Рішення № 4220581, 09.06.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" червня 2009 р. Справа № 4/108-09

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

за позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД", с. Морозівка

про стягнення 135 941,49 грн.

Представники:

позивач – Мандрикіна К.О. –предст., дов. від 01.01.2009р.;

відповідач – не з’явився

Обставини справи:

Приватним виробничим підприємством "Вибір" (далі-позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(далі-відповідач) про стягнення 135 941,49 грн., які складають 94300 грн. заборгованості за договором № 06/04-08 від 29.04.2008р., 16 247, 79 грн. пені, 2 030, 98 грн. –3% річних, 23 362,72 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за договорами поставки, а саме: не оплатив вартість поставленого йому товару.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2009р. було порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 19.05.2009р.

19.05.2009р. представник відповідача в засідання суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим в порядку ст.. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 09.06.2009р.

09.06.2009р. представник відповідача вдруге в судове засідання не з’явився, проте до початку судового засідання через канцелярію суду (вх.. № 6503) подав заперечення на позов, в якому просить припинити провадження у справі, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд,

встановив:

29.04.2008 року між Приватним виробничим підприємством "Вибір" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(покупець) було укладено договір № 06/04-08 (далі –Договір-1), відповідно до якого, постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити кормові добавки (амінокислоти та вітаміни), а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити такий товар.

Загальна кількість товару, що є предметом поставки за цим договором, визначається у специфікації, що є невід’ємною частиною договору (п.1.2 договору).

Оплата товарів покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарних днів з моменту з поставки відповідної партії товару або інший термін зазначений в специфікації.

На виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачу товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № РН-0000260 від 07.07.2008р. на суму 160 000 грн., № К1-0000133 від 17.10.2008р. на суму 72 000 грн., № Д1-0000127 від 05.11.2008р. на сум 57 400 грн., № К1-0000166 від 13.11.2008р. на суму 23 700 грн., № К1-0000187 від 01.12.2008р. на суму 33 200 грн.

Факт отримання товару підтверджується належно оформленими довіреностями №321182, № 321573/828, №. 321674/932, № 321473/977, № 1069.

Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»вартість отриманого товару повністю оплачена не була, та у зв’язку з затримкою виконання платежів за останнім утворилась заборгованість зі сплати штрафних санкцій.

Відповідач подав заперечення на позов, в якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на ст. 180 ГПК України, а саме на те, що сторонами не була погоджена ціна товару, та просить припинити провадження у справі на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

Судом дані заперечення до уваги не беруться, оскільки оплата товару здійснюється відповідно до пункту 7.1 договору а саме протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Проте, в порушення своїх договірних зобов’язань (п. 7.1 договору) відповідач не оплатив вартість отриманого ним товару.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приймаючи до уваги вищезазначене, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати вартості поставленого товару становить 94 300 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 16 247, 79 грн. пені.

Згідно п. 7.3. Договору, за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Розмір пені за розрахунком позивача становить 16 247,79 грн. Даний розрахунок є не вірним, та таким, що не відповідає вимогам законодавства, а саме п. 6 ст. 232 ГПК України, оскільки відповідач в порушення вказаних вимог здійснив розрахунок пені за період з 07.08.2008р. по 11.03.2009р., тобто за 7 місяців.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Відповідно вищезазначених норм законодавства при розрахунку суми пені позивачем застосовано подвійну облікову ставку НБУ.

Суд, враховуючи вищевказані норми законодавства, здійснив власний розрахунок пені, який не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України та становить 13055,44грн.

Таким чином, заявлена до стягнення з відповідача сума пені 16247,79 грн. підлягає задоволенню частково в розмірі 13055,14 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача сума інфляційних становить 23 362, 72 грн., а 3% річних –2 030, 98 грн.

Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних не відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому суд, зробивши власний розрахунок встановив, що вимога щодо стягнення інфляційних та трьох процентів річних підлягає задоволенню частково в сумі 15 491, 30 грн. та 1884,37 грн. відповідно.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД (07526, Київська обл., Баришівський р-н, с. Морозівка, вул.. Садова, 9код ЄДРПОУ 30467889) на користь Приватного виробничого підприємства "Вибір" (40009, Сумська обл.., м. Суми, вул.. Пролетарська, 60/1, оф. 6, код ЄДРПОУ 30608151) –94 300 (дев’яносто чотири тисячі триста) грн.. основного боргу, 13 055 (тринадцять тисяч п’ятдесят пять) грн.. 14 коп. пені, 15 491 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев’яносто одну) грн.. 30 коп. інфляційних втрат, 1 884 (одну тисячу вісімсот вісімдесят чотири) грн.. 37 коп. 3% річних, 1247 (одну тисячу двісті сорок сім) грн.. 31 коп. державного мита та 108 (сто вісім) грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання рішення: 22.06.2009р.