Рішення № 4220689, 02.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.09 р. Справа № 2/121пд

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Красноарміськводоканал” м. Красноармійськ

до відповідача: Комунального підприємства “Красноармійськтепломережа” м. Красноармійськ

про прийняття п.п. 1.2., 2.7., 3.2., 4.5. в редакції запропонованій “Красноармійськводоканал”

За участю

представників сторін

від позивача: не з’явились

від відповідача: Петренко Т.М. – за довір.

У судовому засіданні 18.06.2009р. було оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 02.07.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Красноармійськводоканал” м. Красноармійськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства “Красноармійськтепломережа” м. Красноармійськ про прийняття п.п. 1.2., 2.7., 3.2., 4.5. в редакції запропонованій позивачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обов’язковість, в силу закону, укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, направлення проекту договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 111 від 02.01.2009р. відповідачеві для підписання та виникнення розбіжностей між сторонами під час укладання даного договору, які викладені у протоколі розбіжностей, протоколі врегулювання розбіжностей. Як на правову підставу заявленого позову позивач посилається на ст. 181 ГК України, Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про уточнення позовних вимог, де останній просить прийняти п. 1.2., 2.7., 3.2., 4.5. в редакції позивача та уточнює підстави та обгрунтування позовних вимог. З приводу зазначеного судом розглядаються позовні вимоги позивача з урахуванням заяви від 18.06.09р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де вказує, що позовні вимоги не визнає з огляду на наступне:

- щодо пунктів 1.2, 4.5: оскільки каналізаційні колодці споруджені на підприємстві згідно ДБНіП 2.04.03-85, п. 4.21, де передбачено обладнання люків вище поверхні дорожнього покриття на 200 мм, люки відремонтовані і закриті. Тобто, дотримання вказаних умов ДБН не дозволяє попаданню стічних вод у каналізаційну систему.

- щодо пункту 2.7: вказує на той факт, що котельна працює сезонно, тобто, витрати води в залежності від сезону (між опалювальний або опалювальний період) впливають й на фактичне використання води та відповідно й визначення середньодобових витрат за попередні два розрахункові місяці. З урахуванням цих обставин, відповідач вважає, що при виході з ладу лічильника, наприклад, в літній період розрахунок витрат води буде необґрунтовано завищений та відповідач буде втрачати свої доходи.

- пункт 3.2. вважає таким, що суперечить вимогам п. 3.1. договору.

Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті позовних вимог.

Процесуальний строк розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем у відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України направлено 20.02.09р. Комунальному підприємству “Красноармійськтепломережа” проект договору про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 111 від 02.01.2009р., підписаний з боку позивача.

Комунальне підприємство “Красноармійськтепломережа” повернуло на адресу позивача спірний договір підписаний з протоколом розбіжностей, який був отриманий позивачем 17.03.09р.

Між сторонами було підписано протокол погодження розбіжностей до договору № 111 від 02.01.2009р., згідно до якого сторони не дійшли згоди щодо п. 1.2., 2.7., 3.2., 4.5. договору.

Листом від 19.03.2009р. відповідач надав згоду на передання переддоговірного спору, який виник при укладанні договору № 111 від 02.01.2009р. на розгляд до Господарського суду Донецької області.

У зв’язку з тим, що сторони не підписали договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 111 від 02.01.2009р., оскільки не досягли домовленості по пунктам 1.2., 2.7., 3.2., 4.5. договору Комунальне підприємство “Красноармійськводоканал” звернулося до господарського суду із вимогами про прийняття спірних пунктів в його редакції, а саме:

- п. 1.2. Виробник приймає господарсько-побутові та близькі до них по складу стічні води Споживача, що надходять до каналізаційної мережі в межах погоджених обсягів і погодженого помісячного графіка, в межах гранично припустимих концентрацій забруднюючих речовин, з урахуванням додаткових обсягів стічних вод, що неорганізовано потрапляє у період дощів та сніготанення до мережі водовідведення, а Споживач скидає стічні води та вчасно оплачує послуги Виробника з централізованого водовідведення відповідно до діючих тарифів й умов даного договору.

- п. 2.7. Якщо вести облік води за показами засобів обліку води неможливо з причин, що не залежать від Споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку Виробником, пошкодження скла, корозія, циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо) кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше1-го місяця) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку води менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів.

