Ухвала суду № 42200950, 16.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року м. Київ К/800/41102/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Білуга С.В., Заїка М.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013р., постановленої за заявою ОСОБА_1 про визнання правонаступником у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про перерахунок та виплату недоотриманих коштів, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та державної пенсії для інвалідів ІІ групи в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.04.2011р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011р., позов задоволено частково.

У серпні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулась із заявою про визнання її правонаступником у вказаній справі позивача ОСОБА_2 відповідно до ст. 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 1227 Цивільного кодексу України у зв'язку із його смертю.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.10.2012р. заяву ОСОБА_1 задоволено. Замінено позивача у вказаній справі ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 на стадії виконання судового рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013р. скасовано ухвалу суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1

З таким рішенням апеляційного суду не погодилась ОСОБА_1, подала касаційну скаргу, в якій посилаються на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене апеляційним судом рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, судами встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-БК НОМЕР_1. Його дружина ОСОБА_1 прийняла спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Задовольняючи заяву про правонаступництво, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має право на отримання недоплаченої суми пенсії свого чоловіка ОСОБА_2, належної йому за постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.04.2011р.

Згідно статті 55 КАС України правонаступництво допускається на стадіях адміністративного процесу, які являють собою правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства, тобто діяльності адміністративних судів з приводу розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи, у якій ОСОБА_2 був стороною (позивачем), закінчився ухваленням постанови про задоволення позову частково. Зазначене рішення набрало законної сили, тому підстав до заміни сторони за правилами статті 55 КАС України немає.

Відповідно до частини першої КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

У статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що сума пенсії, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні заяви, апеляційний суд виходив з того, що оскільки відповідно до статті 1227 ЦК України до складу спадщини входять лише ті суми заробітної плати, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, право правонаступника відносно спірних сум є необґрунтованими.

З таким висновком апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає його таким, що відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки право позивача ОСОБА_2 на пенсію, передбачене Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо розміру якої виник спір з відповідачем, нерозривно пов'язане з особою, оскільки випливає з її статусу постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, воно припинилось в момент її смерті і тому не може входити до складу спадщини.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013р. у даній справі - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: С.В. Білуга

М.М. Заїка