Ухвала суду № 42202500, 25.12.2014, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/10723/14-ц

Номер провадження 2-о/404/338/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2, про встановлення факту родинних відносин, належності правовстановлюючого документа та реєстрації шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася до суду з заявою, в якій заявлені вимоги викладені наступним чином:

встановити юридичний факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється дочкою ОСОБА_3, яка померла 20 грудня 2006 року та ОСОБА_4, який помер 16 лютого 2014 року;

встановити юридичний факт, що свідоцтво про право власності на житло, видане 02.08.1993 року Кіровоградською міською Радою народних депутатів, за № 5827 на квартиру під № 11 будинку № 5 по вул. Добровольського в м. Кіровограді на імя ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належить ОСОБА_4, який помер 16.02.2014 року, ОСОБА_3, яка померла 20.12.2006 року та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

встановити юридичний факт, що ОСОБА_3, яка померла 20.12.2006 року та ОСОБА_4, який помер 16.02.2014 року, перебували в зареєстрованому шлюбі з 07.11.1956 року по 20.12.2006 року, тобто по день смерті ОСОБА_3.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 234 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

За частиною 1 статті 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Частиною 3 статті 235 ЦПК України, передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Стаття 119 ЦПКУкраїни містить вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. За приписом частини 1статті 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

В порушення вимог частини 1 статті 120 ЦПК України, до заяви не додано копії заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості осіб, що беруть участь справі, про що свідчить акт Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.12.2014 року.

За вимогами статті 258 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення розяснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, імя, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з імям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і організація, яка видала документ не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

В порушення вищевикладених норм права заявником не подано до заяви та не зазначено в самій заяві доказів про те, що в правовстановлюючий документ не має можливості внести відповідні виправлення в позасудовому порядку.

Крім того, як розяснено постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику в справах про спадкування слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В поданій заяві про наявність такої постанови нотаріуса або розяснення нотаріуса, що породжує юридичний наслідок встановлення факта, що має юридичне значення, не зазначено.

Також, відповідно до частини 5 статті 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду заяви у справах окремого провадження ставка судового збору складає 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є обєктом справляння судового збору. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року.

Проте, в порушення зазначених норм, в заяві містяться три окремих факти, що мають юридичне значення, а саме: про встановлення факту родинних відносин, належності правовстановлюючого документа та реєстрації шлюбу, за які заявником при зверненні до суду судовий збір не сплачено, а також, які ґрунтуються на різних нормах матеріального права та спільний розгляд даних фактів значно ускладнить вирішення справи і призведе до затягування судового процесу.

Слід зазначити, що обєднання позовних вимог не допускається, коли відсутня спільність предмета позову і в подальшому може призвести до розєднання позовів в порядку, передбаченому статтею 126 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, до заяви застосовуються наслідки частини 1 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки подана заява без додержання вимог, викладених у статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, а тому заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2, про встановлення факту родинних відносин, належності правовстановлюючого документа та реєстрації шлюбу, залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху.

Запропонувати заявнику подати заяву, у відповідності до вимог статті 119, 256, 258 Цивільного процесуального кодексу України з врахуванням розяснень, викладених в мотивувальній частині ухвали та надати докази сплати судового збору.

Банківські реквізити для зарахування судового збору: р/р 31215206700003; МФО 823016; код класифікації доходів бюджету: 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38037409, одержувач коштів: УДКСУ у м. Кіровограді Кіровоградської області, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, призначення платежу: «Судовий збір за позовом_______», Кіровський районний суд м. Кіровограда ЄДРПОУ 02896897.

Розяснити заявнику, що за приписом частини 2 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, якщо заявник відповідно до ухвали суду виконає вимоги у встановлений судом строк, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда

ОСОБА_8