- п. 3.2. Виробник не відповідає за відхилення якості води від ДСТ 2874-82 “Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль за якістю” і дозволів Мінздраву України й Держпотребстандарту України в мережах Споживача.

- п. 4.5. Додаткова кількість стічних вод, що неорганізовано потрапляє у період дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживача або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території Споживача, у мережі водовідведення Виробника вираховуються відповідно до п. 4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190 та зареєстровані в міністерстві юстиції України 07.10.2008р. “ 936/25627.

Вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступні підстави.

Порядок укладання договорів визначений ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України.

В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.

Згідно ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладання господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Як встановлено під час судового розгляду справи, сторонами повністю дотримано вимоги ст.181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладання господарських договорів.

Предметом договору від 02.01.09р. № 111, який містить спірні пункти, є зобов’язання Підприємства надавати Споживачу послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення та зобов’язання Споживача своєчасно оплачувати послуги по встановленим тарифам та строки.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Наведе свідчить про те, що відносини між сторонами даного спору з приводу надання послуг з водопостачання, згідно договору № 111 від 02.01.2009 року, регулюються, зокрема, положеннями Господарського кодексу України, а також чинними Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення, зі змісту яких вбачається, що Комунальне підприємство “Красноарміськводоканал” - виробник (постачальник) послуг, а Комунальне підприємство “Коасноармійськтепломережа” є споживачем (абонентом) у розумінні Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення, якими передбачений єдиний та обов’язковий порядок відпускання води та приймання стічних вод лише шляхом укладання договору.

Також, із умов договору, а саме, пункту 6.1. вбачається, що сторони за даним договором наділені правами й мають обов’язки, передбачені даним договором, Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, а також іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідач проти прийняття пункту 1.2. договору в редакції позивача заперечує, та просить викласти вказаний пункт в наступній редакції: Виробник приймає громадсько-побутові та близькі до них по складу стічні води Споживача, що надходять до каналізаційної мережі в межах погоджених обсягів і погодженого місячного графіка, в межах гранично припустимих концентрацій забруднюючих речовин, а Споживач скидає стічні води та вчасно сплачує послуги Виробника з централізованого водовідведення відповідно до діючих тарифів і умов даного договору.

Тобто, відповідач заперечує проти додаткових обсягів стічних вод, що неорганізовано потрапляють у період дощів та сніготанення до мережі водовідведення, оскільки каналізаційні колодязі споруджені на підприємстві згідно ДБНіП та виконання цих умов не дозволяє попаданню стічних вод у каналізаційну систему. На підтвердження викладено відповідачем до матеріалів справи надано акти обстеження каналізаційних колодязів, що знаходяться на балансі КП “Красноармійськтепломережа” від 25.05.2009р. з яких вбачається, що технічний стан каналізаційного господарства, що обслуговується КП “Красноармійськтепломережа” в задовільному стані, вказані акти підписаний представниками позивача та відповідача без зауважень, але жодних посилань на той факт, що каналізаційні колодязі відповідача унеможливлюють попадання додаткових обсягів стічних від у період дощів та сніготанення вказані акти не містять та матеріалами справи такі обставини не підтверджені.

Крім того, відповідач просить виключити п. 4.5. договору, який визначає порядок визначення кількості стічних вод, що потрапили до каналізаційної мережі у період дощів та сніготанення саме з тих же підстав, що покладені в обґрунтування спірного пункту 1.2 договору.

Стаття 43 Водного кодексу України визначає права водокористувачів, а стаття 44, - обов’язки водокористувачів. Статтею 44 Водного кодексу передбачені основні обов’язки водокористувачів, до яких за пунктом 4 цього кодексу належить обов’язок здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об’єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї.

Відповідно до приписів п. 4.10. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України додатковий обсяг стічних вод, що нераціонально потрапляє у період дощів та сніготанення в мережу водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі відповідних досліджень.

В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається :

- при загальносплавній системі водовідведення – відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 “Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з території міст в промислових підприємств” та даним гідрометслужби;

- при розподільній системі водовідведення – у розмірі 20% від додаткового обсягу стічних вод, розрахованого згідно з підпунктом “а” цього пункту.

