Рішення № 4220627, 01.07.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

25 "червня"- "01" липня 2009 р. Справа № 18/068-09

Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодортранс"

До Відкритого акціонерного товариства "Дорожньо-будівельне управління - 39"

Про стягнення 1078718,73 грн.

суддя Кошик А. Ю.

за участю представників сторін:

позивача Таліпов В.В.

відповідача Баранець О.В.

Суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодортранс»(далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-будівельне управління - №39»(далі - відповідач) про стягнення 1078718,73грн.

Провадження у справі було порушено відповідно до ухвали від 13.04.2009 року, розгляд справи призначено на 28.04.2009 року.

В судовому засіданні 28.04.2009 року відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю надіслання йому копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами. Розгляд справи було відкладено до 14.05.2009 року.

У судове засідання 14.05.2009 року відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, не з‘явився та надіслав клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи, розгляд справи було відкладено на 01.06.2009 року.

Крім того, відповідач 27.04.2009 року в порядку ст. 91 ГПК України подав через канцелярію суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду від 13.04.2009 року про порушення провадження у справі, яка була повернута заявникові відповідно до ухвали від 01.06.2009 року.Після чого розгляд справи було відкладено до 11.06.2009 року.

У судовому засіданні 11.06.2009 року судом заслухано пояснення позивача та заперечення відповідача.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає що заборгованість позивачем необґрунтована та не підтверджена жодними доказами, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 25.06.2009 року у зв’язку з необхідністю витребування у позивача відповідних доказів чи пояснень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ним докази, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодортранс»звернулось до Господарського суду Київської області з позовними вимогами до Відкритого Акціонерного Товариства «Дорожньо-будівельне управління № 39»про стягнення заборгованості за невиконання умов Договору надання експедиторських послуг № 09/07-А від 17.04.2007 року в сумі 1078718,73 грн.

Предметом Договору експедирування № 09/07-А від 17 квітня 2007 року є транспортні послуги, а саме, Замовник зобов'язується надати для перевезення вантажі, а Перевізник прийняти їх за обсягом згідно оформлених накладних на відстань, яка вказана в додатках до даного Договору, що є невід'ємною частиною Договору

Згідно із п. 2.1 договору Експедитор надає послуги за домовленістю сторін, яка оформлюється рахунком-фактурою.

Позивач згідно з п. 4.2. Договору виконує для відповідача перевезення вантажів (щебінь, асфальт, грансуміш) автотранспортом по цінах, які вказані в доповненнях до Договору, або в рахунках-фактурах, а відповідач відповідно до п. 4.3 договору зобов'язується оплатити послуги, які надані позивачем на умовах 100% передплати або за згодою сторін, але не пізніше 15-ти днів після поставки товару.

Під час дії договору експедирування, позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором, надаючи відповідачу послуги, що оформлялись відповідними актами здачі-прийняття без претензій та зауважень.

Відповідач заперечує проти факту надання позивачем спірних послуг саме на підставі договору № 09/07-, оскільки в наданих позивачем актах звірки взаєморозрахунків, рахунках-фактурах; актах здачі-прийняття робіт, податкових накладних, тощо відсутні посилання на їх належність саме до спірного договору.

У зв’язку з чим судом встановлено, що між позивачем та відповідачем існують договірні відносини по перевезенню вантажів, які породжують відповідні права та обов’язки сторін, позивачем надавались відповідачу послуги по перевезенню вантажів, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття виконаних робіт, рахунками-фактурами, в яких зазначено обсяг виконаних робіт та їх вартість.

Дослідивши заперечення відповідача, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно статті 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника, клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу.

Договір вважається укладеним з моменту укладання сторонами угоди щодо істотних умов договору, до прийняття вантажу перевізником.

Таким чином, акти здачі-приймання виконаних робіт містять необхідні реквізити для встановлення факту надання виконавцем послуг по перевезенню та їх прийняття замовником.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час і боржник повинен виконати свій обов’язок у семиденний термін від дня пред’явлення вимоги кредитора.

Як вбачається з пояснень відповідача, він заперечує факт отримання спірних послуг саме за договором, однак факту отримання послуг по перевезенню його вантажу, які підтверджені відповідними актами приймання-здачі виконаних робіт не спростовує, за платіжним дорученням 23.10.2008 року здійснив часткову оплату послуг в сумі 100 000 грн., про що свідчить банківська виписка № БВ-0000141.

Частиною 7 статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, якщо замовник відмовляється задовольнити вимоги виконавця щодо виконання договірних зобов'язань або не надає відповіді за суттю пред'явлених вимог, виконавець має право відповідно до закону звернутися до суду.

16 вересня 2008 року позивачем було надіслано відповідачу претензію на суму 1266763,61 грн., на яку відповідач частково провів оплату 25 вересня 2008 року банківською випискою № БВ-0000131, 06.10.2008 року банківською випискою № БВ-0000135 та 23.10.2008 року за банківською випискою № БВ-0000141.

З врахуванням часткової оплати наданих послуг, заборгованість відповідача складає 966 763,16 грн., що також підтверджується проведеною в жовтні звіркою взаєморозрахунків станом з 01 жовтня по 31 грудня 2008 року.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з врахуванням 3% річні за прострочку виконання зобов'язання за період з 16.09.2009 року по 02.04.2009 року, що за його розрахунком складає 16275,20 грн., одна, враховуючи, що строк виконання зобов’язання настав через 7 днів з моменту надіслання претензії, тобто 22.09.2008 року, стягненню підлягають 3% річних за період з 22.09.2008 року по 02.04.2009 року в сумі 15546,37 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з врахуванням індексу інфляції, який за його розрахунком становить 95680,37 грн., однак судом встановлено, що в розрахунку допущено арифметичну помилку, середнє значення індексу інфляції за спірний період, починаючи з дати останнього платежу, складає не 109,9%, а 101,9%, таким чином, стягненню підлягає індекс інфляції в сумі 18367,99 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 966736,61 грн. основного боргу, 15546,37 грн. річних та 18367,99 грн. інфляційних.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Дорожньо-будівельне управління 39»(07200, Київська обл., Іванківський район, смт. Іванків, вул. Київська, код ЄДРПОУ 13715657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодортранс»(04074, м. Київ, вул. Бережанська, 6-А, ЄДРПОУ 33300720) 966736,61 грн. основного боргу, 15546,37 грн. річних, 18367,99 грн. інфляційних, 10006 грн. витрат по сплаті державного мита та 109,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя Кошик А. Ю.