Рішення № 4220617, 07.07.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2009 р.

Справа № 1/14-16/61

за позовом: ТзОВ "Єдина Торгова Система - Київ".

вул.Сосюри, 68,Київ 90,Лівобережна Частина Києва, Київ,02090

представник позивача: Гарашко Юлія Вікторівна.

адреса для листування:м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 80, оф.18.

до відповідача: ПП фірма "Доліакт".

факт. адреса: вул. Бельведерська, 27-а, м.Івано-Франківськ.

представник відповідача: Чеха М.В.

вул. Чорновола, 23, м.Івано-Франківськ.

Cуддя Калашник В.О.

При секретарі Гурик І. П

Представники:

Від відповідача: Чеха М.В. - представник, ( довіреність №2-03/09 від 03.03.09р.)

Від позивача: Гарашко Ю.В.- представник, (довіреність б/№ від 03.02.09р.)

про стягнення заборгованості в сумі 173736,49 грн. за поставлений товар, включаючи нарахування за прострочення виконання грошового зобов"язання.

Позивачем подана заява про уточнення позовних вимог в якій просить суд стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений товар , в сумі 167191,61 грн.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, з"ясувавши її фактичні обставини, суд-

Встановив:

Між Позивачем, ТзОВ "Єдина Торгова Система - Київ" , та Відповідачем ПП фірма "Доліакт", 27.06.2006 року ,укладено договір купівлі-продажу №67 ,відповідно до умов якого, Позивач зобов"язувася передати у власність Відповідачу товар , хімічну продукцію (що кваліфікується як сировина для виробництва лакофарбових матеріалів, будівельних сумішей і покриттів), згідно специфікацій до договору ,а Відповідач зобов"язувався прийняти товар та оплатити його вартість.

Ціна , номенклатура, кількість товару ,умови, сторок поставки та строк оплати товару , вказується у специфікаціях до договору, що є його невід"ємною частиною.

Відповідно до специфікації №1/2008 від 17.05.2008р. та №2/2008 від 28.05.2008р. до договору №67 ,Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 146100,75грн. на підставі видаткової накладної №РН-0190511 від 19.05.2008р.

Однак ,взяті на себе зобов"язання по оплаті вартості товару , Відповідач виконав лише частково сплативши Позивачу кошти в сумі 14000,00грн.

Відповідно до специфікації №2/2008 від 28.05.2008р., та на підставі видаткової накладної №РН - 0280515 від 30.05.2008р., Позивач передав Відповідачу у власність товар на суму 74999,95грн.

В порушення договірних зобов"язань, Відповідач не провів оплату за одержаний товар.

Таким чином, на момент подачі позовної заяви до господарського суду, заборгованість Відповідача перед Позивачем склала 132100,75грн.

З метою досудового врегулювання спору , Позивачем була надіслана Відповідачу вимога про сплату заборгованості ,однак вона залишена Відповідачем без виконання.

Пунктом 6.2 Договору, передбачено, що в разі , якщо Покупець затримує оплату за поставлений товар , згідно специфікації на дану поставку, то він зобов"язаний сплатити пеню в розмірі 0,2 % від суми поставки за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості.

Оскільки ,Відповідач не провів оплату за отриманий товар у строк , вказаний в специфікації , йому нарахована пеня в сумі 24659,45 грн.

Крім цього , відповідно до положень ст. 625 ЦК України , за прострочення виконання грошового зобов"язання, Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Відповідача 13905,37 грн. інфляційних витрат та 3070,92грн. - 3% річних від простроченої суми.

Таким чином , Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 173736,49грн. , з яких: 132100,75грн. - сума основного боргу, 24659,45грн.- пеня; 13905,37 грн. - інфляційні витрати; 3070,92 грн. - 3% річних від простроченої суми.

В заяві про уточнення позовних вимог Позивач зменшив заявлену до стягнення суму основного боргу на 3500,00грн. , оскільки Відповідач сплатив вказані кошти в рахунок погашення заборгованості.

Крім цього ,станом на 02.06.2009року, Позивач провів перерахунок ціни позову в частині стягнення пені, річних та інфляційних витрат та просить стягнути з Відповідача ,крім суми основного боргу ,яка складає 128600,75грн., пеню в сумі 17646, 04 грн., 3737,03грн. -3% річних від простроченої суми; 17207,79грн.- інфляційних витрат, всього: 167191,61грн.

В цій заяві же про уточнення позовних вимог, Позивач просить суд стягнути з Відповідача вартість залізничних квитків в сумі 756,42грн., як витрати, пов"язані з розглядом справи у суді.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав , викладених в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог , просить суд позов задоволити.

Відповідач , в своєму листі від 15.05.2009р. до Позивача визнав наявну заборгованість та звернувся з проханням про розстрочення її оплати на шість місяців рівними частинами, а також пропонував Позивачу укласти мирову угоду.

