Ухвала суду № 42206900, 16.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3950/14

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24.09.2014 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання неправомірною бездіяльності посадових осіб ВДВС Дніпровського РУЮ при виконанні рішення Херсонського окружного адміністративного суду за виконавчим листом №821/48/14 від 27.03.2014 р., а також зобов'язати останнього виконати рішення Херсонського окружного адміністративного суду за виконавчим листом №821/48/14 від 27.03.2014 р. у термін не більше одного місяця з дня набрання законної сили рішення суду.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.10.2014 року у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 03.10.2014 року та постановлення нової, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Чугунової Г.О. від 20.05.2014р. відкрито виконавче провадження ВП №43302478 з виконання виконавчого листа №821/48/14, виданого 27.03.2014р. Херсонським окружним адміністративним судом, про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 податкового боргу в сумі 1 642 845,10 грн. на користь ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області. Надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 27.03.2014р.

При зверненні з позовом до суду ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області посилалася на те, що в порушення вимог ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції виконавчий лист №821/48/14 від 27.03.2014р. не виконано, що свідчить про бездіяльність посадових осіб відповідача.

В оскаржуваній постанові про відмову в задоволенні адміністративного позову ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області суд першої інстанції не взяв до уваги такі твердження податкового органу та дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді, належними та допустимими доказами спростовано доводи позивача про наявність незаконної бездіяльності державного виконавця щодо виконання виконавчого листа №821/48/14 від 27.03.2014р.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей, викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ, здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ст.25 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби та протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

При виконанні виконавчого документу державні виконавці керуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, абзацом 7 якої передбачено, що державний виконавець здійснює розшук боржника шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Після направлення запитів та отримання відповідної інформації державний виконавець може застосовувати заходи примусового виконання рішень, до яких згідно ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» відносяться: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, на виконання зазначених приписів Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, державним виконавцем Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Чугунової Г.О. в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №821/48/14, виданого 27.03.2014р. Херсонським окружним адміністративним судом, було здійснено ряд процесуальних дій. Зокрема: відкрито виконавче провадження; здійснено виклики боржнику від 20.05.2014р., від 04.08.2014р. та 20.08.2014р.; надіслано запити до Управління Пенсійного фонду у м. Херсоні, Державної інспекції сільського господарства у Херсонській області, Адміністрації морських портів України, органу Державтоінспекції з метою установлення майна, на яке може бути звернуто стягнення; вчинено дії з метою установлення місця проживання боржника; складено акти про відсутність майна, на яке можна звернути стягнення за виконавчим документом; винесено постанову від 21.05.2014р. про арешт майна боржника.

Зазначені обставини підтверджуються наданими відповідачем суду матеріалами виконавчого провадження ВП №43302478.

Слід зазначити, що бездіяльністю державного виконавця є пасивна поведінка останнього щодо здійснення дій, які відповідно до Закону він зобов'язаний здійснювати. Однак, наявними в справі матеріалами виконавчого провадження ВП №43302478 спростовано доводи ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про наявність протиправної бездіяльності державного виконавця Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Чугунової Г.О. щодо виконання виконавчого листа №821/48/14, виданого 27.03.2014р. Херсонським окружним адміністративним судом, про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 податкового боргу в сумі 1 642 845,10 грн.

Більше того, як правильно зазначив суд першої інстанції, встановлений ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» шестимісячний строк на проведення виконавчих дій на час звернення позивача до суду ще не закінчився.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з Херсонським окружним адміністративним судом, що державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Чугуновою Г.О. вчиняються передбачені законодавством дії з виконання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду від 27.03.2014р. №821/48/14, а тому позов ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області не підлягає задоволенню.

В поданій апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про задоволення адміністративного позову, при цьому, не зазначає у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а лише дублює зміст адміністративного позову, якому суд першої інстанції надав відповідну правову оцінку.

Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду від 03 жовтня 2014 року суд апеляційної інстанції не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.