Постанова № 42201276, 20.01.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2011 р. Справа № 2a-3050/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

cудді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Прут Ю.А.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000711600/0 від 03.08.2010р.,-

ВСТАНОВИВ:

ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000711600/0 від 03.08.2010року, яким за порушення граничного строку із сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість, визначено до сплати штраф в розмірі 50% в сумі 294589,55 грн..

Позов мотивовано тим, що Державна податкова інспекція у Яворівському районі Львівської області безпідставно змінювала призначення платежів, які були визначені Старицьким військовим лісгоспом ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на сплату податку на додану вартість за конкретний період та спрямовувала вказані платежі на погашення податкового боргу попередніх періодів, які, згідно рішень господарського суду були розстрочені. Також позивач вважає, що відповідачем порушено строки застосування штрафних санкцій встановлених ст.250 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просить суд їх задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2010 року позов не визнала та в його задоволенні просила відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області проведена перевірка дотримання Старицьким військовим лісгоспом ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" граничних строків сплати вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, за результатами якої складено акт № 1251/16-0/24977923 від 27.07.2010 року.

В акті перевірки вказується на порушення підприємством підпункту 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, що мало вираз у порушенні платником податку граничних термінів сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість.

На підставі Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000711600/0 від 30.08.2010 року, яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.7 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами за затримку на 863 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 589178,96 грн. зобовязано Старицький військовий лісгосп ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" сплатити штраф в сумі 294589,55 грн. за платежем податок на додану вартість.

Виходячи із встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України кола питань, що підлягають вирішенню судом, суд вважає за необхідне зазначити, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, Закону України „Про систему оподаткування, які були чинними на момент їх виникнення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України Про систему оподаткування платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у розмірах, передбачених зазначеним підпунктом, а саме: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 3.8 Інструкції, реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу належить виключно платнику, в даному випадку платнику податку позивачу.

Крім того, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Не містить положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету і Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. № 276, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123.

Згідно п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення податкових зобов'язань відповідно п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Як встановлено у судовому засіданні, за березень 2007 року Старицьким військовим лісгоспом ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" подано декларацію з податку на додану вартість на суму 62477,00 грн. з терміном сплати вказаного податку до 03.05.2007 року. За платіжними дорученнями згідно поданого реєстру платіжних доручень та довідки про рух коштів на рахунку платника податків, з 24.04.2007 року до 03.05.2007 року позивач сплатив податок на додану вартість за березень 2007 року в сумі 47600 грн. (платіжні доручення №487 від 24.04.07р., №498 від 25.04.07р, №503 від 25.04.07р, №505 26.04.07р.). У графі „призначення платежу платіжних доручень зазначалось „податок на додану вартість за березень 2007 року. Решту суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за березень 2007 року позивачем сплачено до 24.04.2007 року. Відповідач за вказаний період рахує позивачу за затримку на понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 16606,4 грн. та нараховує штрафні санкції на суму 8303,2 грн..

За квітень 2007 року Старицьким військовим лісгоспом ДП "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" подано декларацію з податку на додану вартість на суму 52148,00 грн. з терміном сплати вказаного податку до 30.05.2007 року. За платіжними дорученнями згідно поданого реєстру платіжних доручень та довідки про рух коштів на рахунку платника податків з 07.05.2007 року до 30.05.2007 року позивачем сплачено вказаного податку на суму 17300 грн. (платіжні доручення №534 від 07.05.07р., №544 від 10.05,07р., №559 від 15.05.07р., №599 від 22.05.07р., №610 від 30.05.07р.), з 04.06.2007р. по 13.06.2007р. сплачено 22970 грн. (платіжні доручення №629 від 04.06.07р., №643 від 05.06.07р., №655 від 06.06.07р., №665 від 07.06.07р., №677 від 08.06.07р., №689 від 10.06.07р., №691 від 11.06.07р., №692 від 13.06.07р.). У графі „призначення платежу платіжних доручень зазначалось „податок на додану вартість за квітень 2007 року. Відповідач за вказаний період рахує позивачу за затримку на понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 52148грн. та нараховує штрафні санкції на суму 26074,02 грн..

За травень 2007 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість на суму 44890,00 грн. з терміном сплати вказаного податку до 02.07.2008 року. За платіжними дорученнями згідно поданого реєстру платіжних доручень та довідки про рух коштів на рахунку платника податків з 15.06.2007 року до 02.07.2007 року позивачем сплачено вказаного податку на суму 29000 грн. (платіжні доручення №712 від 15.06.07р., №741 від 22.06.07р., №743 від 25.06.07р., №749 від 26.06.07р., №758 від 26.06.07р., №769 від 27.06.07р.), 23.07.2007 року та 24.07.2007 року сплачено 15000 грн.. (платіжні доручення №№877, 884). У графі „призначення платежу платіжних доручень зазначалось „податок на додану вартість за травень 2007 року. Відповідач за вказаний період рахує позивачу за затримку на понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 44888,36 грн. та нараховує штрафні санкції на суму 22445,03 грн..