Однак ,у відзиві на позов позовні вимоги не визнав ,вважає їх необгрунтованими з підстав закінчення терміну дії договору, а тому поставка товару, яка відбувалась на підставі специфікацій №1/2008 від 17.05.2008р. та №2/2008 від 28.05.2008р. не має вважатись договірною. Позивачем безпідставно застосовано нарахування пені за прострочення договірних зобов"язань.

Враховуючи викладені у відзиві на позов заперечення, представник відповідача просить суд в позові відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін ,дослідивши обставини у справі , суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із слідуючих підстав:

Між сторонами у справі, 07.06.2009р. був укладений договір №67, предметом якого є поставка хімічної продукції, кваліфікованою як сировина для виробництва лакофарбових матеріалів, будівельних сумішей і покриття.

Термін дії договору визначений п.8.6 Договору і складає до 31.12.2006року.

Додатковою угодою №1 від 10.01.2007р. до Договору №67 від 07.06.2006 року , сторонами досягнута згода на продовження терміну дії договору до 31.12.2007р.

Однак, незважаючи на закінчення дії вказаного договору , сторони продовжували господарські правовідносини.

Позивачем було передано Відповідачу у власністю товар у відповідності до специфікації від 17.05.2008р. та 28.05.2008р. на підставі видаткових накладних №РН - 0190511 від 19.05.2008р. на суму 711000,80грн. та №РН-0280515 від 30.05.2008р. на суму 74999,95 грн.

Відповідачем ,вказаний у накладних товар був одержаний згідно Довіреностей серії ЯОП №545696 від 19.05.2008р. та №545551 від 28.05.2008р.

Відповідач в судовому засіданні не заперечує , що товар ним був отриманий.

В зв"язку з цим , у Відповідача виникло зобов"язання на оплату одержаного товару.

Відповідачем проведено Позивачу часткову оплату заборгованості в сумі 14000,00грн.

Оскільки , повністю вартість товару не була оплачена Відповідачем у строк , зазначений в специфікаціях ,Позивач надіслав йому вимогу за №12025 від 12.02.2009р. про необхідністю оплати суми боргу , який складав 132100,75грн.

Однак , вимога Позивача не була виконана Відповідачем.

За прострочення виконання договірних зобов"язань, та на підставі п.6.2 Договору, Позивачем нараховано Відповідачу пеню в сумі 17646, 04грн.

Суд вважає , що нарахування пені на підставі вказаної договірної умови було проведено Позивачем безпідставно , оскільки на день поставки товару, термін дії договору №67 від 07.06.2008р. закінчився.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки, термін дії договору №67 від 07.06.2009р. закінчився, то фактично між сторонами не було згоди щодо сплати пені за просрочку платежу, а тому в частині стягнення пені в сумі 17646,04 грн. слід відмовити.

Відповідно до положень ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи наведену норму закону , Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості за одержаний ним товар.

Однак, в порушення вимог закону , Відповідач не виконав свого обов"язку перед Позивачем по оплаті товару.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведену норму закону суд вважає правомірним нарахування Відповідачу інфляційних витрат в сумі 17207,79 грн. та 3% річних від простроченої суми , що складають 3737,03грн.

Оскільки, в процесі розгляду справи господарським судом, Відповідач частково погасив суму основного боргу, сплативши Позивачу 3500,00грн. , то в цій частині позовних вимог , провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору.

Що стосується вимог про стягнення з Відповідача вартість залізничних квитків в сумі 756,42грн., як витрат , пов"язаних з розглядом справи у суді ,то вказана вимога не підлягає задоволенню , оскільки відповідно до статті 44 ГПК України , до складу судових витрат такі витрати не відносяться.

Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу слід стягнути з Відповідача на користь Позивача, пропорпційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного , відповідності до ст. 124 Конституції України,ст.526, 530, 625 ЦК України, ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", керуючись ст.33, 49, п.1.1 ст.80 , ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Відповідача, ПП фірма "Доліакт" (факт. адреса: вул. Бельведерська, 27-а, м.Івано-Франківськ; юридична адреса: вул.Воїнів-Інтернаціоналістів, 12, м.Івано-Франківськ , інд. код 23801576) на користь Позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система - Київ" (вул.Сосюри, 68, м.Київ 90,02090 , інд. код 32959643) заборгованість за поставлений товар в сумі 149545,57 грн. з яких : 128600,75грн. - сума основного боргу; 3737,03грн. - 3% річних від простроченої суми ; 17207,79грн. - інфляційні витрати ,а також 1495,45грн. державного мита і 110,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні пені в сумі 17646,04 грн відмовити.

В решті суми позовних вимог , провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

рішення підписане 28.07.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______