Рішення № 4220183, 25.05.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" травня 2009 р. Справа № 19/077-09

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства «Київ.Інвест.Буд», м. Васильків

до Приватної науково-будівельної фірми «Нагрес», м. Біла Церква

про стягнення 117729,00 грн.

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача – не з’явився;

від відповідача –Борисенко А. М. (дов. № 3 від 22.04.2009 року).

обставини справи:

Приватне підприємство «Київ.Інвест.Буд»звернулась до господарського суду з позовом до Приватної науково-будівельної фірми «Нагрес»про стягнення 117729,00 грн.

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 3 квітня 2009 року та призначено справу до розгляду на 23 квітня 2009 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем господарських зобов’язань які виникли між сторонами у 2008 році, а саме відповідач не поставив товар (будівельні матеріали) оплачений попередньо позивачем в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 117729,00 грн., яку і просить стягнути позивач з відповідача.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях викладених в відзиві від 5 травня 2009 року на позовну заяву та в доповненнях до відзиву від 18 травня 2009 року, від 25 травня 2009 року позов визнає частково в сумі 18689,00 грн. та заперечує проти іншої частини позовних вимог. Заперечення мотивовані тим, що позивач попередньою оплатою сплатив грошові кошти за товар (будівельні матеріали) в сумі 149120,00 грн., а відповідач поставив товар (будівельні матеріали) на суму 130431,00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 18656 від 20 серпня 2008 року, № 18658 від 19 вересня 2008 року, № 18657 від 23 вересня 2008 року, № 18656 від 2 жовтня 2008 року, № 18655 від 2 жовтня 2008 року.

25 травня 2009 року відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

На протязі 2008 року позивач виставив відповідачу до сплати рахунки-фактури за товар (будівельні матеріали), а саме рахунок-фактуру № 17 від 19 травня 2008 року на суму 99120,00 грн. та рахунок-фактуру № 25 від 31 липня 2008 року на суму 50000,00 грн.

Відповідач сплатив грошові кошти в загальній сумі 149120,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 22 травня 2008 року на суму 99120,00 грн. та платіжним дорученням № 29 від 31 липня 2008 року на суму 50000,00 грн.

Як стверджує позивач, відповідач не поставив товар в повному обсязі на суму 117729,00 грн.

12 березня 2009 року позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу № 67 з вимогою повернути кошти в розмірі 117729,00 грн., але відповідач відповідь на вимогу не надав та кошти не повернув.

В якості доказів поставки товару сторонами подано до суду товарно-транспортні та видаткові накладні з яких в якості належних доказів у справі судом приймаються наступні: товарно-транспорта накладна № 18656 від 2 жовтня 2008 року на суму 5260,00 грн., товарно-транспорта накладна № 18655 від 2 жовтня 2008 року на суму 102271,00 грн. та видаткова накладна № 7 від 30 вересня 2008 року на суму 73920,00 грн., оскільки зазначені накладні завірені належним чином сторонами.

Судом не приймаються в якості належних доказів у справі товарно-транспорті накладні № 18656 від 20 серпня 2008 року на суму 5260,00 грн., № 18658 від 19 вересня 2008 року на суму 5260,00 грн., № 18657 від 23 вересня 2008 року на суму 5260,00 грн. та видаткова накладна № 6 від 22 травня 2008 року на суму 99120,00 грн., оскільки зазначені товарно-транспортні накладні не завірені підписом та печаткою підприємства відповідача щодо прийняття товару, а видаткова накладна № 6 від 22 травня 2008 року містить підпис невстановленої особи та не містить печатки підприємства відповідача.

Спірним питанням між сторонами є підпис особи від Приватного підприємства «Київ.Інвест.Буд»на накладній № 6 від 22 травня 2008 року, а саме відповідач стверджує, що вона містить підпис уповноваженої особи, оскільки містить підпис особи Фесенко Б. В., який уповноважений від ПП «Рівень» приймати матеріали необхідні для виконання робіт передбачених договором № 1 генерального підряду на здійснення будівництва від 19 березня 2008 року укладеним між Приватним підприємством «Київ.Інвест.Буд»та ПП «Рівень». Також відповідач зазначає, що у нього наявна довіреності № 921419 від 22 травня 2008 року на отримання матеріальних цінностей видана Приватним підприємством «Київ.Інвест.Буд».

С приводу викладеного суд зазначає наступне.

Договір укладений між Приватним підприємством «Київ.Інвест.Буд»та ПП «Рівень»не має відношення до даної справи, оскільки не є предметом спору.

Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов’язанні має право вимагати доказів того, що обов’язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред’явлення такої вимоги (ст. 527 Цивільного кодексу України).

Повноваження особи на отримання матеріальних цінностей від юридичної особи підтверджуються довіреністю, договором або відповідним розпорядним документом органу юридичної особи, в разі якщо особа перебуває у трудових правовідносинах з підприємством.

Накладна № 6 від 22 травня 2008 року містить підпис Фесенко Б. В. доказів на підтвердження повноважень якого щодо отримання матеріальних цінностей від імені юридичної особи - Приватного підприємства «Київ.Інвест.Буд»до суду не надано та зазначена накладна не завірена печаткою Приватного підприємства «Київ.Інвест.Буд».

Довіреності № 921419 від 22 травня 2008 року завірена належним чином та видана Приватним підприємством «Київ.Інвест.Буд»на отримання від Приватної науково-будівельної фірми «Нагрес»матеріальних цінностей, але видана на ім’я директора Приватним підприємством «Київ.Інвест.Буд»Семенець Анатолія Івановича.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчиняти від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ст. 237 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 89451,00 грн., що підтверджено належними доказами наявними в матеріалах справи.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Таким чином суд вважає правомірним та обґрунтованим позов задовольнити частково.

Судові витрати відповідно до ст. 44, ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної науково-будівельної фірми «Нагрес»(09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 25, кв. 62, код 20618133) на користь Приватного підприємства «Київ.Інвест.Буд»(08600, Київська область, м. Васильків, пров. Береговий, 22, код 34360754) – 89451 (вісімдесят дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят одна) грн. 00 коп. заборгованості та судові витрати: 894 (вісімсот дев’яносто чотири) грн. 51 коп. державного мита та 89 (вісімдесят дев’ять) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Карпечкін Т.П.

Рішення підписано

01.06.2009 р.