За червень 2007 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість на суму 60349,00 грн. з терміном сплати вказаного податку до 30.07.2007 року. За платіжними дорученнями згідно поданого реєстру платіжних доручень та довідки про рух коштів на рахунку платника податків з 02.07.2007 року по 19.07.2007 року позивачем сплачено вказаного податку на суму 26700грн. (платіжні доручення №777 від 02.07.07р., №784 від 03.07.07р., №792 від 05.07.07р., №806 від 06.07.07р., №807 від 09.07.07р., №850 від 17.07.07р., №858 від 18.07.07р., № 870 від 19.07.07р.). У графі „призначення платежу платіжних доручень зазначалось „податок на додану вартість за червень 2007 року. Відповідач за вказаний період рахує позивачу за затримку на понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 60349,08 грн. та нараховує штрафні санкції на суму 30174,54 грн..

За липень 2007 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість на суму 64479,00 грн. з терміном сплати вказаного податку до 30.08.2007 року. За платіжними дорученнями згідно поданого реєстру платіжних доручень та довідки про рух коштів на рахунку платника податків з 09.08.2007 року по 30.08.2007 року позивачем сплачено вказаного податку на суму 25000грн. (платіжні доручення №950 від 09.08.07р., №1016 від 30.08.07р.), 31.08.2007 року сплачено 23500 грн.. (платіжні доручення №№1018, 1020). У графі „призначення платежу платіжних доручень зазначалось „податок на додану вартість за липень 2007 року. Відповідач за вказаний період рахує позивачу за затримку на понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 64479,04 грн. та нараховує штрафні санкції на суму 32239,52 грн..

За серпень 2007 року позивач подав декларацію з податку на додану вартість на суму 55567,00 грн. з терміном сплати вказаного податку до 01.10.2007 року. За платіжними дорученнями згідно поданого реєстру платіжних доручень та довідки про рух коштів на рахунку платника податків з 17.09.2007 року по 28.09.2007 року позивачем сплачено вказаного податку на суму 20400 грн. (платіжні доручення №1068 від 17.09.07р., №1104 від 26.09.07р., №1108 від 27.09.07р., №1111 від 28.09.07р.), з 02.10.2007р. по 16.10.2007р. сплачено 10500 грн. (платіжні доручення №1118 від 02.10.07р., №1130 від 05.10.07р., №1181 від 16.10.07р.). У графі „призначення платежу платіжних доручень зазначалось „податок на додану вартість за серпень 2007 року. Відповідач за вказаний період рахує позивачу за затримку на понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 55567,04грн. та нараховує штрафні санкції на суму 27783,52 грн..

За вересень 2007 року позивач подав декларацію з податку на додану вартість на суму 49649,00 грн. з терміном сплати вказаного податку до 30.10.2007 року. За платіжними дорученнями згідно поданого реєстру платіжних доручень та довідки про рух коштів на рахунку платника податків з 25.10.2007 року по 30.10.2007 року позивачем сплачено вказаного податку на суму 10700 грн. (платіжні доручення №1234 від 25.10.07р., № 1237 від 26.10.07р., №1240 від 29.10.07р., №1244 від 30.10.07р.), з 01.11.2007р. по 06.11.2007р. сплачено 8600 грн. (платіжні доручення №1256 від 01.11.07р., № 1262 від 02.11.07р., № 1271 від 05.11.07р., №1278 від 06.11.07р.). У графі „призначення платежу платіжних доручень зазначалось „податок на додану вартість за вересень 2007 року. Відповідач за вказаний період рахує позивачу за затримку на понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 49646,08грн. та нараховує штрафні санкції на суму 24823,04 грн..

За жовтень 2007 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість на суму 51450,00грн. з терміном сплати вказаного податку до 30.11.2007 року. За платіжними дорученнями згідно поданого реєстру платіжних доручень та довідки про рух коштів на рахунку платника податків 30.11.2007 року позивачем сплачено вказаного податку на суму 4500 грн. (платіжні доручення №11386, № 1387), з 03.12.2007р. по 06.12.2007р. сплачено 28300 грн. (платіжні доручення №1390 від 03.12.07р., №1393 від 04.12.07р., №1397 від 04.12.07р., № 1408 від 06.12.07р.). У графі „призначення платежу платіжних доручень зазначалось „податок на додану вартість за вересень 2007 року. Відповідач за вказаний період рахує позивачу за затримку на понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 51450,08грн. та нараховує штрафні санкції на суму 25725,04 грн..

За листопад 2007 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість на суму 62223,00грн. з терміном сплати вказаного податку до 04.01.2008 року. За платіжними дорученнями згідно поданого реєстру платіжних доручень та довідки про рух коштів на рахунку платника податків 28.01.2008 року позивачем сплачено вказаного податку на суму 30675,5 грн. (платіжне доручення №65). У графі „призначення платежу платіжного доручення зазначалось „податок на додану вартість за листопад 2007 року. Відповідач за вказаний період рахує позивачу за затримку на понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 62223,4грн. та нараховує штрафні санкції на суму 31111,7 грн..

За грудень 2007 року позивач подав декларацію з податку на додану вартість на суму 94659,00 грн. з терміном сплати вказаного податку до 30.01.2008 року. За платіжними дорученнями згідно поданого реєстру платіжних доручень та довідки про рух коштів на рахунку платника податків з 11.01.2008 року по 29.01.2008 року позивачем сплачено вказаного податку на суму 45100 грн. (платіжні доручення №3 від 11.01.08р., №16 від 12.01.08р., №28 від 19.01.08р., №58 від 25.01.08р., №60 від 28.01.08р., №75 від 29.01.08р.), з 06.02.2008р. по 11.02.2008р. сплачено 32262 грн. (платіжні доручення №95 від 06.06.08р., №97 від 06.02.08р., № 110 від 07.02.08р., №111 від 07.02.08р., №113 від 11.02.08р.). У графі „призначення платежу платіжних доручень зазначалось „податок на додану вартість за грудень 2007 року. Відповідач за вказаний період рахує позивачу за затримку на понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 94659,04грн. та нараховує штрафні санкції на суму 47329,52 грн..

За січень 2008 року позивач подав декларацію з податку на додану вартість на суму 46761,00 грн. з терміном сплати вказаного податку до 03.03.2008 року. За платіжними дорученнями згідно поданого реєстру платіжних доручень та довідки про рух коштів на рахунку платника податків 06.03.2008 року та 07.03.2008 року позивачем сплачено вказаного податку на суму 20000 грн. (платіжні доручення №222, №224). У графі „призначення платежу платіжних доручень зазначалось „податок на додану вартість за січень 2008 року. Відповідач за вказаний період рахує позивачу за затримку на понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 37157,96грн. та нараховує штрафні санкції на суму 18578,98 грн..

Отже, як вбачається з наведеного, податковий орган в порушення норм законодавства самостійно змінював призначення платежів визначені Старицьким військовим лісгоспом ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", які направлялися платником податку на сплату податку на додану вартість за конкретний період.

Таким чином, самостійно розподіляючи добровільно сплачені позивачем кошти, що перераховувались із зазначенням платежу, відповідач діяв у порядку, який не передбачений податковим законодавством, чим порушив приписи ч.2 ст.19 Конституції України.

Суд не погоджується із доводами позивача про те, що до штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань мають застосуватися строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно до ст. 250 ГК України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом законодавчо встановлених правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

У преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вказано, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Отже, вищезазначений Закон є спеціальним Законом, який регулює відносини зі сплати податків та нарахованих за їх несплату штрафних санкцій.

Згідно з підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Наведена норма обмежує строками давності до 1095 днів визначення податковим органом сум податкових зобов'язань платника податків. До податкових зобовязань Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відносить, в тому числі, штрафні санкції (п.1.3. ст.1 Закону).

Таким чином, суд приходить до висновку, що при нарахуванні штрафних санкцій за Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування, застосовуються строки давності, передбачені ст.15 цього закону, а не строки накладення адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст.250 Господарського кодексу України.

Разом з тим, суд вважає неправомірним застосування податковим органом штрафу поза межами строків давності - 1095 днів.

Згідно ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" початок перебігу строку давності 1095 днів визначається моментом подання податкової декларації. Чинне законодавство не містить норми, якою б було визначено початок перебігу строку на визначення платнику податків контролюючим органом суми податкового зобовязання за платежем із штрафних санкцій, в тому числі застосованих на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 зазначеного Закону.

Оскільки за змістом п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" початок перебігу строку давності повязаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства внаслідок декларування заниженої суми податкового зобовязання, а згідно п.1.3 ст.1 цього Закону штрафна санкція є складовою податкового зобовязання, з врахуванням положень ч.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України щодо застосування аналогії закону, суд вважає, що перебіг строку давності для визначення платнику податків податкового зобовязання за платежем із штрафних санкцій, застосованих на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" починається з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, тобто з дня порушення вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону щодо строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що штрафні санкції за період з 04.05.2007 року по 02.08.2007 року нараховані відповідачем поза межами 1095 днів.

Судом також встановлено, що частина узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість позивачем сплачена з порушенням граничного строку, визначеного п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону.

Приймаючи до уваги те, що відповідач при розрахунку штрафних санкцій за порушення позивачем граничних термінів сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість не врахував терміни фактичної сплати узгодженого податкового зобовязання, які підтверджуються відповідними платіжними дорученнями, частину штрафних санкцій застосував поза межами строку давності і, як наслідок, неправильно визначив суму штрафних санкцій, а суд не може підміняти собою державний орган і самостійно нараховувати суму штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000711600/0 від 03.08.2010 року слід визнати протиправним в цілому.

Одночасно при вирішенні питання щодо задоволення позову, суд приходить до переконання про необхідність виходу за межі позовних вимог в порядку ч.2 ст. 11 КАСУ. Так, у відповідності до положень п.1 ч.2 ст.162 КАС України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення слід не тільки визнати протиправним, але і скасувати.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення № 0000711600/0 від 03.08.2010р. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а адміністративний позов є підставним та таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000071600/0 від 03.08.2010 року про зобовязання сплатити штраф в розмірі 294589,55 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 25.01.2011 року.