Якщо при роздільній системі водовідведення на території споживача встановлені та зафіксовані актом за участю представника підприємства виробником наявність провалів ґрунту біля люків колодязів, відсутність кришок люків, а також пряме підключення зливових вод до мереж водовідведення, кількість додаткового обсягу стічних вод визначається згідно підпункту “а” цього пункту.

З огляду на викладене п. 1.2. та п. 4.5. договору повністю відповідають приписам Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та підлягають прийняттю в редакції запропонованій позивачем.

Щодо п. 2.7. договору, то відповідач просить прийняти його у наступній редакції: Якщо вести облік за показами обліку води неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку Споживачем, пошкодження скла, корозія циферблату, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізму тощо) кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 10го місяця) визначаються:

- у термін з 15.04. по 31.10. включно по середньодобовим витратам за один місяць попереднього року;

- у термін з 01.11. по 14.04. включно – середньодобовим витратам за два місяця попереднього року та виключити останнє речення.

Редакція запропонована відповідачем не може бути прийнята судом, оскільки п. 5.24 Правил визначено, що якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовано в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів.

Після закінчення зазначеного терміну, якщо вести облік води неможливо з вини виробника, подальше визначення обсягів водоспоживання здійснюється за нормами споживання.

За таких обставин, редакція п. 2.7. договору, що запропонована відповідачем суперечить п. 5.24. Правил, тому вказаний пункт підлягає прийняттю в редакції позивача оскільки ґрунтується на вимогам закону та відповідає вимог п. 5.24. Правил.

Щодо п. 3.2. договору, який відповідач просить викласти в наступній редакції: Виробник відповідає за відхилення якості води від ДСТУ 2874-82 “Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль за якістю” і дозволів Мінздраву України й Держпотребстандарту України в мережах Споживача, то суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами підписані акти про встановлення меж обслуговування та відповідальності за стан каналізаційних мереж між КП “Красноармійськводоканал” та КП “Красноарміськтепломережа”.

Приписами п. 1.2. Правил встановлено, що межа балансової належності це лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами.

Пунктом 1.3 Правил передбачено, що виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також, технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають в нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Також, пунктами 1.7 та 1.8 цих Правил встановлено, що експлуатацію мереж холодного водопостачання в межах теплових пунктів та котелень здійснюють організації на балансі (в управління) яких вони перебувають. Виробник відповідає за технічний стан мереж гарячого водопостачання тільки в разі перебування таких мереж у нього на балансі.

Санітарно-технічний стан мереж та рівень обслуговування таких мереж зобов’язальною стороною безпосередньо впливає й на рівень забруднення води, що постачається за такими мережами та від цього залежить якість води.

Враховуючи, що між сторонами встановлені конкретні межі відповідальності за мережі водопостачання та водовідведення, а також споруди що встановлені на мережах, то позивач фактично не обслуговуючи та не впливаючи на стан цих мереж, які йому не належать, не може відповідати за якість води в них. За таких обставин п. 3.2. договору підлягає прийняттю в редакції запропонованій позивачем.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позов обґрунтованим, та підлягаючим задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про питну воду та питне водоспоживання”, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства “Красноарміськводоканал” м. Красноарміськ до Комунального підприємства “Красноармійськтепломережа” м. Красноармійськ про прийняття п. 1.2., 2.7., 3.2., 4.5. в редакції запропонованій КП “Красноармійськводоканал” задовольнити повністю.

Пункти 1.2., 2.7., 3.2., 4.5. договору № 111 від 02.01.2009р. про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення прийняти в редакції Комунального підприємства “Красноарміськводоканал”.

Стягнути з Комунального підприємства “Красноарміськтепломережа” (85300, м. Красноарміськ, вул.. Дніпропетровська, 4а, р/р 26008301246 у філії Красноарміського відділення № 2863 ВАТ “Ощадбанк”, ЄДРПОУ 32213475, МФО 394233) на користь Комунального підприємства “Красноарміськводоканал” (85300, м. Красноарміськ, вул. Шевченко, 90, р/р 26002350008000 в ЗАТ “Догробанк” м. Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 35470311) судові витрати: державне мито у розмірі 85грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.