Рішення № 4220598, 28.05.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2009 р. Справа №19/74

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Втормет", вул. Челюскінців, 157, м. Донецьк, 83055

до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", вул. Гайового, 30, м. Полтава, 36030

про стягнення 202 863,57 грн., за договором поставки № 70-30/54 від 19.03.2008р.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: Варданян В.В., дов. №15 від 01.04.2009р.

від відповідача: Костенко Р. І., дов. від 30.12.2008р. №70-04/14-294

Розглядається позовна заява про стягнення 202863,57 грн., у тому числі 182310,00 грн. основного боргу за продукцію, поставлені згідно договору поставки № 70-30/54 від 19.03.2008р., 18231,00 грн. інфляційних, 2322,57 грн. –3% річних.

Відповідач у відзиві суму основного боргу визнає; в частині стягнення інфляційних та річних прохає суд зменшити їх розмір на 50% на підставі ст. 233 ГК України та ст. 614 ЦК України, посилаючись на те, що відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України має застосовуватися з урахуванням вини особи, яка порушила зобов’язання; невиконання зобов’язання відповідачем є наслідком негативних процесів в світовій економіці та економіці України, а також внаслідок невиконання зобов’язань контрагентами відповідача.

В судовому засіданні 28.05.2009р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до договору поставки № 70-30/54 від 19.03.2008р. (з протоколом розбіжностей), укладеного між АТЗТ «Втормет»(позивачем) та ВАТ «Тепловозоремонтний завод»(відповідачем), позивач як постачальник зобов’язався поставити продукцію, а відповідач (покупець) прийняти і оплатити її.

Згідно п. 1.2 Договору найменування продукції, кількість, ціна по кожній партії узгоджується сторонами в специфікації та додаткових угодах.

Згідно п. 2.3 Договору покупець здійснює оплату в розмірі 100% вартості продукції протягом 5 банківських днів після одержання продукції.

В специфікації № 12 від 08.09.2008р. до Договору сторони узгодили предмет поставки – бронза марки О4Ц4С17 по ціні 35000,00 грн. за тону; а також визначили, що покупець проводить оплату за поставлену партію шляхом перерахування грошових коштів не пізніше 7 банківських днів з моменту поставки.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві продукцію (бронзу марки О4Ц4С17) на загальну суму 282 310,00 грн. Зазначене підтверджується накладними № 852 від 30.09.2008р., № 882 від 13.10.2008р., товарно-транспортними накладними № 194952 від 30.09.2008р., №194993 від 13.10.2008р., довіреностями серії ЯПМ № 054211 від 26.09.2008р., серії ЯПМ № 054359 від 10.10.2008р.

Відповідач за одержану продукцію розрахувався частково.

Заборгованість в сумі 182310,00 грн. не сплатив.

Наявність основного боргу в сумі 182310,00 грн. відповідач підтвердив у відзиві на позов.

За ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

У відповідності до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, сума, на яку збільшився борг в зв’язку з інфляцією за період жовтень 2008р. - лютий 2009р становить 18231,00 грн., а 3% річних за період з 21.10.2008р. по 24.03.2009р.–2322,57 грн. (розрахунки в матеріалах справи).

Клопотання відповідача про зменшення інфляційних та річних на 50% на підставі ст. 233 ГК України та ст. 614 ЦК України судом відхиляється з наступного.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даному випадку, інфляційні та річні не є штрафними санкціями, а відносяться до інших способів забезпечення виконання зобов’язання, тому вказані норми не можуть бути застосовані судом.

Крім того, відповідач не довів, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, не довів відсутності своєї вини у невиконанні зобов’язання; зазначені в клопотанні обставини документально не підтверджені.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тепловозоремонтний завод»(м.Полтава, вул.. Гайового, 30; ідентифікаційний код 13962568; п/р 26004041717700 в АІКБ «УкрСібБанк»м.Харків, МФО 351005) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Втормет»(м. Донецьк, вул..Челюскінців, 157; ідентифікаційний код 25096030; п/р 26006039376000 в ДОД АППБ «Райффайзен банк Аваль»в м. Донецьку, МФО 335076) 182310грн. основного боргу, 18231грн. інфляційних, 2322грн. 57коп. –3% річних, 2028грн.. 64 коп. витрат з оплати державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Безрук Т.М.

Рішення підписано: