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, 7, р/р №31111030700002, банк ГУ ДКУ у Сумській області, МФО 837013, Держбюджет м. Суми, код ЄДРПОУ 23636315, код бюджетної класифікації 14010200) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, рах. НОМЕР_3 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль," м. Київ, МФО 380805) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1435 грн. (одна тисяча чотириста тридцять п"ять грн.).

Стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови складено 29 грудня 2014 року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар