Ухвала суду № 42200955, 16.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року м. Київ К/9991/28397/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Білуга С.В., Заїка М.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012р. у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції Луганської області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про визнання незаконною та скасування постанови, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2012 року позивач звернулась до суду із позовом про визнання незаконною та скасування постанови ВП № 30458319 від 22.12.2011р. про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012р., в задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Згідно пункту 8 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Так, судами встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області було направлено до відділу Державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції Луганської області вимогу від 07.10.2011р. №Ф-1426 про сплату боргу в сумі 1756,80 грн за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р., для примусового виконання.

На підставі вказаної вимоги 22.12.2011р. старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено строк для добровільного її виконання до 28.12.2011р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що вимога управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про сплату боргу від 07.10.2011р. №Ф-1426 відповідає вимогам, які пред'являються до виконавчого документа, строк пред'явлення її до виконання не закінчився, вказаний виконавчий документ пред'явлений до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання, старший державний виконавець ВДВС діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому суди обґрунтовано дійшли висновки про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012р. у даній справі - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: С.В. Білуга

М.М. Заїка